Ми вас бачимо! Як Росія розширила систему відеоспостереження
Росія посіла третє місце за кількістю камер відеоспостереження на своїй території у 2020 році. Вона також інвестувала мільйони доларів в програмне забезпечення для розпізнавання облич та запустила в Москві одну з найбільш всеосяжних систем спостереження у світі.
Тоді як російська влада стверджує, що це підвищить громадську безпеку й допоможе боротися з пандемією коронавірусу, правозахисники висловлюють занепокоєння відсутністю регулювання цих систем та можливими порушеннями конфіденційності даних.
Яка ситуація в Росії порівняно з іншими країнами?
У Росії у 2020 році було більше 13 мільйонів камер відеоспостереження, за даними недавнього дослідження інформаційно-аналітичного агенства TelecomDaily. Більше було тільки в Китаї та США – 200 мільйонів та 50 мільйонів відповідно. Що стосується кількості камер на тисячу осіб, Росія також посіла третє місце після США та Китаю.
Кількість камер відеоспостереження
на тисячу осіб
(топ-5 країн)
Більше половини камер (майже 8 мільйонів) встановили комерційні організації з метою захисту майна. Приблизно третина (майже 4,5 мільйона) працює в школах, лікарнях і державних установах. Їх фінансували з державного бюджету. Решта камер (близько 1,1 мільйона) встановлені приватними особами, зазначається в дослідженні.
Хто встановлює камери в Росії?
(у відсотках камер)
Попередні дослідження (наприклад, CompariTech та PreciseSecurity.com) показали, що Росія не повідомляла дані про камери у всіх своїх містах, що ускладнює порівняння з іншими країнами. Тим не менше, дослідження виявили, що було встановлено 193 тисячі камер у Москві та 55 тисяч у Санкт-Петербурзі. Обидва міста увійшли до рейтингу 50-ти міст із найбільшим спостереженням: у Москві було 15.4 камери на тисячу жителів (29-та в рейтингу), а в Санкт-Петербурзі було 10.1 камери на тисячу жителів (37-ий).
Густота камер спостереження
у вибраних містах
(кількість камер на квадратний кілометр)
Для чого використовують камери спостереження?
Влада в багатьох країнах вважає, що камери відеоспостереження можуть зменшити рівень злочинності, підвищити громадську безпеку або допомогти в дорожніх ситуаціях. З іншого боку, є серйозні занепокоєння щодо загрози особистій інформації в громадських місцях та того, чи безпечно використовуються дані з камер.
У 2020 році пандемія коронавірусу відкрила новий спосіб розуміння проблеми, адже декілька країн почали використовувати високотехнологічне спостереження щоби контролювати, чи люди залишаються вдома, якщо їм наказали бути на карантині. Наприклад, мешканці Гонконгу мали носити спеціальний браслет для карантину, а дані про місцезнаходження мобільних телефонів використовували для відстеження пересування пацієнтів у Південній Кореї.
Після кількох років випробувань, Росія запустила систему розпізнавання облич у січні 2020 року. Більше 100 тисяч встановлених у Москві камер вже оснащені цією технологією.
Таким чином, на початку пандемії, у Росії вже була система, яка дозволяла владі контролювати, чи дотримуються люди карантинних правил. За деякими даними, камери могли повідомляти про «порушників» навіть коли ті залишали дім лише на кілька хвилин щоб винести сміття.
Як працює технологія розпізнавання обличчя?
Скільки витрачають на камери?
Москва витратила понад 53 мільйони доларів (1.5 мільярдів у гривнях) на обладнання для технології розпізнавання обличчя у 2019 році.
Мерія Москви витратила додаткові 35 мільйонів доларів (987 мільйонів гривень) у 2020 році. Найбільшу частину бюджету (приблизно 19 мільйонів доларів, або 536 мільйонів гривень) отримав Московський метрополітен, який повинен мати вісім камер у близько чверті своїх вагонів. Решта грошей пішли на системи розпізнавання обличчя для трамваїв та автобусів, технології зберігання даних та обслуговування.
Що далі планує Росія?
У червні 2020 року Росія підписала контракт на систему розпізнавання облич зі зловісною назвою «Орвелл» для всіх своїх шкіл – усього понад 43 тисячі. За словами влади, це зробили щоби контролювати пересування дітей та виявлення потенційно стороннії осіб у приміщеннях шкіл з метою підвищення безпеки.
Через три місяці, влада оголосила про встановлення додаткових систем розпізнавання облич у всій Росії. Окрім Москви, ще 10 міст мають мати камери в громадських місцях та під’їздах житлових будинків. Повний перелік міст не оголосили, але заявили, що в Нижньому Новгороді, наприклад, має бути встановлено 3 тисячі камер.
Медіа повідомляли, що російська поліція також розробляє систему, яка зможе опізнавати людей за татуюваннями, радужними оболонками ока, голосом або рухами тіла. Розпізнавання ходи дозволяє ідентифікувати людину на відстані 50 метрів, навіть коли вона не стоїть обличчям до камери. Вона аналізує ходу людини на основі довжини кроків, кута стопи або руху рук. Обманути її важко.
Риси, які фіксує система розпізнавання ходи
Оскільки всі технології спостереження значно покладаються на бази даних, Росія хоче створити централізований банк відбитків пальців, зображень обличчя та іншої біометричної інформації. База даних буде збирати інформацію як про росіян, так і про іноземців. Планується розробити її упродовж найближчих трьох років.
Що самі росіяни думають про відеоспостереження?
Відколи систему розпізнавання обличчя запустили в Москві, почали з’являтися повідомлення нібито про витік даних. Наприклад, організація захисту цифрових прав «Роскомсвобода» задокументувала декілька випадків, коли дані жителів Москви були доступні для продажу в інтернеті. Волонтерка Анна Кузнєцова нібито змогла отримати дані із 79 московських камер, у тому числі свою особисту інформацію. Вона подала позов проти Департаменту інформаційних технологій Москви.
Проте жителі Москви, схоже, розділені у своєму ставленні до відеоспостереження. Близько 47 відсотків ставляться позитивно і кажуть, що камери боротимуться зі злочинністю та забезпечуватимуть більшу безпеку. 42 відсотки ставляться негативно, і здебільшого хвилюються, що система може порушити їхню свободу. Деякі респонденти також вважають, що камери непотрібні і є марною тратою грошей.
Яке ставлення жителів Москви щодо відеоспостереження?
(у відсотках)
Благо чи прокляття?
Хоча використання систем розпізнавання обличчя може здатися виправданим під час пандемії, правозахисні організації закликають приймати нормативні акти, щоби гарантувати, що ці заходи тимчасові, пропорційні поточній ситуації та не використовуються в злочинних цілях. Наприклад, влада Росії, Булорусі чи інших репресивних країн може застосувати таку технологію для ідентифікації учасників антиурядових протестів.
Міжнародні правозахисні організації Human Rights Watch та Amnesty International вказують на тривале погіршення прав людини в Росії. Залишається питання: коли пандемія закінчиться, чи здатна Росія знайти правильний баланс між наглядом за безпекою та захистом приватного життя людей?