Україна має рішучіше боротися з пропагандою і дезінформацією Росії. І одним із інструментів для цього має стати новий закон про медіа, проєкт якого нині готується до розгляду в парламенті. Про це йшлося на всеукраїнському форумі «Україна 30. Культура, медіа, туризм», що розпочався в Києві 9 березня і перший день якого був присвячений темі: як подолати російську пропаганду і при цьому зберегти свободу слова. А ще одним інструментом для цього, як йшлося на форумі, має стати англійська мова.
Найближчим часом в Україні має почати роботу Центр протидії дезінформації, а в майбутньому він має стати й міжнародним хабом протидії дезінформації й пропаганді в усьому світі. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, виступаючи на відкритті всеукраїнського форуму «Україна 30. Культура, медіа, туризм». За його словами, з такою ініціативою він виступив в Організації Об’єднаних Націй.
«Щоразу, коли ми беремо телефон, вмикаємо комп’ютер, планшет або телевізор, ми маємо вмикати критичне мислення. Відрізняти правду від брехні. Обходити стороною інформаційні звалища. Читати далі, ніж заголовок. Сумніватися. Це дуже важливо. Перевіряти будь-яку інформацію в декількох джерелах. Шукати першоджерело. Зберігати холодну голову», – наголосив він.
Також президент виступив за запровадження уроків медіаграмотності у шкільній програмі.
«А тих, хто давно закінчив школу – це наші батьки, дідусі та бабусі, – ми маємо навчити, що таке інформаційна гігієна, фейки і пропаганда», – додав Зеленський.
Його слова викликали багато коментарів в інтернеті. Зеленському нагадали, що він сам, власне, став президентом завдяки масованій кампанії дезінформації, спрямованій проти його попередника Петра Порошенка, в якій він і сам брав активну участь.
Заступник керівника Офісу президента Юрій Костюк розповів у зв’язку з цим про розробку Стратегії інформаційної безпеки.
За його словами, на основі Стратегії національної безпеки, що її президент підписав у вересні минулого року, мають з’явитися ще 14 більш деталізованих, спеціалізованих документів, стратегій різної безпеки, в тому числі передбачена поява Стратегії інформаційної безпеки.
Сьогодні, за його словами, основний виклик – це «знайти золоту середину між свободою слова, її захистом і водночас захистом інформаційної безпеки, коли ми перебуваємо у стадії війни».
«Закон про медіа» і захист інформаційного простору
Це і є однією з причин, чому в Україні готують до розгляду в парламенті новий проєкт закону про медіа, особливо за умов, коли нині чинне законодавство в цій галузі було створене переважно ще в 1990-і роки. Цей проєкт закону мав би стати «справді дієвим механізмом», сказав голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.
«Ідеться про більший захист українського медійного простору в цілому – від експансії Росії в першу чергу, від впливу не тільки інформаційного, а також і культурного. Росія використовує не лише новини про «розіп’ятого хлопчика» – це також ті наративи, які йдуть через серіали, через художні фільми, і там (у законопроєкті – ред.) ідеться й про це», – пояснив він.
За його словами, важливим моментом проєкту закону буде вирівнювання «в правах, але також і в обов’язках усі медіа, які працюють в Україні – як українські, так і закордонні, як онлайн, так і традиційні медіа».
«Це закон(опроєкт) про рівноправ’я, закон(опроєкт) про рівні права, про рівні свободи, але і про рівну відповідальність усіх медійників перед народом України і перед українською державою», – наголосив він.
Деякі деталі
Про цей законопроєкт ішлося й на пресконференції, що відбулася в межах заходу.
Україна буде здійснювати контроль за всією інформацією, яка є в її медійному полі, запевнив Потураєв.
Але він ніяким чином не буде регулювати блогерів чи онлайн-медіа, які не зареєструються як засоби інформації, додав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
За словами Потураєва, документ передбачає, що в Національної ради з телебачення і радіомовлення «не збільшуються повноваження, а розширюються повноваження, тобто розширюється коло суб’єктів, які підпадають під регуляцію».
