Будівельні підступи військових: як у Севастополі Міноборони Росії просуває свої інтереси

Спеціально для Крим.Реалії

У 2015 році Міністерство оборони Росії розпорядженням російського уряду Севастополя отримало у власність ділянки та будівлі колишніх військових містечок ‒ відповідно до планів часів СРСР. Сьогодні через це у багатьох комерсантів і простих містян виникла низка серйозних проблем.

Пляж, який начебто повернули місту

«Пляж «Толстяк» повернули севастопольцям», ‒ зраділи днями севастопольські ЗМІ. Історія, що тривала з 2015 року, начебто знайшла логічне завершення. Але, при найближчому розгляді, все виявилося зовсім не так.

Початок пляжному квесту поклав перший російський голова Севастополя, адмірал Сергій Меняйло. З любові до відомства, служінню якому він присвятив більшу частину життя, губернатор у 2015 році підписав розпорядження №195-РП, яким передав військовим безліч земельних ділянок та об'єктів нерухомості. Логіка дій була досить простою: все, що при СРСР перебувало у віданні міністерства оборони, віддати російському військовому відомству. І неважливо, що при Україні в багатьох об'єктів з'явилися нові власники.

Скандальний документ торкнувся, серед іншого й деяких пляжів. Пляж «Толстяк» на Північній стороні Севастополя передали в розпорядження військового санаторію, пляж «Таврида» у Батилимані ‒ військовій базі відпочинку тощо.

Міноборони Росії вирішило судитися за пляж «Толстяк», тому що існував український держакт на землю, за яким ділянка площею 9,86 гектара, зокрема і 1,9 гектара пляжу, перебувала в постійному користуванні держпідприємства Міноборони України «Центральна військова туристична база «Севастополь». І ця земля під виглядом військового містечка №88-б була віддана Міноборони Російської Федерації розпорядженням уряду Севастополя №195-РП від 20 березня 2015 року.

Після тривалих судових тяганин із російським міноборони, російський уряд Севастополя, нарешті, підписав мирову угоду, яку 17 червня нинішнього року затвердив 21-й арбітражний апеляційний суд.

Згідно з постановою суду: скасоване рішення Арбітражного суду Севастополя, ухвалене в жовтні 2019 року, про припинення права власності міста Севастополя на пляж «Толстяк»; уряд Севастополя сам відмовляється від права власності на пляж «Толстяк» на користь права власності Російської Федерації; на частину пляжу накладається публічний сервітут для вільного доступу громадян до моря.

Таким чином, у зв'язку з добровільною відмовою міського уряду, можна не сумніватися, що найближчим часом «Толстяк» отримає офіційних господарів в особі Міноборони Росії. А севастопольці зможуть відпочивати на сервітутній ділянці пляжу. Уряд Севастополя вже пожвавішав і навіть затвердив площу дозволеної для прогулянок і купання зони ‒ 12930 квадратних метрів. При цьому загальна площа пляжу ‒ понад 1,9 гектара.

Піррова перемога, загалом. Хороша міна при поганій грі. Оскільки військові якщо вже у що-небудь вчепилися, то, як бульдог, ні за що не відпустять.

Севастопольці, до речі, пишуть у соцмережах, що пляж у Батилимані знову відкритий для відвідування, застережливі таблички зникли разом із частиною зведеної торік огорожі. Військові з цього приводу мовчать. Прецедент із «Толстяком» показує, що видима картина може дуже відрізнятися від реального стану справ.

Гіпермаркет під знесення

У липні 2018 року під удар російських військових потрапив будівельний гіпермаркет «Новацентр» на вулиці Відрадній. Міноборони Росії подало в севастопольський Арбітражний суд позов про витребування з чужого незаконного володіння земель військового містечка №488, яке розташовувалося колись у Молочній балці. Підстава ‒ все теж розпорядження Сергія Меняйла 195-РП. Ті будівлі, що стоять на ділянках, позивач просить визнати самобудами і зобов'язати орендаря земельної ділянки їх знести. У планах військових ‒ збудувати на цій землі одну з філій парку «Патріот».

Пікантність ситуації – в тому, що ще у 2004 році командувач Чорноморського флоту Росії написав до Фонду держмайна України відмову від 40,68 гектара земель військового містечка №488. І ці ділянки були викуплені комерсантами. Незабаром на одній з них був збудований гіпермаркет «Епіцентр», перейменований після анексії Криму в «Новацентр», а на майже 15 гектарах був закладений парк.

Як відомо, співвласниками мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» є народний депутат України IX скликання Олександр Герега та його дружина Галина Герега, екссекретар Київради.

Суди зі знесення «Новацентру» тривають, наступне засідання призначене на 30 липня. Тим часом керівництво гіпермаркету звернулося до севастопольських депутатів із проханням врятувати трудові місця для понад 500 осіб.

Результат справи наразі не ясний.

