В анексованому Росією Криму Україна втратила не лише флот, а й майже усю інфраструктуру військово-морських сил. Досі запитання «На чому виходити в море?» – критичне для військових моряків, адже обіцяні катери від США або Великої Британії – питання хоч і недалекого, але майбутнього. Втім, ці ж катери створюють іще ланцюжок запитань – де їх розміщувати? Чи готова Україна отримати поповнення флоту і хто допоможе із вирішенням цього питання українським ВМС?
На початку жовтня два отриманих від США катери типу «Айленд» перекинули до порту «Южний», неподалік від Одеси. Тут українські військово-морські сили відкрили пункт базування для дивізіону цих катерів – до кінця наступного року їх тут має бути п'ять.
Україна на сьогодні зі 137 тисяч квадратних кілометрів її морських акваторій не контролює. Це територія Південної КореїІгор Кабаненко
Найближчими роками ВМС також мають отримати щонайменше 6 патрульних катерів Mark VI (загалом США дозволили продаж Україні до 16-ти одиниць таких), а також Великобританія готова побудувати 8 ракетних катерів – конкретний проект поки тримають в секреті. Тож загалом у військових моряків може з'явитися понад два десятки сучасних морських платформ. Чому це важливо – пояснює екс-заступник міністра оборони Ігор Кабаненко:
«Україна на сьогодні зі 137 тисяч квадратних кілометрів її морських акваторій – суверенних, я звертаю увагу, саме суверенних, на які поширюються суверенні права нашої держави – 100 тисяч не контролює. 100 тисяч із 137. Це територія Південної Кореї».
Навіщо Україні нові військово-морські бази?
Флот – починається з берега.
В анексованому Росією Криму залишилася не лише більшість на той час найбоєздатніших кораблів, але й інфраструктура для них. Тепер її використовують для Чорноморського флоту РФ.
«Втратили основні пункти базування, а саме Севастополь та Новоозерне – на озері Донузлав, де розташовувалися основні сили флоту. Військово-морська база, яка знаходилася в Одесі, вона була більш допоміжною і досить маленькою. Військовий порт Очакова – там теж був буквально один причал та декілька причальних стінок, де базувалися декілька плавзасобів», – розповідає голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Український флот зараз зосереджений в Одесі – від найбільшого корабля «Гетьман Сагайдачний» і до малих броньованих катерів Гюрза М. Кораблі і катери там пришвартовані доволі щільно, додає колишній військовий:
«З одного боку так може бути, але це все одно не дуже ок. З іншого боку треба розуміти, що одна справа – пришвартовувати МБАКи – маленькі 54-тонні катери, чи навіть «Айленди», а інша справа – розмістити там декілька суден рівня Сагайдачного, «Шостки», «Балти», Охрименка (рятувальне судно ВМС «Олександр Охрименко», – ред. ), які досить великі, габаритні. При нинішніх місцях базування – їм там тісно. Тому, наприклад, в Одесі навчальні катери, такі як «Шостка», базуються не на військових причалах, а збоку, оскільки в Практичній гавані їм місця немає».
Якщо ми говоримо про відновлення флоту – беремо корабель чи катер. За нього держава сплачує, тільки 30% того, що витратить на його утриманняАндрій Риженко
З 2014 в Україні працюють над розширенням інфраструктури для кораблів і катерів. Є дві військово-морські бази. В Одесі – «Південь». В Бердянську буде «Схід», але ще є пункти базування. В Чорному морі це порт «Южний» і Очаків. В Азовському – Маріуполь. Саме місця базування складають левову частку витрат на флот, каже ексзаступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко:
«Якщо ми говоримо про відновлення флоту, ми беремо корабель чи катер. І за нього держава сплачує, то це тільки 30% того, що витратить на його утримання. Тобто інші 70% це, якраз, піде на військово-морську базу, яка буде корабель утримувати, ремонтувати, готувати екіпаж, забезпечувати йому відпочинок».
Влітку Президент України Володимир Зеленський приїздив до Бердянська – тут побудують одна з двох анонсованих ним ВМС. Друга буде на Чорному морі, в Очакові. Так от, бюджет бази на Азовському морі, де хочуть базувати 12 катерів Гюрза М і Mark VI, – понад півмільярда гривень. Її хотіли побудувати до кінця наступного року, але це навряд – і тут йдеться як про бюджет, так і про терміни, твердить Ігор Кабаненко:
«Якщо створювати військово-морську базу за прийнятними стандартами, на мій погляд, це моя експерта оцінка, враховуючи мій невеликий – 35-річний досвід військово-морської служби – це значно більше. База – це не причал. Це не лише причал. Причал – це невелика частина цього. Це інфраструктурний проект. База – мінімісто», – каже ексвійськовий.
