26 листопада цього року в Росії Федеральна служба безпеки оприлюднила відеозаписи, на яких три з 23-х захоплених українських військових моряків «зізнаються», що «порушили територіальні води Російської Федерації». Моряки зачитують, підглядаючи «з папірця», підготовлені для них тексти з «визнаннями» їхньої «провини перед Росією» і «свідомої участі у провокації проти Росії».
«Зачитування текстів», важкий офіційний стиль, яким користуються зазвичай лише слідчі, показові зізнання на російських або сепаратистських каналах – це вже відпрацьовані методи ФСБ Росії та угруповань «Л/ДНР», кажуть експерти. В свою чергу, українських військових підтримує і керівництво, і співвітчизники в соціальних мережах: «кажіть, що завгодно, головне – повертайтеся», пишуть люди.
Радіо Донбас.Реалії згадує, якими методами російські гібридні сили вже примушували полонених розповідати на камери про свої «провини».
Моральне знущання
Луганська журналістка і громадська активістка Марія Варфоломеєва з січня 2015 року перебувала в полоні угрупування «ЛНР», яке звинувачувало її в «коригуванні вогню ЗСУ», а також співпраці з «Правим сектором». Дівчину неодноразово показували на російських каналах, де у відео вона зізнавалася, що напевно дійсно через неї були обстріляні ті будинки, які вона фотографувала. Також Варфоломеєва у цих відео казала, що розчарувалася в українській владі і подіях, що були на Майдані.
У полоні українка пробула 419 днів. Після обміну розповідала українським виданням, під час допитів на неї пморально тиснули – приставляли пістолет до голови, ставили на коліна, били по столу, який стояв поруч з нею, обіцяли покалічити.
«Вони постійно казали: «Машо, ти – дівчинка, тебе жалко бити. Це був дійсно дуже великий натиск, тобто вже готова була на все, що завгодно – в убивстві Кеннеді зізнатися, що мамонти через мене померли», – розповідала Марія Варфоломеєва телепрограмі Донбас.Реалії.
Фізична розправа та обіцянки про знущання над рідними
Представників ультрас руху «Чорно-білі» – вболівальників луганської «Зорі» – Владислава Овчаренка та Артема Ахмерова затримали в Луганську у жовтні 2016 року за те, що вони палили прапори угрупування «ЛНР» і фотографувалися з символікою кольорів українського прапора. Пізніше Овчаренка засудили до 17 років, а Ахмерова – до 13 років колонії суворого режиму за «шпигунство на користь України».
На відео, що опублікували сепаратисти, хлопці зізнаються, що проходили підготовку на полігоні у Чугуєві влітку 2014 року, а також українська розвідка намагалися їх завербувати.
27 грудня 2017 року Овчаренка та Ахмерова звільнили. Після чого хлопці зізналися, що з них постійно намагалися вибити інформацію, що вони терористи, шпигуни та співробітники СБУ чи ВСУ.
«Найважче – психологічний тиск, який був у МГБ «на підвалі». Коли вони привозили моїх рідних, мою дівчину, обіцяли знущання над ними», – згадував Владислав Овчаренко в ефірі Радіо Донбас. Реалії.
Наркотичні препарати
11 лютого 2017 року група українських розвідників, які виконували завдання на передовій на Луганщині, не вийшла на зв’язок. Пізніше з відео сепаратистів стало відомо, що військові Сергій Іванчук та Іван Деєв перебувають у полоні угрупування «ЛНР». Українські розвідники зізнаються, що саме вони винні у вбивствах бойовиків «Гіві» та «Мотороли».
Соціальний психолог Олег Покальчук розповів Радіо Свобода, що у полонених дивна поведінка. Скоріш за все, до них застосували медикаментозні методи допиту.
«Людину «ковбасить». Це типове для нейролептиків (психотропні препарати – Донбас Реалії), коли йому хочеться ось так вигнутися. Йому кажуть: ні-ні, сиди рівно, а він не може. Мова дуже плавна – тобто, мова і тіло не синхронізовані. «Якщо за справу беруться спеціалісти, то це, здебільшого, певного роду коктейлі. Нейролептичні, які підбираються, згідно з масою тіла. Введення препаратів може бути абсолютно не марковане. Це може бути цигарка або вода», – коментує відео допиту соціальний психолог Олег Покальчук.
Показове зізнання для «свободи слова»
17 серпня 2018 року на телеканалі «Россия-24» вийшла програма з журналістом Станіславом Асєєвим, який перебуває в ув'язненні з травня-червня 2017 року. Це було перше інтерв'ю блогера з моменту затримання. У відео Асєєв зізнається, що він працював на українську розвідку.
Крім показових зйомок у камері, що не відповідає тим описам, що журналісти зазвичай чують від полонених, крім «красивих кадрів» у бібліотеці, телеведучий розмірковує: чи можна вважати Асєєва – письменником. Як пояснила Радіо Свобода медіаексперт, голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лігачова, така увага до літератури має причини.
«Зараз пішов такий рух і по Сенцову, дуже багато виступають режисери, діячі культури, мистецтва. І про Асєєва ми, звичайно ж, говоримо, що це журналіст, публіцист, вони можливо бояться, що підключаться кола літературні», – припускає Лігачова.
Вчений Ігор Козловський, колишній полонений і викладач Станіслава Асєєва припустив що, журналіста примусили зізнатися: «Я думаю, що це наслідок, можливо, знущань, і по-друге, побоювання за своїх рідних. Це примушує не тільки його, а і багатьох так змушували зробити зізнання, обіцяючи, що якщо він це зробить, то його звільнення або обмін буде пришвидшено».
Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа заявила, що вважає дуже сумнівним «зізнання» у шпигунстві блогера і журналіста Станіслава Асєєва.
«Ми ставимо під сумнів обставини цього так званого «зізнання». Ми не маємо жодного уявлення про те, коли, за яких обставин чи примусу воно було зроблене, – заявила речниця Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джоанна Левісон. – Ми продовжуємо вимагати, щоб Станіслав Асєєв був негайно звільнений з-під варти».
Підтримка українських моряків: «ми в одному човні»
Захоплені в Керченській протоці українські військові моряки перебувають «під жорстким психологічним тиском» співробітників ФСБ Росії, про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів контр-адмірал, перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов.
«ФСБ має столітній досвід чекістської роботи і використовує цей налагоджений механізм. Був оприлюднений допит наших військовослужбовців, але люди, які їх знають, бачать, що вони перебувають під жорстким психологічним тиском і читають з папірців, які перед ними. Не треба думати, що наші моряки висловлюють власні думки. Що застосували щодо них, я сказати не можу», – сказав він.
Раніше в соціальній мережі з'являлися варіанти від українців, чому саме моряки вирішили «зізнатися». Серед причин і хвилювання за рідних, які залишилися на анексованому півострові, і ультиматум: зізнання на камеру за для того, щоб іншим морякам нарешті надали медичну допомогу.
Командування ВМС України уже виступило з підтримкою морякам, які перебувають в полоні.
«Вони діяли законно, згідно з нормами міжнародного морського права й чинних договорів. Україна вживає усіх можливих зусиль для визволення своїх синів з полону, в тому числі долучаючи до цього світову спільноту», – заявили в ВМС.
