«Це була віртуальна зона»: чому Верховна Рада скасувала ВЕЗ «Крим»

Верховна Рада України 1 липня проголосувала за скасування вільної економічної зони «Крим». Як йдеться на сайті парламенту, відповідний закон також «встановлює особливості економічних відносин на тимчасово окупованій території з урахуванням обмежень, викликаних окупацією».

Закон, який створив у Криму вільну економічну зону, був ухвалений Верховною Радою України ще в серпні 2014 року. Переселенці з Криму, громадські активісти, правозахисники та Меджліс кримськотатарського народу виступали з послідовною критикою цього документа: з одного боку, за їхньою оцінкою, він став підставою для появи низки дискримінаційних норм щодо переселенців із Криму та жителів півострова, з іншого ‒ спростив ведення бізнесу на тимчасово окупованій території, яка при цьому перебуває під санкціями. Росія ж створила на півострові свою вільну економічну зону з метою залучення інвестицій. Про різні ВЕЗ та їхнє значення для кримчан йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Закон про скасування має набути чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Народний депутат України від фракції «Голос» Рустем Умеров висловив Крим.Реалії думку, що президент Володимир Зеленський підпише документ найближчим часом.

– У нас 23 серпня має пройти саміт «Кримської платформи», і, сподіваюся, ми вже покажемо своїм міжнародним партнерам підписані закони про корінні народи та про скасування вільної економічної зони «Крим». Була проведена велика робота й депутатами, і правозахисними організаціями, і центральними органами виконавчої влади, представництвом президента в Автономній Республіці Крим. Дай боже, щоб ми більше таких помилок не робили. Скасування ВЕЗ «Крим» знімає дискримінаційні положення й дає кримчанам рівні права, які вже є в інших громадян України. Так, усі наші громадяни на півострові, які захочуть отримувати пенсії або якусь підтримку від України, зможуть її отримати, звернувшись у наше Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Наприкінці квітня в ефірі Радіо Крим.Реалії менеджерка з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Олена Луньова пояснила, які саме норми в старому законі «Про ВЕЗ «Крим» були дискримінаційними:

«Це, безумовно, статус нерезидента для кримчан для отримання банківських послуг. Зараз залишилися тільки податкові та митні формальності, але й цього насправді вистачає. Кримчани з джерелом прибутків на тимчасово окупованій території ‒ наприклад, вони отримали спадок ‒ мають сплатити більше податків як нерезиденти, а це несправедливо. Українці в Криму та українці на підконтрольній українському уряду території ‒ це одні й ті ж громадяни. Також закон «Про ВЕЗ «Крим» приніс неприємний сюрприз, коли ми говоримо про перетин адміністративного кордону. Був запроваджений список дозволених для провезення речей, і це несправедливо, що норми для державного кордону використовуються всередині країни. Мало того, цей список застарілий: там є друкарська машинка, але немає сучасних речей».

Рустем Умеров наголошує, що зі скасуванням ВЕЗ «Крим» українська влада одночасно припиняє спроби деяких компаній обійти санкції, працюючи в Криму.

– Де-факто торгівлі з Кримом вже не було, але де-юре деякі компанії використовували правові зволікання на свою користь. Ми цим законом припиняємо всі ліцензії, видані для роботи на тимчасово окупованій території.

Тим часом восени 2020 року Мінекономрозвитку Росії підбило підсумки п'яти років функціонування російської вільної економічної зони в Криму:

«Завдяки особливому режиму здійснення підприємницької та іншої діяльності, передбаченому ВЕЗ, в економіку Криму та Севастополя за п'ять років вдалося залучити приблизно 157 мільярдів рублів інвестицій, із них обсяг капітальних вкладень перевищив 104 мільярди рублів. У зазначений період як учасники ВЕЗ зареєстровані 1704 суб'єкти господарювання, які здійснювали реалізацію 1789 інвестиційних проєктів у різних галузях і секторах економіки Республіки Крим та міста Севастополя. З них понад 90% мають статус суб'єктів малого та середнього підприємництва. При цьому в межах реалізації інвестиційних проєктів збудовано та введено в експлуатацію понад 4100 різних об'єктів інфраструктури. Створено понад 66 тисяч робочих місць».