Допомога з-за кордону
Створювати морську інфраструктуру Україні допомагають, до прикладу, американські військові. Серед іншого, в Очакові мають побудувати пірс, а до цього часу провели низку робіт для ВМС, розповів Радіо Свобода військово-морський аташе при посольстві США в Україні Пітер Мелорі:
«За останні два роки інженерні батальйони ВМС США побудували ангар технічного обслуговування катерів для підтримки спільних багатонаціональних навчань і Оперативний центр ВМС, який буде використовуватися для повсякденних операцій, а також для майбутніх навчань, таких як Сі Бриз 2021. Додатково, раніше цього року військово-морські будівельники США провели оцінку місця будівництва майбутньої бази ВМС, щоб допомогти українському флоту в проектуванні і плануванні».
Кредит на понад мільярд фунтів від Великобританії – це іще одна можливість для українських військових моряків. За ці гроші частково розвиватимуть берегову інфраструктуру, розповів Донбас Реалії Посол України в Об’єднаному Королівстві Вадим Пристайко. Каже, британські спеціалісти якраз їдуть до України для оцінки майбутніх місць будівництва.
«Буде визначено обсяг необхідних робіт, для того щоб це конкретне місце перетворити на військово-морську базу, створити місце для паркування кораблів, створити місця для проживання персоналу – і військового, і цивільного. Створити оборонні споруди. Тобто на сьогоднішній момент важко сказати, скільки остаточно буде коштувати весь проект – це залежить від обсягу, масштабу самої роботи. Я думаю, протягом наступного місяця буде визначено скільки конкретно з цієї суми буде витрачено на будівництво. Далі будуть обиратися виробники – ті, хто буде конкретно робити цей проект. Я думаю, що до кінця року буде видно вже хто, скільки, і яка частина цих грошей піде на будівництво».
Наскільки швидко ми зможемо побудувати – це буде залежати, в більшості, від виконавців з українського бокуВадим Пристайко
Згідно з угодою, два ракетних катери з восьми мають закласти у Великобританії.
У цьому випадку з інфраструктурою та ж історія – за британські гроші частину підряду мають отримати британські компанії, але їхня частка – незначна, веде далі дипломат:
«Наскільки швидко ми зможемо побудувати – це буде залежати, в більшості, від виконавців з українського боку. Тому що за умовами британського кредиту, нам потрібно хоча б 20%, щоб британська компанія долучилась до виконання робіт. 80% українська сторона може покривати своїми можливостями. Тобто українські компанії отримують замовлення. Місцеві компанії, компанії, які виграють на тендері з будь-якої частини України і здатні робити такі складні гідротехнічні, оборонні і всі інші роботи», – розповів Вадим Пристайко.
Усі експерти акцентують на тому, що військово-морська база – складний, технологічний і дорогий об'єкт. Його потрібно будувати із розумінням того, які кораблі та катери там базуватимуться. Від цього, до прикладу, залежить дуже важливий момент – електроживлення кораблів, до якого їх підключатимуть після причалювання. Одного разу цей інфраструктурний елемент вже відіграв свою роль, каже Андрій Риженко:
«Пам’ятаєте, була історія з фрегатами Олівер Перрі, які колись хотіли нам передати (кілька фрегатів типу «Олівер Газард Перрі» США пропонували Україні у 2018-му, – ред.)? Так от, коли ми почали робити аналіз – скільки він вимагає живлення, стоячи у базі, то виявилося, що у нас жодного такого місця немає. І треба переробляти повністю причали і робити електричну підстанцію. Це дуже важливо, тому що електричний струм, який проводять дизель-генератори кораблів – він набагато коштовніший, ніж електричний струм, який йде з узбережжя».
Якщо ми все будемо робити відразу – це вже було. На виході є процес, а результату ніде немаєІгор Кабаненко
Згідно зі стратегією розвитку ВМС до 2035 року Україна вирішила розвивати москітний флот – тобто невеликі платформи із потужним озброєнням – ракетні катери, до прикладу. У той же час морське командування до 2025-го року хоче побудувати один корвет – хоча у тій же стратегії введення до складу флоту цих більш дорогих кораблів заплановане ближе до 2030-го. Ігор Кабаненко каже – можна ставити в стрій і корвети, але не в сучасних умовах:
«У нас є такий ресурс? Величезний. Чи, все ж таки, ми почнемо з осяжних речей, під які ми можемо знайти в державі ресурс і зможемо це забезпечити. Тому що якщо ми все будемо робити відразу – це вже було. На моїй практиці було. Це розмазування ресурсу. Розтягування ресурсу. А на виході є процес, а результату ніде немає».
До прикладу український корвет «Володимир Великий» будують з 2009-го і шість років роботи не фінансують. Втім, зовсім нещодавно почали розглядати новий варіант отримання таких кораблів – у співробітництві з Туреччиною і з використанням їх напрацювань. Про те, що українському Міноборони це цікаво, розповів віцепрем'єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський:
«Ще детальних перемовин не було. Перший корвет може бути виготовлений за участі нашої на території Туреччини, а всі наступні вже будуть виготовлятися на українському підприємстві. Тут, в нас в Україні, а не в Туреччині».
Строки будівництва українських військово-морських баз називати ніхто не береться. Цей процес сильно залежить від фінансування. Саме грошей українській армії завжди не вистачає, адже потрібно усе. Саме тому безпека на морі – питання пріоритетів – як витрачати той ресурс, який є.
