Національний природний парк Тузлівські лимани повідомляє, що, за їхніми підрахунками, 2022 року внаслідок дій російського флоту загинули близько 50 тисяч чорноморських китоподібних. Показники цього року менші. Автор повідомлення, доктор біологічних наук Іван Русєв пов'язує це зокрема з тим, що російські кораблі та підводні човни тепер змушені триматися подалі від узбережжя материкової України. Втім, ситуація залишається вкрай складною, і ссавців, які загинули, знаходять практично по всьому північному і північно-західному узбережжю Чорного моря, включаючи окупований Крим. Минулого місяця загиблих дельфінів було знайдено на узбережжі Болгарії, України, окупованого Криму та російського Краснодарського краю.
Як війна впливає на екосистему Чорного та Азовського морів, що відомо про стан водойм зараз, як довго та як глобально відчуватимуться наслідки бойових дій, пусків ракет з акваторії та скидання відпрацьованого палива, підриву греблі Каховської ГЕС? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із морською біологинею, експерткою громадської організації «Екодія» Софією Садогурською, кримською екологинею Маргаритою Литвиненко та професором кафедри екології Києво-Могилянської академії Євгеном Хлобистовим.
Через війну відомостей мало
Повної картини впливу бойових дій на Чорне та Азовське моря вчені не мають, зазначає морська біологиня, експертка громадської організації «Екодія» Софія Садогурська. Ці водойми недоступні для дослідників.
Загальної картини, наскільки серйозно війна впливає на моря, досі немає і не може бути до завершення окупації, до закінчення війниСофія Садогурська
«Ті дані, які ми маємо, вони певною мірою фрагментарні, вони базуються, наприклад, на даних супутників або на даних деяких фрагментарних можливостей відбирати матеріал у прибережній зоні Чорного моря. Повної, загальної картини, наскільки серйозно війна впливає на моря, досі немає і не може бути до завершення окупації, до закінчення війни», – зазначає Софія Садогурська.
Фактор шуму, акустичних випромінювань і нафти
Але навіть дані, які є, свідчать про негативний вплив бойових дій на екосистему морів, каже морська біологиня. Шумове забруднення від руху кораблів, пуски ракет, використання підводних сонарів, забруднення води нафтопродуктами – все це негативно позначається на морській флорі та фауні.
«Насамперед, треба виділити як найсерйозніший вплив – забруднення нафтопродуктами. На жаль, випадки забруднення нафтопродуктами – різного походження, від затоплення кораблів до пошкодження нафтових вишок та інших моментів, вони були зафіксовані. Саме це варіант, коли є можливість ученим відстежити такі дані за допомогою супутникових знімків. Тому нафтове забруднення – один з найбільших наслідків», – наголосила морська біологиня.
Війна і дельфіни
Чорне море і до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну було в антропогенній кризі, тобто кризі, що виникла через вплив людини, каже Софія Садогурська. Це забруднення пластиком і каналізаційними стоками, підвищення рівня органіки та поява інвазивних видів – морських тварин і рослин, що загрожують біологічному розмаїттю. Бойові дії погіршили ситуацію, зазначає біологиня. Очевидним результатом стала масова загибель дельфінів.
«Навіть пересування кораблів, які створюють шумове забруднення, та використання підводних радарів може серйозно впливати на китоподібних, порушуючи їх ехолокацію, пересування у просторі, орієнтацію та полювання», – називає ймовірні причини загибелі дельфінів Софія Садогурська.
Вченим вдалося зафіксувати, що кількість викидів дельфінів на берег торік року зросла у 2-3 рази порівняно з 2021 роком.
«Зафіксовано та підтверджено близько тисячі випадків по всьому узбережжю. Це дані, підтверджені фотографіями та знахідками. Звісно, таких випадків може бути більше. Дані вчених за минулий рік показують, що більше випадків було зафіксовано, коли була висока інтенсивність боїв у північно-західній частині Чорного моря. Пізніше кількість випадків дещо скоротилася», – розповіла Софія Садогурська.
Окрім бойових дій, безпосередньо на воді на екологію морів впливають і атаки на прибережну інфраструктуру, зазначає Софія Садогурська.
«Ми бачимо повідомлення про бомбардування портів, портової інфраструктури. Були випадки каналізаційних викидів в акваторію. Були випадки, коли через пошкодження портової інфраструктури в акваторію лиманів виливалася олія та інші речовини, що зберігаються в портах. Усе це, безумовно, впливає на екосистему моря і все це потрібно буде вивчати, щоб оцінювати подальші наслідки», – каже біологиня.
Далекосяжні наслідки
Про те, наскільки така дія на екологію буде серйозною і довгостроковою, можна буде говорити, отримавши більше даних, яких зараз недостатньо, вважає Садогурська. Водночас досвід інших війн показує, що негативні наслідки можуть проявлятися довгі десятиліття.
«Наприклад, досі є ділянки акваторії Атлантичного і Тихого океанів, де йшли серйозні бойові дії під час Другої світової війни, де досі є затоплені кораблі з того часу, які й досі становлять загрозу для морського середовища», – каже біологиня.
