Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу заявив, що у разі удару по Криму буде удар по «центрах ухвалення рішень». Очільник російського військового відомства вважає, що Крим перебуває поза зоною бойових дій, і удари по військових об'єктах на його території зроблять США та Велику Британію учасниками конфлікту, і в цьому випадку – тільки не намагайтеся шукати логіку – Росія негайно «завдасть удару по центрах ухвалення рішень» на українській території.
У цій заяві, на мою думку, чудово все. Росія і без будь-яких ультиматумів та ударів по території Криму завдає ударів по «центрах ухвалення рішень» і, схоже, пишається цим. Історія з ударом по штаб-квартирі Головного управління розвідки Міністерства оборони України протягом кількох тижнів була чи не найголовнішою темою російських пропагандистів.
Незрозуміло, чому саме удари по Криму мають призвести до таких рішень, а удари по інших окупованих російських територіях – ні, адже з погляду російського конституційного права Крим нічим не відрізняється від Луганської області. Незрозуміло, чому Сергій Шойгу говорить про небезпеку ударів ракет поза зоною проведення «спеціальної військової операції» (так у Росії називають війну проти України – ред.). Що таке загалом ця зона? Якщо «операцію» розпочали для «допомоги» вигаданим у Кремлі «народним республікам», то чому намагалися захопити Київ і Чернігів, чому ухвалили рішення про анексію Херсонської та Запорізької областей? Чому Херсонська область раптом стала «зоною спецоперації», а Крим – ні?
І незрозуміло, чому рішення Кремля про «залучення» США має призвести до ударів по українській території. Якщо Шойгу вважає, що з Росією воюють Сполучені Штати – то, за логікою, і удар потрібно завдавати не по українських, а по американських «центрах ухвалення рішень». А якщо заради перемоги над США та Великою Британією треба бити по Україні, то, гадаю, це навряд чи свідчить про розуміння російським міністром причинно-наслідкових зв'язків.
Володимиру Путіну та Сергію Шойгу, впевнений, не хочеться втрачати Крим як територію політичного міфу та як плацдарм для подальших дій Росії
Але я не поспішав би дорікати міністру оборони Росії в алогічності. Сергій Шойгу, думаю, перш за все, відштовхується від страху. Він боїться, що внаслідок дій української армії Росія може втратити контроль над Кримом і втратити його як плацдарм для нападу на Україну та дестабілізацію ситуації в Чорному морі. Навіть удари по Криму ракетами HIMARS та Storm Shadow можуть значно зменшити шанси Росії на оборону своїх позицій на півдні України і змусити відмовитися від надій на окупацію нових українських регіонів.
Володимиру Путіну та Сергію Шойгу, впевнений, не хочеться втрачати Крим як територію політичного міфу та як плацдарм для подальших дій Росії, які у світі вже називають злочинними. Звідси, мабуть, і такі алогічні погрози російського міністра.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
