Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Під час візиту українського президента до Афін відбулася його зустріч з одним із гостей балканського саміту, скликаного грецьким прем'єр-міністром Костянтинасом Міцотакісом – президентом Сербії Александаром Вучичем.
Такі контакти важко назвати регулярними. Під час війни президенти України та Сербії зустрічалися лише одного разу, у кулуарах одного із міжнародних самітів. Тож можна навіть сказати, що це був перший тривалий контакт глав держав. І зрозуміло, чому саме зараз. Вучич, чия країна все ще не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії – і це незважаючи на статус Сербії як кандидата в члени ЄС – вкрай не зацікавлений у тому, щоб Україна визнала незалежним Косово, колишню сербську автономію, визнану як суверенну державу десятками країн світу. Нещодавно він навіть попередив, що якщо Україна визнає Косово, то «втратить усе».
У Києві могли сприйняти цю заяву сербського президента як приховану загрозу, але насправді Вучич, швидше за все, говорив про те, що, визнавши Косово, Україна відмовиться від загального принципу, згідно з яким частини території держав не можуть претендувати на суверенітет, тобто намагався. порівняти Косово з Кримом та іншими територіями України, що знаходяться під окупацією. І насправді це дуже небезпечна теза.
Окуповані території України з Косово вже порівнював президент Росії Володимир Путін – і це порівняння викликало неприховане роздратування у Белграді. Бо якщо за логікою «друга сербів» Путіна він мав повне право визнати «незалежність» Криму, то чому інші країни не можуть визнати суверенітет Косова? Хіба це не підриває сербських позицій? Але, впевнений, насправді порівняння кульгає – і дуже. Косово справді було автономією у складі Сербії та в роки соціалістичної Югославії, і після розпаду СФРЮ. Однак визнання незалежності цієї території стало результатом спроби справжнього геноциду, вчиненого диктаторським режимом Слободана Мілошевича та відповідних рішень Міжнародного суду ООН.
У Криму чи на Донбасі не було нічого, що навіть віддалено нагадує Косово. Не було багаторічного руху за суверенітет. Не було жодних силових дій із боку центральної влади. Не було вигнання населення із рідних місць. Все було зовсім навпаки. Біженці, військові дії, репресії – результат російської окупації, а не конфлікту місцевого населення з українською владою.
Ну і найважливіше – Косово ніколи не було окуповане третьою країною. У Косові є миротворці, але вони не претендують на суверенітет самого Косова і не намагаються вплинути на думку Сербії про цей суверенітет, навпаки – постійно вказується, що Белград та Пріштіна мають дійти згоди. Ну і, нарешті, найважливіше – територія Косова ніколи не була приєднана до якоїсь держави. І це при тому, що переважна більшість населення Косова, як і сусідньої Албанії, є етнічними албанцями. При цьому Сербія, яка відмовляє Косово у визнанні, успішно співпрацює з Албанією.
Тому, з хоч би якими аргументами виступав президент Сербії, необхідно визнати найголовніше – не можна порівнювати Косово та Крим. Незалежність Косова – результат складних процесів, що відбувалися на Балканах протягом десятиліть. «Незалежність» Криму – фікція, результат окупації півострова російськими військами. Щодо цієї «незалежності» не було навіть референдуму. А «референдум» про приєднання новоявленої «незалежної держави» до Росії пройшов за очевидних порушень українського та місцевого законодавства, був погано поставленою політичною виставою.
Косово залишається незалежною державою і через 15 років після проголошення незалежності. Крим був формально «незалежним» буквально лічені дні, його негайно приєднали до Російської Федерації. В інших окупованих регіонах України взагалі не церемонилися – у Херсонській та Запорізькій областях питання про «незалежність» та приєднання до Росії включили до одного і того ж бюлетеня фіктивного «референдуму». У Косові референдуми та вибори відбуваються у присутності міжнародних спостерігачів. У Криму та українських областях «голосування» проходили під дулами автоматів російських окупантів.
Чи знає про це Вучич? Впевнений, звісно ж, знає. Він досвідчений та поінформований політик. Але колишній головний пропагандист – міністр інформації – у тій самій владі Слободана Мілошевича – без вагань використовує фактор Криму для того, щоб уникнути можливості визнання Косово Україною – при тому, що на відміну від Сербії Косово є безкомпромісним союзником України з першого ж дня агресивної війни.
Втім, питання визнання незалежності Косова – це прерогатива керівництва України, мова навіть не про це. А про те, що українці, впевнений, не повинні дозволяти Белграду спекулювати на темі Косова та Криму та проводити паралелі між незалежністю Косова та «суверенітетом» та приєднанням до Росії Криму та інших українських земель. Тому що це і є цей наратив Володимира Путіна – «Крим і Косово – найяскравіший приклад подвійних стандартів».
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
