Больові точки Путіна. Які санкції готує Захід, і чи здатні вони зупинити війну?

Сполучені Штати підготували потужні санкції проти Росії на випадок її нового військового вторгнення в Україну, повідомляють американські посадовці. Ці кроки цілковито підтримує український уряд, однак у ЄС наразі немає одностайності щодо «санкційного меню».

Якими можуть бути нові санкції проти Росії, який ефект вони матимуть і чи намацав Захід «больові точки» Путіна – з'ясовувало Радіо Свобода.

Нові санкції США проти Росії вже готові, їх застосують у разі нового витка військової агресії проти України. Про це заявила під час онлайн-дискусії в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES) заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Вона уточнила, що нині Сполучені Штати обговорюють з європейськими партнерами, як саме вони готові долучитися до санкцій.

США та НАТО не обмежуються санкціями: вони підготували комплекс заходів для стримування Росії та підвищили готовність своїх військових.

«США напередодні оголосили, що 8,5 тисяч військових будуть додатково розміщені в Європі: ми робимо свій внесок у посилення східного флангу НАТО... Ті країни, які перебувають на передньому краї альянсу, теж беруть участь у цьому. Ми передаємо Україні оборонні озброєння, про які ми вже говорили сьогодні, – деталізує Венді Шерман. – Росія має зрозуміти, що отримає максимально серйозні наслідки (в разі нового вторгнення), включно з санкціями, які вже готові».

Коли американський пакет «антивоєнних» санкцій ухвалять на рівні закону?

Сенатор від Демократичної партії Кріс Кунс заявив, що відповідний законопроєкт (про введення санкцій проти Росії та військову й економічну підтримку України) може бути винесений на голосування Сенату вже наступного тижня, цитує його The New York Times.

До підготовки західних санкцій проти Росії долучилася й Україна.

Так, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель обговорили телефоном підготовку санкцій проти Росії.

«Співрозмовники обговорили підготовку санкцій проти Російської Федерації, аби стримати її від втілення агресивних планів щодо України та Європи. Міністр (закордонних справ України) та високий представник ЄС приділили окрему увагу перспективам просування дипломатичного врегулювання російсько-українського збройного конфлікту», – повідомляє МЗС України про розмову 27 січня.

Президент США Джо Байден неодноразово обговорював з європейськими колегами санкції та інші способи протидії російським агресивним планам. 25 січня він заявив про «повну» єдність західних держав у цих питаннях – після чергової зустрічі з представниками Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Європейської ради, Єврокомісії та НАТО.

Санкції застосують у разі нового російського вторгнення до України, на цьому неодноразово наголошують представники західної дипломатії та лідери США та інших держав.

Втім, українське керівництво пропонує зробити їх превентивними – запустити санкції ще до можливого вторгнення.

«Превентивні санкції»: про що Зеленський просить Захід?

Санкції проти Росії: цей захід для стримування агресивної політики Кремля є найбільш обговорюваним у світі від початку анексії Криму та війни на Донбасі. США, а також держави-члени ЄС і НАТО запроваджують їх, починаючи з 2014 року.

Нині йдеться про новий санкційний пакет, який президент США Джо Байден називає «пекельними», і «такими, яких Росія ніколи не бачила». Втім, чи спрацюють «пекельні санкції», коли велике вторгнення до України вже розпочнеться?

На Банковій закликають західних партнерів діяти на випередження. Президент України Володимир Зеленський заявляє про марність для української сторони санкцій проти РФ, які можуть бути застосовані після її повномасштабного нападу.

«Коли ти захищаєш себе сам, коли ти віч-на-віч із дуже непростою державою, ти запитуєш: а що таке «санкції після»? Кому вони адресовані? Для чого вони?» – наголосив Зеленський на брифінгу із представниками іноземних ЗМІ 28 січня.

«Я не знаю, що буде «потім». «Потім» буде повномасштабна війна... Навіщо нам санкції «потім»? Тобто йдеться про санкції точно не для нашої країни. Це йдеться про стримування повномасштабної агресії у бік Європейського Союзу, але це не можна робити за рахунок нашої держави. Так не можна: у нас 15 тисяч загинули, а багато країн світу обговорюють «санкції після». Я вважаю, що це нечесно», – стверджує президент України.

Володимир Зеленський запропонував використати як превентивний захід щодо Росії питання вступу України до НАТО.

