Російська Федерація перейшла в повномасштабний наступ на міжнародному фронті. Через млявість і недосвідченість нової української влади дії Кремля виявилися надзвичайно успішними. Повернення в ПАРЄ без звільнення українських моряків та неповної виплати боргів – хіба ж це не блискуча дипломатична перемога? На жаль, відсутність реалістичної української зовнішньополітичної стратегії може стати родючим ґрунтом для нових перемог Росії.
Ех, ПАРЄ…
Повернення російської делегації в Парламентську асамблею Ради Європи здивувало українців своїм особливим цинізмом. Адже зазвичай для досягнення компромісу сторони роблять взаємні кроки назустріч, ідуть на поступки чи бодай вибачаються за свої помилки. А у випадку з ПАРЄ Росія, яка порушила всі мислимі й немислимі закони та правила, повернулася в зал засідань із тріумфом, не визнавши жодної провини за собою.
Подейкують, в обмін на повернення в ПАРЄ російська влада пообіцяла сплатити борги й звільнити полонених українських вояків. Утім, вкотре виявилося, що домовленості з Росією нічого не варті: Кремль не збирається виплачувати борги за роки, поки російська делегація перебувала під санкціями, а наші моряки досі в тюрмах.
Це не Росія докладала зусиль для зняття санкцій, а навпаки – Європа вмовляла її повернутися в обмін на сміховинні поступки
Ситуація з ПАРЄ цікава насамперед тим, що це не Росія докладала зусиль для зняття санкцій, а навпаки – Європа вмовляла її повернутися в обмін на сміховинні поступки. Виходить, що можна розпочати війну й анексувати чужу територію, збивати цивільні літаки й убивати мирне населення, агресивно втручатися у вибори в інших країнах, а згодом на все це заплющать очі, якщо ви підете на «поступки». Але ж хіба виплата невеликої (як на масштаби міжнародних організацій) суми й звільнення моряків, щодо невинності яких уже є рішення морського Трибуналу, – це поступки?!
Наступний крок – повернення Донбасу?
Втома міжнародної спільноти від конфронтації з Росією настільки велика, а неспроможність нової української влади дієво протистояти гібридній війні настільки очевидна, що нам варто готуватися до нових «сюрпризів» на міжнародному фронті.
Усе вказує на те, що після бліцкригу в ПАРЄ Кремль готується провернути ще одну блискучу спецоперацію – «повернути» Україні Донбас. Активність щодо розведення військ, прямі зустрічі Медведчука з представниками проросійських терористів, заклики Путіна зняти блокаду, заяви команди Зеленського про референдуми на Донбасі – все це ланки одного ланцюга, що готують міжнародну й українську спільноти до нової «гібридної поступки».
Не виключаю, що зовсім скоро Росія й справді може вивести свої війська й повернути Україні контроль над кордонами на Донбасі. В очах Заходу це буде великий крок для «примирення», підстава забути про анексію Криму та інші кремлівські злочини.
Для України ж таке «повернення» Донбасу стане пострілом собі в голову. Адже означатиме фактичну федералізацію (регіональні мови, амністія для сепаратистів і бойовиків, право вето для Донбасу на питання української зовнішньої політики), відмову від курсу на ЄС та НАТО, тобто повернення в стан так званого «нейтралітету», а насправді – в зону російського впливу.
Укупі зі збільшенням медійного впливу Медведчука та кількома мільйонами донбаських виборців, що після 5 років промивання мізків дисципліновано голосуватимуть за прокремлівські партії, це стане останньою крапкою в російсько-українській війні. Повною й абсолютною перемогою Кремля.
Так, гібридною, а не воєнною, але від того не менш гіркою.
Андрій Любка, письменник
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