«Це будуть усі медіа, які в Україні захочуть бути зареєстрованими, тобто отримати статус медіа, починаючи з телебачення і радіомовлення і закінчуючи онлайн-медіа», – пояснив він.
А Ткаченко пояснив, що найбільше регулювання передбачене для тих, хто використовує «обмежений радіочастотний ресурс», тобто для ефірного телебачення й радіо; для газет чи онлайн-медіа регулювання буде значно менше.
Зобов’язання перед Радою Європи і ЄС
Новий український законопроєкт про медіа є одним із пріоритетних для Ради Європи, заявила на форумі заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.
Ухвалення нового закону про медіа є одним із зобов’язань перед Радою ЄвропиОлена Литвиненко
«Ми весь цей час перебували в діалозі з міністерством, із комітетом, із медіаекспертами для того, щоб сприяти приведенню законопроєкту про медіа до європейських стандартів, до найкращих практик Ради Європи. Я хочу нагадати, що, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання наблизити законодавство до ключового стандарту – це Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги – протягом двох років з набуття чинності Угоди 1 вересня 2019 року. Я хочу сказати, що ухвалення нового закону про медіа є одним із зобов’язань перед Радою Європи, ще починаючи з 2005 року, коли ПАРЄ закликала Україну забезпечити, щоб нова версія закону «Про телебачення і радіомовлення» відповідала стандартам та рекомендаціям наших експертів», – сказала Литвиненко.
Англійська мова як інструмент боротьби з дезінформацією Росії
А про ще один бажаний механізм протистояння російській дезінформації й пропаганді нагадав секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов.
Він, зокрема, говорив про «тотальну русифікацію» як про спадщину радянських часів, «яку ми досі відчуваємо на собі», і наголосив на необхідності широкого використання англійської мови.
«На превеликий жаль, за 30 років ми не визначили українську мову як первинну фундаментальну мову нашої незалежності. На превеликий жаль, ми за 30 років не збагнули, що англійська мова має бути обов’язкова як друга мова в країні, щоб ми були убезпечені від тих атак Росії, від яких ми сьогодні потерпаємо», – сказав секретар РНБО.
За словами Данілова, за умов, коли багато українських політиків загравали з російською мовою, «ми продовжували під себе копати ту яму, в якій сьогодні опинилися і яку на сто відсотків використовує Росія, коли вона російською мовою передає ті наративи, які вважає за необхідне».
Для того, щоб ми були на майбутнє убезпечені, англійська мова є фундаментальним, ключовим питанням для нас як для країниОлексій Данілов
«І я ще раз наголошую: знання молоддю англійської мови є запорукою незалежності нашої держави. Англійська мова має використовуватися з дитячого садочка, в школі, і її не треба «навчати» – її треба знати… Коли ми зможемо налаштувати суспільство на англомовні видання, тоді питання, яке сьогодні стоїть у нас на порядку денному, з точки зору «лінгвістичної війни», яку проти нас веде Росія, може поступово зникати. Зараз же нам дуже складно з урахуванням того, що ми постійно заплющували на це очі – і маємо сьогодні дуже небезпечну ситуацію», – сказав секретар РНБО.
«Для того, щоб ми були на майбутнє убезпечені, англійська мова є фундаментальним, ключовим питанням для нас як для країни», – додав він.
Що таке «закон про медіа»
Проєкт закону про медіа (№ 2693) був поданий до Верховної Ради наприкінці 2019 року і відтоді не раз зазнавав змін. Його критикували медіаексперти й журналісти, які закликали парламент відхилити його.
В травні 2020-го Верховна Рада направила документ на повторне перше читання.
На початку липня того року законопроєкт був знову поданий до парламенту як доопрацьований (№ 2693-д). І цей варіант теж зазнав критики.
Як говорили 9 березня учасники форуму, нині документ усе ще доробляють і мають подати на розгляд найближчим часом.