Схожу думку висловила під час під час онлайн-дискусії в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES) колишня президентка Естонії Керсті Кальюлайд. Вона закликає посилювати санкції та робити інші кроки на підтримку України вже зараз:

«Ми маємо бути готові й зараз підтримувати Україну, адже вона вже нині воює з Росією».

Чи погодиться Захід на «превентивні» санкції проти Росії, та чи будуть вони ефективними?

Низка українських експертів ставить це під сумнів.

Найкраще санкції працюють тоді, коли їх анонсували, але ще не застосували, і коли в країни-агресора немає повної інформації про них – пояснює механізм санкцій та логіку дій Заходу співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центру Разумкова» Олексій Мельник.

«Підготовка серйозних санкцій сама по собі може мати стримувальний ефект для Росії. Конкретики про них у публічному просторі, зі зрозумілих причин, не так багато. І в цьому є серйозна логіка: погроза санкціями працює краще, ніж їхнє застосування», – тлумачить експерт.

Що ж до застосування санкцій превентивно, то цей підхід суперечить західними принципам, пояснює Радіо Свобода директор «Інституту світової політики» Євген Магда.

«Є санкції за анексію Криму, за MH17... Щоб були нові санкції, має бути формальний привід для них. Якась потужна військова провокація, чи масштабна кібератака з очевидним російським слідом. Але превентивний характер, як хоче Зеленський, ці санкції носити не будуть. Бо це не відповідає західній практиці та логіці. Можна сказати, вони тоді порушать принцип презумпції невинуватості», – каже Євген Магда.

І додає, що майбутні санкції впливають на Росію саме завдяки тому, що вона не знає їхніх подробиць, які відомі лише вузькому колу західних політиків. Тому вони працюють як «рушниця на стіні», яка може вистрілити, порівнює експерт.

Тим часом загальні напрямки ймовірних санкцій проти Кремля вже озвучували західні політики та обговорювали експерти. Про які інструменти йдеться, і чи здатні вони «зробити Кремлю боляче?»

Росія – без технологій та без iPhone?

Адміністрація Джо Байдена розглядає можливість запровадити безпрецедентні технологічні санкції проти Москви у разі її нової агресії щодо України, повідомляють американські медіа.

Зокрема, Білий дім почав закладати основу для запровадження заборони на продаж Росії високотехнологічної продукції, що містить компоненти або програмне забезпечення американського виробництва.

План нагадує кроки, зроблені адміністрацією Дональда Трампа щодо китайської телекомунікаційної компанії Huawei у 2020 році. Ця заборона завдала потужного удару по бізнесу: виробник смартфонів, який до того був світовим лідером, впав до 10 місця, пише «Голос Америки».

Як працюватиме технологічна блокада? Є «правило прямого продукту іноземного виробництва» (foreign direct product rule – англ.), яке забороняє продавати в підсанкційну країну будь-що, що має американську технологічну складову. Простими словами, будь-яка організація у світі стане порушником американського законодавства, якщо продасть Росії високотехнологічне обладнання, що було виготовлене чи випробуване із використанням американських технологій.

Які продукти і технології охоплять санкції? Медіа найчастіше згадують продукцію американського технологічного гіганта Apple. Однак зникненням легальних iPhone у Росії не обмежиться, а весь арсенал технологічних санкцій США та Захід навмисне тримають у секреті, пояснюють експерти.

«Урядовим лідерам потрібні найрізноманітніші варіанти – від найпотужніших до найслабших і всіх інших посередині – у плані можливих дій», – заявив «Голосу Америки» колишній помічник міністра торгівлі США з питань експорту Кевін Вольф.

Не треба забувати, що від початку анексії Криму та війни на Донбасі Росія вже отримала технологічні санкції: військові технології та продукцію їй не продають ані США та ЄС, ані Україна. Причому саме українські санкції створили суттєві проблеми для технологічних ланцюжків у російському ВПК. Водночас українським оборонним підприємствам теж довелося долати кризу і відмовлятися від російських деталей, технологій, ринків збуту.

Відключення Росії від платіжної системи SWIFT

Це один з важелів, про який Білий дім та ЄС говорять відкрито.

«Санкції... повинні включати заморожування фінансових і фізичних активів в ЄС, заборони на поїздки, виключення Росії з платіжної системи SWIFT, націлення на сектори, важливі для російської економіки, а також зрив фінансування розвідувальних служб країни», – анонсують в Єврокомісії.

