Доступність посилання

ТОП новини

20 років пошуків. Відомий кримський кераміст Рустем Скибін представив у Києві новий проєкт «Qalqan/Щит»


Рустем Скибін на фоні щита «Тамга»
Рустем Скибін на фоні щита «Тамга»

У Київській картинній галереї відбулося відкриття виставки, на якій представлений новий проєкт найвідомішого кримськотатарського кераміста, заслуженого майстра народної творчості України Рустема Скибіна під назвою «Qalqan/Щит» – дванадцять керамічних панно, в яких використані зразки автентичних історичних орнаментів на шаблях, ножах, щитах, сідлах і кінській збруї кримських татар, які сьогодні зберігаються в музеях усього світу.

Як розповів Рустем Скибін, над пошуком цих артефактів він працював приблизно 20 останніх років, і результат вартий того – виявлено та збережено невідомі раніше цінні зразки історичних народних орнаментів, які є, за словами автора робіт, символом відродження, спротиву несправедливості, збереження та продовження життя.

Щит «Кобек» розроблений автором на основі оригінальних орнаментів на шоломі XVIII-XIX століть, зберігається в Музеї мистецтва Метрополітен у США
Щит «Кобек» розроблений автором на основі оригінальних орнаментів на шоломі XVIII-XIX століть, зберігається в Музеї мистецтва Метрополітен у США

Виставку відкрив директор Київської картинної галереї Юрій Вакуленко. Творчість Рустема Скибіна відвідувачам виставки розкрив один із менеджерів проєкту Олексій Власов. Він стверджує, що проєкт «Qalqan/Щит» – абсолютно нове слово в творчості майстра, не схоже на стиль та оформлення всіх його попередніх проєктів. Насамперед, тому, що в ньому використані історичні знахідки, що й спричинило зміну всього стилю та підходів автора. І окрім нового художнього значення цей проєкт має глибоке історичне та наукове значення.

Зліва направо: один із менеджерів проєкту Олексій Власов, директор Київської картинної галереї Юрій Вакуленко (посередині) та автор Рустем Скибін під час відкриття виставки «Qalqan/Щит»
Зліва направо: один із менеджерів проєкту Олексій Власов, директор Київської картинної галереї Юрій Вакуленко (посередині) та автор Рустем Скибін під час відкриття виставки «Qalqan/Щит»

Після початку окупації Криму художник-кераміст Рустем Скибін залишив півострів і переїхав до Києва задля збереження кримськотатарських ремесел та унікальної колекції декоративно-ужиткового мистецтва. Відтоді Рустем очолив Київське відділення раніше створеного в Криму громадського об'єднання El Cheber, яке зберігає та розвиває культури корінних народів Криму.

Війна пройшла через долю самого Рустема Скибіна. «З початком широкомасштабного російського вторгнення я одразу взяв участь в евакуації людей. Возив біженців на вокзал, щоб люди могли потрапити на евакуаційний потяг, – розповідає Рустем. – За підтримки El Cheber і власним коштом купили два мікроавтобуси й передали до військових підрозділів. Також придбали електрогенератори для військових…». 2023 року Рустем Скибін був нагороджений Хрестом «За волонтерську діяльність» Міністерством оборони України.

Рустем Скибін народився 1976 року в Самарканді, 1996 року закінчив Самаркандське училище мистецтв і того ж року повернувся з депортації на батьківщину до Криму. Працював головним художником на керамічному підприємстві «Таврика» в Сімферополі. У 2000 році розпочав діяльність з дослідження, відродження та розвитку старовинних кримськотатарських ремесел, зокрема кераміки, з використанням автентичних орнаментів кримських татар. Заснував та очолив керамічну майстерню-школу «El Cheber/Країна майстрів», в якій навчалися багато відомих нині керамістів, гончарів, художників, дизайнерів. Керамічні твори самого Рустема Скибіна яскраво представляють живу культуру кримських татар як корінного народу Криму. Вони дуже популярні серед мистецтвознавців, науковців, колекціонерів, представників дипломатичного корпусу та міжнародних організацій, широкого кола шанувальників сучасного мистецтва.