Житло біля братської могили на місці викорчуваного парку

Пишуть листи до російських Законодавчих зборів Севастополя і жителі мікрорайону бухти Козача, яких турбує будівництво будинків для військовослужбовців, що розгорнулося поруч.

При цьому будівельники рубають червонокнижні дерева, а один із будинків буде зведений на відстані приблизно п'ять метрів біля братської могили дев'яти радянських воїнів часів Другої світової.

«Ми не розуміємо, як можна будувати будинок за п'ять метрів від братської могили ‒ це блюзнірство, будівництво на кладовищі. Це фактично знищення військового поховання. Ми не розуміємо, як братська могила може бути поряд із пісочницею та місцем вигулу собак, і як можна знищити зелені насадження, висаджені ветеранами на пам'ять про своїх товаришів», ‒ дивуються автори листа.

Парку, про який йдеться у зверненні, – 60 років і закладали його ветерани війни на території військової частини ППО. За інформацією фахівців Інституту біологічних досліджень імені А.О. Ковалевського РАН, на території парку зростає не менше 12 видів дерев, серед них дерева атласького, ліванського та гімалайського кедра, червонокнижні сосни, різні породи ялівцю, пробкові дуби, платани, кипариси, туї. Ботанічній колекції колишньої військової частини заздрять навіть досвідчені дендрологи. У кутах парку ховаються плодові дерева: алича, абрикос, волоський горіх.

У 2007 році українські військові, яким при розпаді СРСР дісталася ця військова частина, територію залишили. І парк став фактично загальнодоступним, хоча юридичного статусу громадської зони земля так і не отримала. Після анексії Криму Росією ділянка була передана у власність міністерства оборони Росії ‒ здогадайтеся з першого разу ‒ за розпорядженням губернатора Меняйла 195-РП.

Комплексний проєкт будівництва житла для російських військових передбачає зведення великих 10-поверхівок, таунхаусів ‒ мікрорайон на 1000 із гаком квартир. Цю територію ще при Україні віддали під будівництво житла для військовослужбовців, яке зараз за договором із ФДКУ «Кримське ТУМВ» Міноборони Росії, переукладеному у 2016 році, зводить ТОВ «Стандарт-Строй».

З цього ж року активісти борються з забудовником за збереження дерев, але поки без успіху ‒ за його спиною могутнє військове відомство. Так, у лютому 2019 року на місце прибули декілька бригад робітників ‒ всього приблизно 20 осіб, а також інспектор Росприроднадзору. За словами місцевих жителів, вирубку вели відразу в чотирьох місцях. Забудовнику вдалося отримати у Росприроднадзорі квиток на вирубку 31 екземпляра сосни кримської та сосни Палласа.

«Інспектор Росприроднадзору залишив територію через 1,5 години, ‒ розповів член товариства охорони природи, прав людини та культурної спадщини Юрій Куликов. ‒ А роботи на території тривали до пізньої ночі. Рубали відразу в чотирьох місцях, і поки не настала темрява, нашій дівчині вдалося зняти, що відбувалося в одному з них. Вона нарахувала приблизно 20 пеньків. Причому пеньки після рубки відразу викорчовували, а стовбури ‒ розпилювали та вивозили. Тому кількість спиляного не так просто порахувати».

У жовтні 2019 року були вирубані ще 26 червонокнижних сосен Станкевича. Дозвіл отриманий на 46 «червонокнижників» ‒ під майбутню дорогу. Як запевняють у Росприроднадзорі, із забудовником був укладений договір на дворазову компенсаційну висадку таких же червонокнижних дерев і трирічний аеротехнічний догляд за ними до повного приживання. Щоправда, де вони будуть посаджені, поки невідомо.

До речі, в усьому мікрорайоні це – єдина зелена зона. Тим часом громадські активісти продовжують бити в усі дзвони, але їх ніхто не чує.

Нескасовуване розпорядження?

Вище наведені лише декілька прикладів проблем, що виникли через розпорядження №195-РП, яке вже стало в Севастополі притчею во язицех. Активісти та юристи в один голос говорять, що воно, м'яко кажучи, не зовсім законне. А якщо говорити жорстко, то повністю незаконне. Але, з усім тим, продовжує діяти через п'ять років після ухвалення, і за цей час не було зроблено жодної спроби його опротестувати або скасувати.

«Ми не раз говорили і писали про можливу невідповідність розпорядження вимогам чинного законодавства і про те, що воно може спричинити порушення прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб. Однак, незважаючи на звернення Законодавчих зборів, розпорядження не було скасоване чи переглянуте», ‒ каже депутат В'ячеслав Горєлов.

Однак, до суду депутат, його колеги, численні активісти та громадські працівники так і не звернулися. Можливо, тому що не вірять в імовірність ухвалення російським судом рішення, яке суперечить інтересам міністерства оборони Росії.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції