У досвітній темряві 27 лютого 2014 року озброєні люди в зелених одностроях без прикметних знаків узяли штурмом Верховну Раду Автономної Республіки Крим у Сімферополі й підняли над будівлею російський прапор.
Захоплення сталося наступного дня після сутички проросійських і проукраїнських демонстрантів на площі перед будівлею. Вони по-різному дивилися на майбутнє півострова після того, як напередодні з Києва на тлі масових протестів утік дружній до Кремля президент України Віктор Янукович. Але це був тільки початок.
Протягом наступних двох тижнів військові в таких самих одностроях зайняли весь Крим, оточивши українські військові частини і захопивши стратегічні об’єкти. Стало очевидно, що це російська армія. Один із солдатів сказав це на камеру.
Та попри очевидні свідчення того, що військові, яких прозвали «зеленими чоловічками», підпорядковуються Москві, Росія завела кампанію послідовного заперечення або замовчування їхнього походження і ролі в подальшій анексії Криму.
Росія називала їх «силами самооборони», які нібито створили місцеві жителі через «погрози російськомовному населенню півострова з боку українських ультранаціоналістів».
Лише потім знайшлися інші слова.
Нічого тут дивитися
Наступного дня після захоплення кримського парламенту і будівлі уряду солдати без прикметних знаків зайняли сімферопольський аеропорт. Жінка в натовпі вітала їх із криками «Росія! Росія!», поки вони сідали у вантажівку.
Та того ж дня посол Росії в Євросоюзі Володимир Чижов заявив в інтерв’ю телеканалові «Євроньюз» про становище в сімферопольському аеропорті: «Там узагалі немає військ, принаймні російських».
Через кілька днів по тому президент Росії Володимир Путін уперше публічно відповів на питання, чи блокують російські війська українських військових у їхніх частинах у Криму.
Незважаючи на те, що участь у цьому російських військових була очевидною, Путін сказав: «Це були місцеві сили самооборони».
Кореспондент агентства «Блумберґ» у своєму питанні зазначив, що військові мають однострої, дуже схожі на російські. Путін відповів: «А ви подивіться на пострадянський простір. Там повно форми, яка схожа на форму… Підіть у магазин у нас, і ви купите там будь-яку форму».
Того ж дня український журналіст опублікував на YouTube відео розмови з одним із «зелених чоловічків», який зізнається: «Ми росіяни».
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу у відповідь на запитання кореспондента державного російського агентства «РИА-Новости» про військових, які називають себе росіянами, відповів коротко: «Нісенітниця повна». Інше російське державне агентство «ТАСС» передає його ж відповідь на запитання, чи немає серед людей без прикметних знаків у Криму російських військовослужбовців: «Абсолютно (немає), що ви?»
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров тим часом на прес-конференції в Мадриді стверджував, що «проросійські сили» у Криму не отримують наказів із Москви, а персонал російської військової бази в Севастополі нікуди не висувався: «Що стосується військовослужбовців Чорноморського флоту Російської Федерації, то вони перебувають у місцях своєї дислокації. Так, були вжиті додаткові особливі заходи підвищеної пильності для забезпечення безпеки місць базування Чорноморського флоту».
Щось на кшталт визнання
Через кілька тижнів заперечень Росія поступово змінює пісню. Цьому сприяло проведення сепаратистського псевдореферендуму, який дав Москві можливість офіційно анексувати Крим. Сто країн-учасниць Генеральної асамблеї ООН прямо не визнали легітимності того «референдуму».
У день підписання «договору про приєднання Криму до Росії» прес-секретар Путіна продовжував наполягати в інтерв’ю «Бі-бі-сі», що саме «загони самооборони Криму» блокують «деяких» українських військових у їхніх частинах. Але при цьому він фактично визнав, що принаймні дехто з тих, хто брав під контроль територію Криму, включно з межею півострова з материковою частиною України, – російські військові.
«Це не тільки російські війська. Є російські війська, які підвищують рівень безпеки російської військо-морської бази. А починаючи з сьогоднішнього дня я не знаю, тому що відтепер, починаючи від сьогодні, Крим приєднався до Російської Федерації. Зараз там інша ситуація», – заявив Дмитро Пєсков.
