У Польщі п’ятий день тривають масові протести через рішення влади гранично скоротити підстави для здійснення абортів. Акції протесту охопили близько 150 міст.
«Хотілося б зробити аборт урядові», «На ваших руках кров», «Це війна», «Я вам не інкубатор» – із такими гаслами вже кілька днів поспіль польські жінки виходять на протести проти рішення Конституційного суду країни радикально скоротити й так нечисленні раніше підстави для здійснення абортів.
Відтепер жінки не матимуть права переривати вагітність навіть попри ризик народити дитину з важкими вадами чи взагалі без шансу на життя. Конституційний суд минулого тижня заборонив проводити аборти через ураження плоду чи невиліковну хворобу ембріону – саме це було дотепер підставою для 98% від усіх легальних абортів у Польщі.
«Пекло для жінок. Ось що означає сьогоднішній вирок політизованого Конституційного суду», – написала у своєму Twitter Малґожата Кідава-Блонська, віцеспікерка Сейму, після ухвалення рішення минулого тижня.
«Польща стала першим халіфатом Європи після сьогоднішнього рішення Конституційного суду», – заявив тоді ж журналіст Вітольд Ґловацький.
«Керуючись релігійним фундаменталізмом, владна партія Польщі: обмежує права жінок; каже, що ЛГБТ-люди не є людьми; руйнує незалежність судової влади; підриває свободу ЗМІ; нападає на протестувальників. Вони що, намагаються перетворити Польщу на Саудівську Аравію Європи?» – запитує у своєму твітері Ендрю Стролайн із правозахисної організації Human Rights Watch.
«Жінки й інші люди, які можуть потребувати абортів у Польщі, знову і знову зазнають нападів на свої права і не припинять боротьбу за своє право на аборт. Ми підтримуємо їх на кожному кроці», – написала правозахисна група Amnesty International у своєму твітері.
«Рішення Конституційного суду означає підпільні аборти та аборти за кордоном для тих, хто може це собі дозволити, і ще більше випробування для всіх інших», – сказала комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.
Деякі оглядачі припустили, що відтепер польські жінки звертатимуться до українських спеціалістів із метою переривання вагітності.
«Це хоч і цинічно, та я передбачаю «сплеск» у галузі охорони здоров’я на користь українській економіці завдяки ультраправому урядові Польщі», – написав у своєму твітері російський оглядач Леонід Рагозін.
«Вкидання теми абортів і рішення псевдосуду у цій справі просто в розпал бурхливої епідемії – це більше, ніж просто цинізм. Це політичне лиходійство», – написав експрезидент Європейської ради і колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Конституційний суд Польщі 22 жовтня 2020 року ще більше обмежив перелік ситуацій, коли жінки можуть легально зробити аборт.
Закони щодо переривання небажаної вагітності у Польщі й так були дуже суворі у порівнянні з іншими європейськими державами – це можна зробити у виключних випадках. А після набрання чинності рішення Конституційного суду аборт у Польщі можна буде робити лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері, а це, за даними агенції Reuters, становить лише близько 2% від легальних припинень вагітності, здійснених останніми роками.
Владна в Польщі правопопулістська партія PiS заперечує спробу вплинути на суд. Реформи правосуддя, які включали й фактичне запровадження партійного контролю над Конституційним судом, викликали широкі міжнародні звинувачення у підриві демократичних норм.
Політики правого ухилу разом із церквою підтримують і просувають повну заборону абортів.
Із моменту приходу до влади у 2015 році консервативно-націоналістична партія «Право і справедливість» (PiS) сконцентрувала свою увагу безпосередньо на просуванні традиційних католицьких цінностей.
Опоненти стверджують, що Конституційний суд, можливо, діяв від імені владної партії. Хоча цей суд номінально незалежний, більшість його суддів висунуті PiS, пише Reuters.
Марія Куровська, депутатка від «Єдиної Польщі», партії у коаліції з PiS, як повідомляє агентство, заявила: «Ми раді тому, що постановив Конституційний суд, бо не можна вбивати дитину через хворобу. Це не плід, це дитина».
Дискусії і суперечки стосовно теми абортів у Польщі країні сягають початку 1990-х: церква і консервативно налаштовані політики виступали за повну заборону абортів, у той час як ліберали послідовно були проти надмірних обмежень.
У 1993 році в результаті ухваленого закону про планування родини було досягнуто так званого «аборційного компромісу»: можна було зробити аборт у разі загрози вагітності життю чи здоров’ю матері, тяжких дефектів плоду або якщо вагітність стала результатом незаконних фізичних дій.
У жовтні 2016 року польський Сейм не ухвалив рішення про повну заборону абортів, бо тоді Польщею прокотилась хвиля масових протестів під назвою «Чорний протест».
Щорічно в країні здійснювали близько тисячі легальних абортів, але правозахисники стверджують, що кількість підпільних може досягати сотень тисяч.
