Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна не може бути завершена без деокупації Криму, тобто, просто кажучи, без повернення Української держави до її міжнародно визнаних кордонів. Ця заява українського президента стала черговою відповіддю тим західним політикам, які вважають, що війна може бути зупинена у разі виходу українських військ на адміністративні кордони АРК – мовляв, саме в цьому випадку можуть розпочатися переговори про перемир'я.
Звісно, говорити про такий розвиток подій ще надто рано. Ми спостерігаємо початок українського наступу на російські позиції на окупованих територіях і не знаємо, до яких результатів він призведе. Може виявитися, що на тих, хто розраховує на можливість переговорів з Росією у разі успіху українського наступу, очікує розчарування. У Кремлі можуть відмовитись від будь-якого формату переговорів з Україною навіть у разі нездатності зберегти контроль над окупованими територіями.
Ми маємо справу з людьми, які впевнені, що погана війна краща за будь-який мир
Адже ми маємо справу з людьми, які впевнені, що погана війна все одно краща за будь-який мир. І в цьому випадку бої можуть переміститися на державний кордон Росії з Україною, а ракетні обстріли стануть буденними для українців на довгі роки – тільки під ударами агресора опиняться вже не лише Київ, Харків та Суми, а й Донецьк, Сімферополь та Севастополь. Тобто все буде так, як уже сталося зі звільненим Херсоном.
Без Криму Україна так і залишиться «державою-інвалідом» із невизначеними кордонами та непроясненим статусом безпеки
Але така ситуація за всієї її реалістичності – зовсім не привід для відмови від територіальної цілісності України. Адже насправді саме відновлення територіальної цілісності – це перший крок якщо не до закінчення війни, то до створення можливості для її закінчення. Відновлення територіальної цілісності створює реальні можливості для євроатлантичної та європейської інтеграції України, тобто для створення можливостей для неповторення воєн. І відновлення територіальної цілісності створює можливості для нормального розвитку у майбутньому окупованих регіонів. Тому що сьогодні Крим – це російський плацдарм.
Без Криму Україна так і залишиться «державою-інвалідом» із невизначеними кордонами та непроясненим статусом безпеки. Із визнанням «російського статусу» Криму, на чому продовжують наполягати у Кремлі, Україна перетвориться на державу-лімітроф Росії, принижену та депресивну. А «відтермінований статус» Криму означатиме і «відтермінований статус» самої України – вважайте, що всіх нас здадуть в орендуВолодимиру Путіну.
Тому Володимир Зеленський має рацію: без відновлення територіальної цілісності України, без Криму, жодне закінчення війни просто не буде закінченням, а буде лише перепочинком перед новим її продовженням чи визнанням несамостійності та маргінальності самої Української держави. І це мають зрозуміти і самі українці, і наші друзі на Заході. Українцям не потрібні ані «солом'яна згода», ані «золота звада». Україні потрібний мир справедливий і справжній.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