Чорне море досить велике і загалом не відчуває впливу війни, вважає професор кафедри екології Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов. Це підтверджують досліджнення вчених із Румунії та Болгарії, які наразі не зафіксували коливань якості морської води, зазначає Хлобистов. А ось у прибережній акваторії України проблеми будуть. Їх можна буде спостерігати вже за пів року-рік, упевнений еколог.
Наслідки можуть бути серйозними
Ситуація поступово погіршуватиметься. І ми спостерігатимемо це щодо біорозмаїття Чорного моряЄвген Хлобистов
«Загалом ситуація поступово погіршуватиметься. І ми спостерігатимемо це щодо біорозмаїття Чорного моря, промислового вилову риби, який сьогодні скорочується абсолютно об'єктивно. Не лише тому, що заборонено вилов риби біля берегів України через військові дії, а взагалі через те, що тут відбувалося – вибухи, мінування, бойова активність. Це все впливає на стан екосистеми», – каже Євген Хлобистов.
Ситуація в Азовському морі ще менш вивчена, оскільки воно повністю контролюється Росією. Вчені мають можливість спостерігати за ним за супутниковими знімками. Вони показують зміни якості води, флори та фауни, каже Хлобистов. Але оцінити ці зміни складно.
«Тут треба дочекатися того моменту, коли можна буде безпечно вийти суднам в Азовське та Чорне море і брати проби води, проби флори та фауни, іхтіофауни, і тоді визначати, які зміни сталися. Сьогодні спостерігати чи прогнозувати якість води в Азовському морі – невдячна справа, тому що ми не маємо жодних результатів», – зазначив Євген Хлобистов.
Вплив воєнних дій на морську екосистему відчують і у Криму, вважає Євген Хлобистов. Але більшою мірою це помітять дослідники.
«Там є проблеми з рибальством, там є певна залежність від якості морської води та особливостей мікроорганізмів, які є у морській воді. На сьогодні ця проблема, звичайно, є, але, як на мене, якщо ми говоримо про звичайних відпочивальників, які заходять десь у Ялті у воду, пірнають, а потім виходять на берег, то вони, мабуть, не відчують, доки вода не змінить колір чи свої властивості, що буде помітно», – каже вчений.
Запаси прісної води і каналізаційні стоки в море
Цього року одна з екологічних тем, яка хвилювала кримчан – руйнування греблі Каховської ГЕС та наслідки, з цим пов'язані, розповідає кримська екологиня Маргарита Литвиненко.
Масштаб наслідків від цього складно уявити, враховуючи кількість пов'язаних із дамбою систем і процесів. З одного боку, забруднення та опріснення Чорного моря, з іншого – воду Північно-Кримським каналом подавати тепер неможливо. На думку Маргарити Литвиненко, російська влада недостатньо інформує жителів півострова про наслідки.
«Здебільшого те, що стосується наслідків цього вибуху, підриву цієї греблі, ми черпаємо з відомостей українських вчених, з того, що говорять українські вчені. Місцеві тільки такі дані наводять – радіаційна безпека в нормі, хімічний склад в нормі. Спочатку мало говорили, а потім взагалі перестали говорити про те, що в Криму все менше стає запасів прісної води», – каже Маргарита Литвиненко.
На початку червня, за кілька днів після руйнування дамби Каховської ГЕС, російська влада заявила, що це не вплине на водопостачання Криму. Віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін стверджував, що всі водосховища на півострові наповнені та запасів прісної води вистачить на 500 днів. «А що, потім знову качати воду зі свердловин?» –запитує Маргарита Литвиненко.
«Вода у цих підземних шарах почала підсолюватися, тобто відбувалося заміщення прісної води солоною водою. І, відповідно, вода вже у прісноводних пластах стала непридатною. Наслідки можуть бути такі ж сумні, як були у чотирнадцятому та п'ятнадцятому роках», – розповіла екологиня.
Ще одне болюче місце – це будівництво очисних споруд у Севастополі, розповідає Маргарита Литвиненко. Цей процес вона називає довгограючим серіалом.
«Місцева «Санта Барбара» з очисними спорудами. Тому що їх починали будувати й перебудовувати, і реконструювати. Це по-різному називали, але суть одна й та сама – очисних як не було, так і немає», – каже Маргарита Литвиненко.
«Планували спочатку збирати з усього міста очисні та скидати в районі Блакитної бухти. Потім вони передумали, потім зникли кудись два мільярди, які виділяли на ці очисні. Це справа минула, звісно, але все одно севастопольці про це згадують. Наразі останні відомості є про те, що під час будівництва очисних натрапили на античну садибу», – розповідає подробиці будівництва очисних Литвиненко.
Зараз у Севастополі каналізаційні води проходять механічне очищення, а потім скидаються в море, розповідає Маргарита Литвиненко. Є приклади, коли деякі підприємці за власний кошт встановлювали локальні очисні споруди. Але, як стверджує екологиня, по-перше, через російську бюрократію зараз це практично неможливо, по-друге, це не вирішить проблему в цілому.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