Рустем Скибін біля Київської картинної галереї перед відкриттям виставки, про яку повідомляє оголошення на стіні будівлі
Рустем Скибін біля Київської картинної галереї перед відкриттям виставки, про яку повідомляє оголошення на стіні будівлі
Стиль Quru Isar визнаний новим світовим брендом Криму та України

Рустем Скибін створив власний авторський ексклюзивний стиль поліхромного розпису керамічних виробів Quru Isar, у перекладі з кримськотатарської – «суха перетинка», працюючи в традиції кримськотатарського орнаменту. Стиль Quru Isar визнаний новим світовим брендом Криму та України, новим методом кримськотатарського мистецтва. Рустем Скибін є послом та активним промоутером кримськотатарської культури в Україні, Євросоюзі, Великій Британії, США, Канаді, на Близькому Сході та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Рустем Скибін – ініціатор, автор і куратор масштабних проєктів про культуру Криму в період відновлення незалежності України. Він член міжнародного фонду майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Мікеланджело». Бренд кераміки «Рустем Скибін» включений до рейтингу «100 Брендів України». Твори Рустема Скибіна зберігаються у колекціях світових і національних музеїв України: в Резиденції Президента США «Білий Дім» у Вашингтоні, в будівлі Британського парламенту Вестмінстерському палаці в Лондоні, у залі Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, в Українському культурному центрі у Торонто, музеї образотворчого мистецтва Гранади в Іспанії, у Палаці всіх правителів у Вільнюсі, у Національному музеї Індонезії, у Центрі сучасного мистецтва CerModern в Туреччині, у Музеї сучасного мистецтва «Ghalya's» в Омані, у Кримському етнографічному музеї в Сімферополі, у «Національному центрі Івана Гончара» у Києві, у Національному музеї народної архітектури та побуту України «Пирогово», у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві, а також у Харкові, Полтаві, Тернополі та інших містах і закладах культури всього світу.

Список реалізованих Рустемом Скибіним проєктів тільки за останні кілька років налічує десятки позицій. Наприклад, у 2021 році він ініціював та курирував проєкт «Шлях/Yol». Це масштабний проєкт, який через комплексне осмислення та сучасні форми репрезентує культуру кримськотатарського народу – його багатовікову історію, державність, традиції освіти, релігії, звичаїв, обрядів, побуту, мови, фольклору, мистецтва. Під час проєкту створено понад 500 мистецьких продуктів (кіно, музика, артефакти, виставки, туристичні маршрути). Вперше на материковій Україні було сформовано колекцію, що складається з більш ніж 250 предметів прикладного, візуального, аудіовізуального та аудіального кримськотатарського мистецтва, яка була передана «Кримському дому» як основа майбутньої кримськотатарської садиби в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту України.

Скибін реалізував проєкт «Чумацький шлях», під час якого досліджено та відтворено маршрут легендарних українських чумаків до Криму. Встановлено шість пам'ятних знаків як символів єдності та загального історичного, культурного, соціально-економічного розвитку материкової частини України та півострова Крим (Київ, Світлогірськ, Нікополь, Нова Каховка, Берислав, КПВВ «Каланчак»). Створено культурно-мистецькі, освітньо-пізнавальні продукти, аудіо-відео матеріали: 8 відеолекцій про історію Криму та корінні кримські народи, документально-мистецький фільм «Кримськотатарські весільні традиції» на сім серій.

У червні-жовтні 2023 року реалізовано культурно-мистецький проєкт «Zincir/Ланцюг – ланки пам'яті», до якого входили виставковий проєкт «Кримськотатарська кераміка: спадщина майстрів», аудіовізуальний проєкт «12 міфів про Крим», освітній лекторій «Історія та культура Криму».

Рустем Скибін займався також розробкою української та кримськотатарської військової айдентики, створенням шевронів, плакатів, марок, листівок тощо. Художник постійно консультує з питань кримськотатарської культури міжнародні, державні та неурядові організації: представництво НАТО в Україні, Міністерство оборони України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Представництво Президента України в АР Крим, Національний банк України, АТ «Укрпошта», Український інститут національної пам'яті та інші установи.

Орнамент щита «Тарпан» розроблено на основі оригінального історичного орнаменту на кінському сідлі першої половини XVIII століття, що зберігається у Дрезденській палаті зброї (Німеччина)
Орнамент щита «Тарпан» розроблено на основі оригінального історичного орнаменту на кінському сідлі першої половини XVIII століття, що зберігається у Дрезденській палаті зброї (Німеччина)

Цього місяця у Київській картинній галереї майстер презентував виставку постерів міст України, які потрапили під російську окупацію. Такі речі, на його думку, є потужною інформаційною зброєю у війні. Серія містить вісім постерів: Маріуполь, Харків, Чернігів, Херсон, Крим, Краматорськ, Буча, Київ.

