Бойові дії між Азербайджаном та Вірменією за гірську територію Нагірного Карабаху з 1990-х років то відновлюються, то згасають. Нинішнє загострення, зокрема, відрізняється використанням досконалих безпілотників для розвідки, дронів-камікадзе та інших безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які мають великий вплив на перебіг боїв.
Минулого тижня інтернетом розлетілося відео, на якому можна було побачити, як безпілотні літальні апарати вражають ціль у нагірно-карабаському конфлікті. Але використання дронів у цій війні насправді не є новим явищем. Чотири роки тому під час чергового загострення вже застосовували так званих дронів-камікадзе. Також їх можна було побачити під час нетривалих перестрілок і у липні 2020 року.
Нагірний Карабах за міжнародним правом визнаний частиною Азербайджану. Однак територія перебуває під контролем етнічних вірменських сил із моменту припинення вогню у 1994 році, що поклав кінець повномасштабній війні, яка спалахнула двома роками раніше.
Нинішнє загострення протистояння між Вірменією та Азербайджаном є найбільш серйозним із 1994 року. Безпілотники цього разу використовуються набагато частіше, ніж раніше.
Загалом, це дає змогу уявити, як виглядатиме поле бою майбутнього не тільки на Кавказі, але і в інших конфліктах.
Президент Азербайджану, який, на думку експертів, має значний та досить різноманітний флот безпілотних літальних апаратів, на початку минулого тижня відверто похвалився арсеналом такої зброї в одному з інтерв'ю.
«Завдяки вдосконаленим турецьким дронам, що належать азербайджанським військовим, наші втрати на фронті зменшились», – сказав Ільхам Алієв турецькому телеканалу.
«Ці безпілотники демонструють силу Туреччини, і це також надає нам сил», – додав азербайджанський лідер.
Повітряні сили сторін
Ні Вірменія, ні Азербайджан не мають масштабних повітряних сил.
Вважається, що у Вірменії менше 18 винищувачів, гвинтокрили та транспортні й навчальні літаки.
Тим часом, за оцінками експертів, Азербайджан має приблизно 30 реактивних літаків МіГ і «Су» з Росії, а також деякі ударні гвинтокрили та різноманітні навчальні й транспортні літаки.
Алієв нещодавно підтвердив наявність турецьких реактивних літаків F-16 на азербайджанській території, що свідчить про поглиблення участі Анкари у конфлікті між Єреваном і Баку.
Винищувачі є дорогими, і їхнє використання передбачає потенційну небезпеку для пілотів. Водночас БПЛА є набагато дешевшим та універсальнішим інструментом для невеликих полів бою, таких як у Нагірному Карабасі, стверджують експерти.
Азербайджан використовував свої дрони набагато ширше, ніж Вірменія, яка має набагато менший флот. Баку націлювався на вірменські танки, артилерію і навіть системи ППО.
«Знешкодити антидронові та протиракетні системи безпілотником або ракетою непросто», – сказав в інтерв'ю Радіо Свобода Метью Бріза, колишній посол США в Азербайджані минулого тижня. «Азербайджан, здається, продемонстрував високий ступінь можливостей у цій ситуації», – додав він.
Спираючись на доходи від продажу нафти та газу, Баку роками нарощував свої військові сили, витрачаючи мільярди на придбання переважно російської зброї та іншого військового обладнання.
Але російська оборонна промисловість відстала у розробці безпілотних літальних апаратів. Сполучені Штати в основному впроваджують новітні технології та тактики їхнього використання.
Тож Азербайджан із метою наростити свої безпілотні можливості звернувся до Ізраїлю, а нещодавно і до Туреччини. Раніше – перед останнім загостренням конфлікту – дослідники нарахували у Баку майже 200 моделей.
Серед них, за даними Центру вивчення дронів при Коледжі Барда в США, є машини Harpy і Harop, вироблені Israel Aerospace Industries, а також Orbiter 1K від Aeronautics Group. Інші придбання включають моделі, відомі як Hermes, Heron та SkyStriker.
Більшість моделей здатні здійснювати регулярне стеження, передаючи дані та відео на наземну станцію. Але це не все, що вміють безпілотники.
Багато моделей також можуть бути наповнені вибухівкою – тобто вони можуть врізатися у цілі, тому їх і називають «камікадзе» або «дрони-самогубці».
Азербайджан також купує менш досконалі російські Ан-2.
Що ще більш важливо, Баку придбав модель турецького виробництва під назвою Bayraktar TB2. Його порівнюють із американськими безпілотниками Reaper або Predator.
TB2 уже широко використовувався Туреччиною у Сирії та, як повідомляється, у Лівії.
«TB2 мають значний вплив на поле бою» у Нагірному Карабасі, сказав Роб Лі, колишній офіцер Корпусу морської піхоти США та дослідник військових досліджень з Лондонського Королівського коледжу.
«Ми спостерігаємо перевагу Азербайджану на полі бою, яких ми не бачили протягом 20-25 років», – наголосив експерт.
Уже кілька років Азербайджан має можливість самостійно виготовляти безпілотники за ліцензією ізраїльської Aeronautics Group. Це дає Баку більшу гнучкість у тому, як і де він може використати апарати.
Ден Ґеттінґер, який заснував центр безпілотних літальних апаратів Бард-коледжу і який зараз працює аналітиком у вашингтонському Інституті аерокосмічних досліджень імені Мітчелла, сказав, що точну інформацію все ще важко отримати в умовах гарячого конфлікту.
Оскільки обидві сторони надають оманливі або неповні дані, дослідникам часто доводиться покладатися на соціальні мережі.
Але новим, за його словами, є посилене використання Азербайджаном дронів-камікадзе.
Експерти заявили, що у Вірменії набагато менший арсенал безпілотників. Її збройні сили оголосили у 2011 році, що країна розробила власний апарат під назвою «Крунк».
Усі вони призначені для розвідки та спостереження, але не для «самогубчих» місій. Було незрозуміло, наскільки апарати використовувались у поточних боях. За оцінками, загальний флот Вірменії становить лише кілька десятків апаратів.
Кількість загиблих
Загальну кількість загиблих внаслідок бойових дій, які відновилися у Нагірному Карабасі, підрахувати непросто.
Станом на 9 жовтня військові Нагорного Карабаху заявили про принаймні 350 загиблих солдатів. Азербайджан не оприлюднює точну кількість загиблих. З обох сторін також поранено та вбито десятки цивільних осіб.
Також не існує вірогідних цифр про кількість збитих безпілотників.
2 жовтня міністерство оборони Вірменії заявило, що 107 азербайджанських БПЛА потрапили в аварію, хоча могло йтися про безпілотники-камікадзе, які розбивалися, виконуючи певні завдання.
Психологічні операції та пропаганда
Іншим важливим аспектом війни безпілотників є психологічні операції та пропаганда: запис відео та фотографування атак.
Наприклад, міністерство оборони Азербайджану щодня видавало новини в Twitter і Telegram, де були відеоролики з безпілотниками, які нібито демонстрували ракетні атаки та удари безпілотників-камікадзе по вірменських силах.
Обидві сторони прагнули задокументувати розбиті уламки безпілотних літальних апаратів як спосіб звинуватити свого опонента у військових злочинах або націлюванні на мирне населення.
