Останнє свято різдвяного циклу ‒ Водохреще. Якими є релігійно-народні традиції?

ЛЬВІВ ‒ Богоявлення, Водохреще, або ж, як кажуть у народі, Йордан, завершує різдвяний цикл християнських свят за юліанським календарем (так званим «старим стилем»​). 19 січня звучить остання коляда. У цей день освячується вода і багато людей пірнають в ополонки. Якими є релігійно-народні традиції на Водохреще?

Цього року понад дві тисячі людей у новорічно-різдвяні дні побували у гуцульському селі Криворівня, що на Верховинщині. Особливо багатолюдно було на Різдво і ще більше гостей приїде на Водохреще, очікують тут. Бо тут із давен існує традиція останньої коляди і освячення води на Черемоші. У цьому селі, розповідають місцеві жителі, вдалося поєднати релігійно-народну традицію, яка передає дух свята.

«У коляді прославляється Ісус, який народився і хрестився. А водосвяття ‒ це свідчення про народження, як маємо народжуватись у дусі. Люди цим живуть, їм це близьке і, може, тому, не просто виконують обряд, а проживають те, що відбувається. Традиційно, зранку 18 січня ‒ царські часи, потім літургія, водосвяття, богоявленський святвечір. Селяни приходять з водою, і ми освячуємо її, і після цього йдуть додому, сідають за вечерю. Ми раніше святили водичку в церкві. Тепер навколо храму.

А на Йордан, як завше, буде служба, читається акафіст і колядування біля церкви. Потім на Черемоші – освячення води і остання коляда. У радянський час того не було. Я на парафії працюю 27 років, і тоді колядники ходили. Ми просто впорядкували, зробили організовано», ‒ розповідає Радіо Свобода настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України отець Іван Рибарук.

Біля церкви відбувається колядування колядницьких партій, в якій можуть бути до ста і більше чоловіків. Отцю Іванові Рибаруку доведеться обійти 496 дворів у Криворівні, щоб окропити людям житло. Також священник малює хрести на дверях.

«Йдеш до кожної хати, бачиш людину, її родину, реальний стан справ, відчуваєш, яка у домі панує атмосфера. Сідаєш на довшу розмову. Найголовніше ‒ це спілкування», ‒ говорить отець Іван Рибарук.

Голодна кутя

Свята вечеря перед Водохрещем називається Голодна кутя. Усі страви готують теж пісні, як на святвечір перед Різдвом, але їх не обов’язково має бути 12. Господнє Богоявлення – Хрещення Ісуса в ріці Йордані – у цьому таїнстві виявляється божественність Христа. Назва означає свято всіх святих богоявлень Ісуса. Згідно з Євангелієм, під час хрещення Христа з’явилася Пресвята Трійця.

Різдво християни святкують більше, ніж хрещення Господнє, наприкінці новорічно-різдвяних свят. Власне, більше уваги є до Різдва, це улюблене свято багатьох. Хоча Йордан – не менш важливе релігійне свято, наголошує богослов Максим Тимо.

«Не завжди так було, що Різдво і Богоявлення були окремі два свята. Первісно це було єдине свято, яке так і називалося Богоявлення. І, наприклад, у Вірменській апостольській церкві збережено цю традицію: поминають Різдво Спасителя, його хрещення та інші події. У візантійській традиції ці свята розділилися на два, але вони ідентичні за своїм уставним укладом. У церкві служимо ті самі богослужіння, з різними текстами, також співаємо подібні пісні. На Різдво більш відомі коляди, йорданські ‒ менш. Маємо дві святі вечері і багато схожих звичаїв. Духовне значення цього свята в тому, що воно найбільш проявляється у події ‒ це хрещення Ісуса. Ісус, згідно з християнською вірою, син Божий і не був підлеглий гріху, не потребував очищення, але разом із усіма людьми, які йшли хреститися до Івана Хрестителя, очищуватися від гріхів, також стає у чергу разом із усіма і приходить до Івана хреститись задля нас, нашого спасіння. Це основне духовне осердя свята.

Друга тема свята – це освячення води. Побутує таке уявлення, що це давній християнський обряд, який полягає у наданні магічної сили воді. Справа в іншому, освяченням води церква визнає і проповідує, що Ісус освятив воду, а вона є символом усього живого на землі. Біблійна символіка води, що вода ніби представляє все, що Бог сотворив. Христос, коли входить в Йордан, то цим освячує все. Це важливо розуміти, що свято Йордану говорить про те, що Бог освячує все у цьому світі. Він прийшов до нас, щоб всі аспекти нашого життя і нас самих освятити, і тому священник окроплює водою наші домівки, нас самих, щоб показувати цим, що Божа благодать поширюється у світі, і ми п’ємо воду. Це не магічна дія, а таїнственна, духовна», ‒ пояснює богословське значення Водохреща Максим Тимо.

Перед Водохрещем люди з льоду вирізали хрест на водоймах і процесійно йшли до цього місця, де священник освячував воду. Така традиція досі зберігається в деяких містах і селах.

Дослідники, зокрема Олекса Воропай у своїй праці «Звичаї нашого народу», говорить про те, що Йордан – «це чисто християнський звичай, що прийшов до нас в Україну із християнством». Є твердження етнографів і про те, що традиція сягає давніших часів, бо супроводжується обрядовістю на кшталт «застрілювання коляди», освячення води.

«Перед Водохрещем старались не їсти. Щодо освячення води, то традиційно освячували звечора і на сам Йордан. Коли воду освячували, то стріляли, бо вважали, що розбивають коляду на льоду. На третій день вносили до хати самопрядки, починали прясти. Є багато приказок, що пора працювати і проводити свята ‒ «Іди, кутя, на покуття, а узвар ‒ на базар». А ще малювали крейдою або глиною хрести на дверях у хаті, у приміщеннях, де була худоба», ‒ говорить етнографиня Надія Ковальчук.

На Водохреще щороку сотні людей пірнають в ополонки. Дехто вважає, що це основна традиція свята, що у такий спосіб очищується від гріхів і хвороб.

Православна церква України оприлюднила заяву, в якій наголосила, що традиція купання в ополонці на Водохреще не має нічого спільного зі «змиванням» гріхів, отриманням особливого Божого благословення чи духовного очищення.

Етнограф Олена Чебанюк на своїй сторінці у фейсбуці подала інформацію про традицію купання на Йордан.

У Львові 19 січня на площі Ринок мало відбутись освячення води. Така міська традиція існує з початку ХХ століття, коли після богослужіння у церкві люди приходили на головну площу міста, де відбувалось освячення води. Але сьогодні загальноміський захід скасували, «зважаючи на збільшення динаміки захворюваності на COVID-19.

«Цього року у Львові не буде традиційного освячення води. Щоб уникнути великого скупчення людей, отці проведуть чин освячення з самого ранку 19 січня. Відтак, упродовж дня охочі можуть прийти на площу Ринок і набрати свяченої води з резервуара», – йдеться в повідомленні Львівської міськради.

Зазвичай у цьому обряді брало участь духовенство різних конфесій. Щоправда, сюди не приходять представники УПЦ (Московського патріархату). Священники хрестоподібно знаменують воду – трисвічниками і рукою. Запалені свічки тричі опускають у воду, тричі занурюється хрест. При цьому співається «Коли в Йордані хрестився ти». Люди зберігають йорданську воду протягом року.