Рустем Скибін каже: «Це мій перший досвід у цьому жанрі, адже я кераміст, займаюся етнографією, проте зараз кераміку створювати і душа не лежить, і реалізувати поки що не вдасться. А час з'явився в комендантську годину, так і виникла ідея створити серію плакатів, присвячених містам-героям, містам, які вражені ворожими атаками. Описи кожного з плакатів надали мої друзі, евакуйовані з цих міст. Зображення – це мої емоції у відповідь на все, що було в інформаційному просторі на той момент. Кожне таке місто має свою історію у цій війні. На плакатах я намагався передати цей образ, як я бачу і відчуваю ці міста, показати світові жах війни, який переживає моя країна. Коли їдеш до Чернігова, перше, що бачиш, це міст, потім вас зустрічає Катерининська церква. Мої друзі, молода сім'я керамістів, поїхали з Чернігова за день до того, як розбомбили міст, два тижні прожили у мене в Києві, і на підставі їхніх оповідань я створив цей постер. Найважливіше тут – пішохідний міст як артерія міста, та люди, над мостом і під мостом, образ ланцюжка, де всі вони були разом, підтримували один одного, щоб виїхати, ділили пальне, по 5-6 літрів на кожного.

На образ харківського плаката мене надихнув мій близький друг Євген Мовчун. Він юрист, консультував у телеграм-каналах російською, а з початком війни одразу перейшов на українську. Коли його запитують, чому так раптово, він відповідає, що це – результат «денацифікації». Тому я взяв як образ Харківський університет імені В.Н. Каразіна, на який летять російські бомби, і назвав це «спецоперацією зі знищення російської мови «рузькими». На плакатах показано той жах війни, який переживає моя країна.

Рустем Скибін на тлі розроблених ним плакатів про міста України, які зазнали окупації. Фото El Cheber
Рустем Скибін на тлі розроблених ним плакатів про міста України, які зазнали окупації. Фото El Cheber

Плакат про Бучу складно давався, два тижні думав над ним, а потім увечері за кілька годин усе зібралося в єдине ціле – всі ці трагічні образи. І плакат про Крим довго створював, щоби точно передати його культуру, сьогоднішній стан. Так виник образ морських мін, що символізує недоступність, окупацію, небезпеку на півострові».

Нарешті, нинішній проєкт «Qalqan/Щит», як розповідає художник, це відкриття та вивчення кримськотатарського орнаменту за декором військових атрибутів. Для створення художнього образу обрано один з елементів бойового мистецтва – «Військовий щит», який служить захисту Воїна та Держави України в широкому сенсі.

Орнамент щита «Шахін» розроблений автором на основі оригінального історичного орнаменту із шаблі типу «чечуга» XVIII століття. Зберігається в Російському етнографічному музеї (Росія)
Орнамент щита «Шахін» розроблений автором на основі оригінального історичного орнаменту із шаблі типу «чечуга» XVIII століття. Зберігається в Російському етнографічному музеї (Росія)
Коли Україна захищається від ворога, який вкотре намагається знищити нас, ми інструментами та формою мистецтва захищаємо свою історичну спадщину

«В умовах сучасної війни, коли Україна захищається від ворога, який вкотре намагається знищити нас, ми інструментами та формою мистецтва захищаємо свою історичну спадщину. Заявляємо всьому світові про готовність захищати і зберігати свою спадщину, яка є індикатором нашої ідентичності та світосприйняття. Орнамент на зброї – вершина декоративно-ужиткового мистецтва, що має глибоку семантику, складне співвідношення орнаментів один з одним, високий рівень майстерного виконання. Робота з металом, гравіювання, мабуть, найскладніші види мистецтва. Протягом кількох століть цей вид кримського мистецтва практично не був досліджений. Всесвітня спадщина шедеврів нашого мистецтва зберігається у світових музейних колекціях і невідома глядачеві, тому що пов'язана зі знищенням, переслідуванням та блокуванням царською Росією, Радянським Союзом і сучасною Російською Федерацією культурної спадщини, ідентичності корінних народів Криму – кримських татар, караїмів та ккримчаків. Такі високохудожні композиції конче необхідно відроджувати, але водночас потрібно було знайти нові форми для ознайомлення сучасного глядача з цим напрочуд гарним, захоплюючим і цікавим видом мистецтва», – каже Рустем Скибін.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG