Зеленський хоче реінтегрувати Донбас і Крим. Як це краще зробити?

Гості програми «Ваша Свобода»: експерт з питань безпеки Вадим Хомаха, економічний експерт Олег Пендзин, представник президента України в АР Крим Антон Кориневич.

Перший пакет ініціатив президента України Володимира Зеленського щодо реінтеграції окупованої частини Донбасу і Криму мають напрацювати вже до 2020 року. У цьому запевнив заступник голови Офісу президента Зеленського Руслан Рябошапка. Зеленський реінтегруватиме Донбас і Крим. Як це краще робити, ефективніше? Що варто взяти до уваги з досвіду попередника Зеленського – Петра Порошенка, а що відкинути, як хибне і неприйнятне?

Олександр Лащенко: Пане Хомаха, пізно чи рано Україна обов’язково ці, нині окуповані Росією території, поверне. Як наблизити цей час? Що вже зараз варто робити новому президенту, на ваш погляд?

​Вадим Хомаха: Є кілька прикладів реінтеграції окупованих територій. Найближче до нас приклад Хорватії. Там Сербська Країна була реінтегрована досить швидко. Зараз, не зважаючи на те, що досить великі проблеми в самій Хорватії, проблеми з населенням, проблеми у тих, хто повернувся, в тому числі у сербів, тим не менше, перше, з чого починається будь-яка реінтеграція будь-якої території – це її визволення. Немає визволення – немає що інтегрувати.

Треба зробити кілька конкретних кроків, які прописані в законі України про оборону. Під час загрози тільки нападу іноземної держави на Україну, треба оголошення особливого стану, під час якого проводиться прихована або відкрита мобілізація і підготовка до відбиття збройної агресії. І саме відбиття агресії – це період особливого стану, який переходить в період воєнного стану.

Під час агресії проводиться відкрита мобілізація, вводиться воєнний стан, оголошується стан війни з агресором. І стан війни з агресором закінчується в момент, коли агресор повністю викинутий з території України. Увесь цей час, коли на територію України увійшли війська агресора, має діяти стан війни. ЗС Росії за межами обумовлених рамок з’явилися 22 лютого 2014 року, коли через Керченську протоку почали заходити перші військові підрозділи російські, коли в бухті Севастополя з’явилися російські воєнні кораблі з десантом і почали дії так званих «ввічливих людей».

Зараз треба читати закон і виконувати його. Особливий стан і стан війни оголошувати. Головна проблема України зараз – це втеча працездатних людей за кордон, які могли би брати участь у звільненні цих територій. Щоб реінтегрувати, треба мати дуже потужну армію, яка морально здатна звільнити цю територію, не зважаючи на втрати. Тому що втрати будуть за будь-якого варіанту. Зараз пускати людей в атаку – це безглузда смерть, це смерть України! Треба готуватися, але треба декларувати, що ми звільнимо цю територію. Не деокупуємо, а звільнимо.

Поки ви не перетягнете на свою сторону внутрішніх переселенців і біженців, говорити про реінтеграцію тих територій дуже важко. Друге – це компенсації, в тому числі за смерті, за поранення, за втрату майна і так далі. І треба сказати, хто це робитиме. За законом про боротьбу з тероризмом, у нас дуже жорстко визначено, хто це має відшкодувати. Це – держава Україна. І третя проблема – це проблема колаборантів.

Сподіватися на те, що Росія розвалиться в найближчому майбутньому, вважаю це безглуздим. Це брехати собі. Що робити? У нас є приклад, коли ціла нація сконцентрувалася і звільнила територію. Я не кажу про те, що було в Ізраїлі, але для нас приклад – Хорватія. І серби, яких фактично знищували в Сербській Країні, повертаються до Хорватії! Нині Хорватія – член НАТО, член ЄС.

– Пане Кориневич, який ваш коментар щодо пакету ініціатив нового глави держави щодо реінтеграції тимчасово окупованих територій – Донбасу і Криму?

​Антон Кориневич: Нам необхідно в межах комісії з питань правової реформи, в межах робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій напрацювати ініціативи і заходи, які пришвидшать деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованих територій. Україна повинна все робити для того, щоб деокупація і реінтеграція швидше настали. І Україні потрібно перестати грати постійно другим номером і лишень реагувати на те, що робить держава-агресор, держава-окупант.

Окрім широкої стратегії, нам потрібно ще напрацювати конкретний покроковий план дій держави щодо виконання цієї стратегії. Також треба говорити про напрацювання конкретики перехідного правосуддя щодо Криму і Донбасу, треба працювати над фіксацією злочинів з відшкодуванням збитків. Нам треба нарешті ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Це однозначна позиція. Треба внести нарешті зміни до Кримінального кодексу України з метою належної криміналізації міжнародних злочинів.

До 2020 року ми повинні напрацювати перший пакет ініціатив глави держави. Ми не говоримо, що у нас до початку наступного року буде все готово. Ми визначимо на робочій групі, на комісії з питань правової реформи те, що є пріоритетом і будемо досягати цих результатів. Я впевнений, що на початку 2020 року з тих ініціатив (стратегія реінтеграції та деокупації, імплементація принципів та норм міжнародного гуманітарного та кримінального права, ратифікація Римського статуту) у нас буде поступ вперед. Питання Криму не повинне сходити з українського і міжнародного порядку денного. Є майданчики певні, ініціативи по Донбасу, а ось питання Криму не так активно дискутується на міжнародному рівні.

– Пане Пензин, як економічно для України реінтеграція Донбасу і Криму, окупованих Росією територій? Звісно, точну суму важко назвати. Але як у цьому плані, економічному?

Олег Пендзин: Реінтеграція буде абсолютно необхідною. І на неї будуть виділятися кошти після того, коли буде закінчений політичний процес встановлення української влади на тій території. Тому що ніхто не даватиме жодної копійки, тим більше реально, де є небезпечно, в тій ситуації, яка є на сьогодні.

Будь-які економічні дії можуть піти тільки після того, коли буде відновлена юрисдикція України на тій території.

Те майно, яке на сьогодні є на тій території, майно, яке належить українським компаніям, яке було захоплене представниками невизнаних «республік», має бути повернене в економічний оберт України тільки через відновлення власності українських компаній над цим майном. Без цього будь-яке вкладання грошей, будь-які питання, пов’язані з економічною реінтеграцією територій, є неможливими.