Експерти називають відключення Росії від SWIFT чи не найпотужнішим інструментом, такою собі «ядерною зброєю» санкцій.

Свого часу для прискорення та оптимізації безготівкових платежів найактивніші світові банки у 1973 році об'єднали зусилля та створили систему SWIFT. Зараз вона є найпотужнішою платіжною системою планети: через неї проходить 30 мільйонів фінансових операцій та близько трильйона доларів США на день.

У світі вже були прецеденти з відключенням окремих країн від системи SWIFT, щоразу це призводило до їхньої економічної стагнації. Ініціаторами виступали США та ООН, але їхній вплив був опосередкованим. Так, у лютому 2012 року банківський комітет Сенату США підтримав майбутні санкції проти SWIFT за те, що вона обслуговує підсанкційні банки Ірану. В підсумку ця платіжна система припинила обслуговувати Іран – до 2016 року, доки санкції не зняли.

Росія, побоюючись санкцій, розробила власну внутрішню платіжну систему СПФС. Відтак платежі всередині Росії відбуватимуться, але фінансові стосунки з рештою світу будуть вкрай ускладнені, попереджають експерти. Раніше Радіо Свобода зробило детальний аналіз ефекту, який може мати «Кінець SWIFTу» для Росії.

Проте з цього питання також немає єдності між усіма країнами ЄС. Цю американську ініціативу не схвалює частина впливових політиків Німеччини. Новий лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц вважає, що відключення Росії від глобальної платіжної системи завдасть сильного удару не лише по ній самій.

З іншого боку, такі санкції підтримують країни на східному флангу ЄС, та навіть досить прихильна до Росії Австрія. Олександр Шелленберг, міністр закордонних справ Австрії не виключив застосування цього інструменту, цитує його ВВС. ​

Заборона на розрахунки у доларах

Такі санкції можуть стосуватися як російських банків, так і комерційних компаній, уточнюють експерти. Про те, що російські банки втратять можливість розраховуватися в доларах, прямо заявив президент США Джо Байден.

На Заході вже окреслився певний консенсус щодо «доларової блокади» Росії, визнає асоційований аналітик Дмитро Бабачанах.

«З тих санкцій, які наразі обговорюються, та щодо яких більш-менш сформувався консенсус – це санкції щодо фінансової системи. Це може бути заборона на операції з доларом як для російських банків, так і для низки компаній. Російські компанії, передовсім енергетичні, отримують кошти в доларах. І якщо ці операції блокуватимуться, то буде відчутно боляче. І це матиме додаткові ефекти. Наприклад, якщо російський «Сбербанк» не зможе проводити операції з доларом, то в нього менше інвестуватимуть, і ціна його акцій падатиме», – пояснює аналітик. І додає, що «це матиме і макроекономічний ефект на Росію, і для російських компаній це буде суттєвим ударом».

«Доларова блокада» – буде дуже влучним ударом, визнає політичний експерт Євген Магда.

«Росію налякали кілька моментів. Перший з них – те, що вона може втратити можливість розраховуватися доларами. Які вона активно використовує у зовнішній торгівлі. Напівпанічна заява Дмитра Пєскова засвідчила, що з цим Америка влучила в «десятку», – стверджує політолог.

Припинення розрахунків у доларах – це буде боляче для Росії, але вона частково пристосується, зауважує політолог Максим Ялі. На його думку, російська економіка перейде на розрахунки з Китаєм у юанях, а з ЄС – у євро, якщо на нього не буде синхронних обмежень. До цього, як і до відключення SWIFT, Кремль зможе адаптуватися, на відміну від санкцій проти своєї паливно-енергетичної галузі.

Перекриття «труби:» нафтогазовий сектор і «Північний потік-2»

Це той напрямок, щодо якого Захід наразі не має спільної думки. Серед противників жорстких енергетичних обмежень – уряд Німеччини. Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зробив заяву про те, що у відносинах України та Німеччини настав «момент істини», і закликав Берлін розблокувати постачання Києву зброї та водночас заблокувати російський газогін «Північний потік-2».

Саме про цей аспект санкцій немає спільної думки в ЄС, визнав прем'єр Польщі Матеуш Моравецький. закликав уряд Німеччини зайняти більш чітку позицію щодо протидії російській ескалації.