Економічний оглядач із Криму Олександр Басов вважає, що успіхи цієї вільної економічної зони існують тільки на папері.

– Росія мала якось компенсувати неминучі втрати, які виникли для бізнесу на півострові. Але, на жаль, за шість років функціонування вільної економічної зони результатів фактично немає. Коли читаєш звіти з цими цифрами, з'являється радість, але коли відкладаєш документи й дивишся неозброєним поглядом на дійсність довкола нас ‒ не видно ознак ось цих колосальних приватних інвестицій. Саме приватних, а не державних ‒ останні склали вже майже трильйон рублів. Але при цьому є колосальна кількість закритих магазинів, закладів громадського харчування тощо. Навіть більше, у 2018-2019 роках спостерігався відтік навіть учасників вільної економічної зони: люди просто не могли реалізувати свої інвестиційні проєкти та піймавши облизня залишали Крим.

Олександр Басов зазначає, що в результаті на півострові зріс рівень безробіття та істотно знизилися зарплати.

‒ Після того, як підрахували медіанні зарплати, виявилося, що у нас прибутки населення на понад 10 тисяч рублів нижчі, ніж до цього говорило Міністерство економічного розвитку. За моїми власними спостереженнями, насправді в Криму навіть не медіанні зарплати: не приблизно 30 тисяч рублів на місяць, як оголошено, а тисячі на три менше. Нехай створили 66 тисяч робочих місць, але набагато більше людей втратили свою роботу, особливо в перші роки після анексії Криму. Були втрачені цілі галузі як у сільському господарстві, так і в промисловості. У сфері підприємництва до 2014 року в нас працювало приблизно 300 тисяч осіб, а сьогодні це приблизно 100 тисяч. Кудись поділися 200 тисяч, тобто 66 тисяч робочих місць ‒ менше ніж третина від того, що треба було створити за ці роки.

Своєю чергою, колишній голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим Сергій Куніцин нагадує про успішний досвід вільної економічної зони в Криму у другій половині 1990-х.

– Я був головою адміністрації першої вільної економічної зони в Україні: у 1994 році указом президента терміном на п'ять років була створена Північнокримська експериментальна економічна зона «Сиваш», і вона єдина у країні функціонувала успішно. Вона тоді вирішила й політичне завдання після обрання проросійського президента Юрія Мєшкова, й економічне. Була врятована промисловість півночі Криму, були створені нові унікальні підприємства ‒ наприклад, «Укснаб» на 2 тисячі співробітників, який виготовляв 90% пивних охолоджувачів для євразійського ринку. Був італійський завод із перероблювання рису, виробництво тетрапаків тощо. Вільна економічна зона «Сиваш» успішно працювала практично до 2000 року, в неї входило сім територій пріоритетного розвитку, від Керчі до Севастополя, з пільговою податковою системою.

Сергій Куніцин підтримує останнє рішення Верховної Ради, однак пропонує задуматися про інший формат вільної економічної зони в межах підготовки до деокупації Криму.

– Та ВЕЗ, яку ліквідувала Верховна Рада, переважно була віртуальною: територія окупована, й управляти там якимись економічними процесами й намагатися захистити бізнес-інтереси того, що здебільшого «націоналізоване», найбільш утопічно. Можливо, коли ми Крим повернемо, ця ВЕЗ «Крим» допоможе в міжнародних судах якось повертати ці підприємства. Зараз я взагалі пропоную створити у прилеглих до Криму трьох районах Херсонської області вільну економічну зону або території пріоритетного розвитку для малого та середнього бізнесу. Дати рік, і щоб там усе розвивалося ‒ сільське господарство, фермерство тощо. Тобто пільги там запровадити зараз ‒ а на території Криму вже після його повернення.

Як наголошував у березні 2021 року постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич, ліквідацію вільної економічної зони «Крим» передбачає стратегія деокупації півострова.

(Текст підготував Владислав Ленцев)