На початку російського повномасштабного вторгнення поблизу берегів Одеси як головної бази Військово-морських сил України перебувала російська десантна група кораблів і ракетних катерів. Вони були в десятці морських миль – настільки поруч, що їхні обриси можна було побачити неозброєним оком, пише Радіо Свобода.
Запобігти висадці російського десанту – це завдання Сили оборони України успішно виконують і нині, констатує експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.
«Мінні загородження в межах територіального моря, берегові ракеті системи – все це спрацьовує. А от далі в морі ми нічого зробити не можемо, не маємо спроможностей», – каже капітан 1 рангу запасу.
Навіть якщо західні партнери допомогли б з новими катерами, то переміщення через Босфор все одне неможливо через обмеження Конвенції Монтре, зазначає Риженко.
«Як вихід – транспортувати малотоннажні катери річковим шляхом, залізницею. Або повітрям – є й такі технології транспортування. Але проблема в базуванні. Контрольоване Україною чорноморське узбережжя, а це 20% від дельти Дунаю до дельти Дніпра, – небезпечне. Воно є потенційною ціллю для російських ракет», зазначає він.
Російське угруповання на бойове чергування в Чорному морі періодично виводить, крім надводних ракетоносіїв – підводні. Вони для виявлення є більш складними.
Наразі в Чорноморській операційній зоні РФ тримає три субмарини, одна – на ремонті, повідомив речник Військово-морських сил капітан 3 рангу Дмитро Плетенчук.
Як свідчать зведення Командування Повітряних сил України від 19-го та 26 червня, протягом останнього місяця до пусків по Україні крилатих ракет «Калібр» саме з підводного човна російські збройні сили вдавалася двічі. Пуски були частиною комбінованих ударів, паралельно використовувалися також ударні БпЛА типу «Шахед».
Від початку повномасштабного вторгнення РФ максимально виводила в Чорне море 5 ракетоносіїв, відповіла на запитання Радіо Свобода керівниця Об’єднаного пресцентру Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк.
«Російський військово-морський флот не почувається у безпеці»
Кореспонденти Military Media Center (діяльність координує Міністерство оборони України) зазначають, що останнім часом основні зусилля в Чорноморській, а також Азовській операційних зонах Росія зосередила на удосконаленні систем протидиверсійної оборони пунктів базування сил флоту, на захисті корабельного складу ВМФ РФ тощо.
«Російський військово-морський флот не почувається у безпеці навіть переховуючись в Севастопольській бухті», – зазначає Дмитро Плетенчук.
«Україна вже досягла певного стратегічного успіху – підштовхнула до оборонної позиції російський флот, який спочатку домінував у північній частині Чорного моря». Про це у статті на англомовному сайті Naval News пише військовий аналітик і розслідувач, який публікує свої матеріали під псевдонімом H I Sutton.
На його думку, нинішній етап війни на Чорному морі визначається активним використанням морських безпілотників. Також, згадуючи розробку Україною бойового підводного безпілотника, він робить висновок, що країна «стрімко завойовує репутацію інноваційної та винахідливої».
Експерти наголошують, що, попри все, вже зараз потрібно зайнятися переглядом розрахованої до 2035 року Стратегії ВМС.
«Сідати й говорити в закритому форматі. Адже в доктрині застаріло чимало з того, що напрацьовувалося в 2018–2019 роках», – каже директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.
«Що Україні буде потрібно після деокупації Криму? Повна демілітаризація півострову або його повна мілітаризація, перетворення на український бастіон на морі? Відновлення й розбудова військово-морських баз, створених за останні 9 років на підходах до Криму, чи база ВМС у Севастополі? Потрібен предметний діалог. Але остаточне слово має бути за військовими», – наголошує вона.
Військові моряки тим часом готуються до майбутнього масштабного морського розмінування. Адже без нього навігацію в північно-західній частині Чорного моря забезпечує лише вузький «зерновий коридор». Цьогорічні навчання серії «Сі Бриз» – перші за умов масштабної російсько-української війни – акцентовано саме на веденні протимінних дій.
Навчання проходять на території Великої Британії, до них ВМС Збройних сил України залучили техніку, яку отримали від країн-партнерів, у тому числі підводні безпілотні апарати, а також передані Україні Великою Британією мінні тральщики класу Sandown. Їхні гідроакустичні комплекси експерти вважають одними з найкращих у світі.
Утім прибути в пункти постійної дислокації в Україні «мисливці за мінами» – і британські, й іще два обіцяні Нідерландами зможуть лише після остаточного завершення бойових дій.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