Через десять днів у Кремлі Путін звернувся до армійського керівництва з такою промовою: «Дякую командуванню і військовослужбовцям Чорноморського флоту, інших частин і підрозділів, розквартированих у Криму, за витримку, особисту мужність, за чіткі і професійні дії, які дозволили уникнути провокацій, не допустити кровопролиття, забезпечити умови для мирного і вільного проведення референдуму».
Наступного місяця Путін уперше публічно визнав, що російські війська діяли на півострові напередодні «референдуму», хоча тоді дав зрозуміти, що вони лише прикривали місцеві «сили самооборони».
17 квітня 2014 року в перебігу щорічного телешоу «Пряма лінія з Володимиром Путіним» він відповів на пряме запитання про «зелених чоловічків»: «За спиною «сил самооборони» Криму, звичайно, встали наші військовослужбовці. Вони діяли дуже коректно, але, як я вже сказав, рішуче і професійно. По-іншому провести «референдум» відкрито, чесно, гідно і допомогти людям висловити свою думку було просто неможливо».
Добре, це були ми
Лише через рік після анексії Росія перестала вдавати, що не брала участі у збройному захопленні Криму. У березні 2015 року на державному телеканалі показали документальний фільм із участю Путіна, який розповів, як у ніч із 22 на 23 лютого 2014-го, коли росіяни здійснювали операцію вивезення Януковича до Криму, він на завершення зустрічі зі своїми посадовцями вже під ранок заявив про намір захопити Крим після того, як Янукович позбувся влади: «Прощаючись, не приховую, я всім моїм колегам, а їх було четверо, сказав: «Ситуація розгорнулася таким чином в Україні, що ми вимушені почати роботу для повернення Криму до складу Росії».
Він додав, що наказав армії і спецслужбам забезпечити безпеку Януковича, який незабаром після втечі з Києва 22 лютого 2014 року опинився на півдні Росії.
У фільмі «Крим: шлях на батьківщину» прямо говориться, що «зелені чоловічки», що захопили кримські урядові будівлі, аеропорти та інші об’єкти, були російськими військовими.
Аеропорт Сімферополя – де, за словами посла Росії в Євросоюзі Володимира Чижова, не було російських військ – був захоплений морською піхотою Чорноморського флоту, мовиться у фільмі.
Крім того, там було сказано, що Путін послав із Росії до Криму тисячі солдатів і офіцерів, і стверджувалося, що це законно, бо загальна чисельність військ не перевищувала 25 тисяч осіб, як було визначено двосторонніми угодами. Щоправда, за цими ж угодами, Росія мусила отримувати згоду України на пересування військ за межами військової бази в Севастополі і не допускалося «втручання у внутрішні справи України».
Путін заявив, що рішення розгорнути російські війська було ухвалене для того, щоб захистити місцеве переважно російськомовне населення від українських націоналістів (критики Кремля і західні уряди називають цей привід надуманим) і щоб не допустити сутичок між російськими і українськими військовими.
«Для того, щоб блокувати і роззброїти 20 тисяч осіб, добре озброєних, потрібен певний набір особового складу. І не просто за кількістю, але і за якістю. Потрібні були фахівці, які вміють це робити. Тому я дав доручення і вказівку Міністерству оборони, що там приховувати, під виглядом посилення охорони наших військових об’єктів у Криму перекинути спецпідрозділ Головного розвідувального управління і сили морської піхоти, десантників», – визнав Путін у фільмі.
Путін мав і публічну можливість пояснити свою зміну в поглядах на належність військових у Криму. Австрійський журналіст Армін Вольф в інтерв’ю з Путіним минулого року кілька разів домагався від нього відповіді про «зелених чоловічків», що діяли у Криму напередодні анексії. Проте Путін не став обговорювати суперечності у власних словах.
Замість цього він говорив про засудження «збройного перевороту» в Києві, зазначивши, що «наші Збройні сили» забезпечили «волевиявлення людей, що проживали у Криму». Він також повторив, що Росія не перевищила розміру свого військового контингенту, передбаченого угодами з Києвом.
Вольф сказав Путіну: «Пізніше ви дійсно визнавали, що в Криму була російська армія, а до цього ви це заперечували». Путін відповів: «Нічого я не заперечував. Там завжди перебувала російська армія».
У розшифровці інтерв’ю на сайті Кремля слова «нічого не заперечував» пропущені.