Раніше міністр закордонних справ Анналена Бербок таки визнала можливість блокування російського газогону в разі вторгнення, відповідаючи на запитання журналістів у Києві під час спільної пресконференції з Дмитром Кулебою 17 січня.

«Він («Північний потік – 2») має геополітичні нюанси... Тому ми підтримуємо спільну заяву Німеччини та США і говоримо: якщо буде подальша ескалація з боку Росії, то будемо з нашими партнерами вживати відповідних заходів», – пообіцяла очільниця МЗС Німеччини. Підтвердила вона це і 27 січня в Бундестазі. ​

Проте видання Bloomberg (з посиланням на документи, які воно отримало), ​повідомило, що Німеччина нібито просить зробити енергетичний сектор винятком із санкцій проти Росії.

Втім, саме удар по енергетиці був би найболючішим для Росії, вважає асоційований аналітик Дмитро Бабачанах.

«Які санкції можуть найбільш боляче вдарити по Кремлю? Якщо говорити про «ідеальний світ», то це санкції щодо енергоносіїв, проти «експортних статей» економіки Росії. Але щодо цього ще немає консенсусу (на Заході), він сформується, коли будуть більш агресивні дії», припускає експерт.

Політолог Максим Ялі теж вважає енергетичні санкції проти Росії найбільш вагомими та найдошкульнішими. Проте саме щодо них США, ЄС та Україна ще не домовилися, говорить він.

«Якщо Сполучені Штати вже сформували сі санкції у вигляді законопроєкту, то в членів ЄС, зокрема в Німеччини, є суттєві розбіжності зі США та Україною. Хоча саме заходи проти енергетичної сфери Росії, блокування «Північного потоку-2», ембарго на газ і нафту найсерйозніші, вони можуть мати найбільший ефект щодо Росії, бо йдеться про наповнення її бюджету», – визнає Максим Ялі.

Він прогнозує, що ЄС лише частково пристане на енергетичні санкції, які готові застосувати США.

Персональні санкції: Захід знає про «больові точки» Путіна?

Санкції проти глави держави та його оточення – застосовуються вкрай рідко та вважаються одними з найбільш радикальних. На думку експертів, вони означають міжнародну ізоляцію та майже повний розрив дипломатичних стосунків.

Починаючи з 2014 року Захід уникав персональних санкцій проти Володимира Путіна, однак їх отримала низка посадовців та бізнесменів в його оточенні.

Нині ж ситуація різко змінилася.

Велика Британія може запровадити персональні санкції проти президента Росії Володимира Путіна в разі подальшого вторгнення Росії до України. Про це заявила міністерка закордонних справ Сполученого королівства Ліз Трасс 26 січня. Напередодні про готовність до персональних санкцій проти Путіна і оточення заявив лідер США Джо Байден.

Про це йдеться і в останніх заявах Єврокомісії:

«Будь-який новий пакет санкцій має включати російський офіцерський корпус, причетний до планування можливого вторгнення, а також найближче оточення та олігархів «в орбіті російського президента та їхніх сімей».

Однак чи матимуть такі санкції стримувальний ефект?

Експерт з міжнародної безпеки Олексій Мельник підтверджує це. За його словами, США все знають про «основні больові точки Путіна».

«Я не буду озвучувати всіх подробиць, хоча ми обговорювали їх із західними дипломатами й експертами. Є санкції «нетрадиційні», їхніми цілями можуть бути не лише політичні діячі, державні інституції та бізнес. Це можуть бути удари «по больових точках», які можуть вплинути на поведінку та на підтримку лідера Росії. Ці «больові точки» не завжди є очевидними, але у США про них добре знають», – вважає експерт.

В Росії заперечують, що Володимир Путін має активи за кордоном і може бути чутливим до персональних санкцій. Речник президента Росії Дмитро Пєсков, реагуючи на попередження США та Великої Британії, запевнив, що санкції проти Путіна не завдадуть йому шкоди, але це рішення «буде політично деструктивним». Речник російського президента згадав, що Володимир Путін тримає гроші не за кордоном, а в банку «Росія», який є підсанкційним з 2014 року. Наявність закордонного майна в Путіна Пєсков відкидає. Втім, про таке майно згадують численні журналістські розслідування.

Персональні санкції будуть вкрай дошкульними для Путіна, пояснює Євген Магда:

«Вони можуть нашкодити Володимиру Путіну всередині самої Росії. Там активно культивується міф про Путіна-«бессеребеника». Але США можуть відкрити дані про його майно на Заході. Маючи потужні медійні ресурси, Сполучені Штати можуть домогтися цим вражаючих результатів. Санкції проти Путіна також означають, що повернення Росії до Великої вісімки стає неможливим. Світові лідери просто не сядуть з ним за один стіл, а це стане катастрофою для амбіцій Путіна», – підсумовує Магда.

Експерти: санкції – частина комплексної стратегії стримування Росії

Самі по собі санкції не матимуть достатнього ефекту, оскільки Росія накопичила великі золотовалютні резерви, і ця подушка безпеки дасть їй змогу опиратися санкціям деякий час, пояснює Дмитро Бабачанах. Саме тому, на його думку, Захід зробив ставку на «кумулятивний ефект» цілої низки кроків.

«Санкції – це не єдиний спосіб стримати Росію, який зараз застосовується. Це і підтримка України у військовій сфері, й економічна допомога. Всі ці кроки застосовуються одночасно, кумулятивний ефект від них значно більший, ніж від самих лише санкцій».

Обіцяні санкції та масштабне постачання Україні зброї працюють у комплексі, оскільки й те, й інше різки підвищує ціну можливого російського вторгнення, підсумовує експерт з міжнародної безпеки Олексій Мельник.

«Сполучені Штати мають багато десятиліть досвіду застосування санкцій, вони є світовими лідерами щодо цього. В них є відпрацьована політика санкцій, і вони розуміють, як їх треба поєднувати з іншими заходами. Це лише частина великого пакету (стримування агресивних намірів Росії), яку держсекретар Ентоні Блінкен озвучив Сергію Лаврову».

Напередодні Радіо Свобода детально проаналізувало, яку саме зброю постачають Києву західні партнери та як вона впливає на обороноздатність України.

Яким саме буде обсяг наданої Україні допомоги? Це залежить, зокрема, від пакету санкцій та голосування за законопроекти, подані до Конгресу США на підтримку України. Відповідний законопроєкт було спершу подано республіканцем Тедом Крузом. Відтак з’явився альтернативний до нього проєкт сенатора-демократа Роберта Менендеса, а також законопроєкт іншого республіканця Джима Бенкса. Усі три законопроєкти передбачають запровадження санкцій проти Росії та президента Володимира Путіна.

22 січня з’явилося повідомлення про ще один законопроєкт, внесений 21 січня Грегорі Міксом, головою комітету Палати представників США з міжнародних справ. Він близький за змістом до законопроєкту Менендеса. Усі санкційні пакети та законопроекти спрямовані на стримування можливого повномасштабного наступу Росії, котра зосередила понад 100 тисяч військових на кордоні з Україною.

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що президент Росії Володимир Путін тепер має всі можливості для нового вторгнення в Україну, біля кордонів якої Москва зібрала понад сто тисяч військових.

«Хоча ми не віримо в те, що президент Путін ухвалив остаточне рішення застосувати ці сили проти України, тепер він явно має такі можливості», – сказав Остін журналістам у Пентагоні 28 січня.

За його словами, серед варіантів, до яких може вдатися російська влада – «захоплення міст і значних територій», а також «провокаційні політичні акти, такі як визнання сепаратистських територій».

Остін виступав разом із високопоставленим американським генералом, головою Об’єднаного комітету начальників штабів Марком Міллі, який заявив, що російські сили поблизу України включають не лише сухопутні війська, військово-морські і повітряні сили, а й засоби кібернетичної та електронної боротьби, а також сили спеціальних операцій. Він закликав Путіна вибрати дипломатичний шлях замість конфлікту.

Міллі попередив, що сама Росія зазнає втрат, якщо Путін ухвалить рішення про вторгнення. Він додав, що українські Збройні сили нині більш боєздатні, ніж у 2014 році, коли Росія окупувала український півострів Крим і надала підтримку бойовикам на сході України.

Нещодавно державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що в письмовій відповіді США на адресу Росії викладений «серйозний дипломатичний шлях», якщо Москва погодиться його прийняти, і міститься принципова й прагматична оцінка занепокоєнь, які висловила російська сторона.