В анексованому Росією Севастополі почали різати на метал вже третій захоплений корабель Військово-морських сил України. Чому росіяни не робили цього протягом майже десяти років, що минули після анексії Криму, але активно зайнялися зараз? Читайте про це у матеріалі Крим.Реалії.
В анексованому Севастополі розпочали утилізацію судна Військово-морських Сил України. Як повідомляє місцевий сайт ForPost, в Інкермані поставили на утилізацію рятувальний морський буксир проекта 714. Бортові номери судна зафарбовані, проте можна припустити, що йдеться про буксир ВМСУ «Кременець» з бортовим номером U705. Видання також публікує фотографію буксира, що стоїть біля причалу суднообробної верфі.
Як повідомляли Крим.Реалії, у грудні в Севастополі почали різати на метал захоплені у 2014 році українські військові кораблі, зокрема корвет «Луцьк». Легендарний тральщик «Черкаси» теж притягли до місця утилізації.
Корвет «Луцьк» уже втратив практично всі надбудови, працівники підприємства «Вторчормет» розбирали носову частину малого протичовнового корабля. Тральщик «Черкаси» теж був пришвартований біля причалу «Вторчормета» в Інкермані, але станом на другу декаду грудня видимих змін на кораблі не було, усі надбудови та артилерійське озброєння на місці.
Обидва кораблі та буксир були захоплені російськими військовими у березні 2014 року під час окупації Криму Росією. Офіційно російська влада Севастополя та командування Чорноморського флоту РФ про обробку на метал майна ВМС України не заявляли.
Про початок утилізації захоплених кораблів ВМСУ у червні повідомляло Представництво президента України в АР Крим.
«Окупанти розпочали незаконну утилізацію захоплених у Севастополі та Донузлаві кораблів ВМС України, які після 2014 року перебували в окупованому Криму. Нібито на суднообробну базу в Інкермані відправили катери «Придніпров'я» та «Херсон», морські тральщики «Чернігів» та «Черкаси», корвети «Луцьк» та «Хмельницький», – йшлося у повідомленні.
Побудований у Фінляндії
Станом на початок 2022 року в Криму залишалося 19 кораблів, катерів та інших судів ВМС України, які були захоплені Росією під час окупації півострова.
«Захопленими залишаються і близько 10 допоміжних та спеціальних судів, серед яких і рятувальний буксир «Кременець», який має гарні тактико-технічні характеристики. Це буксир здійснював походи до Середземного моря та гідно представляв українські ВМС у низці міжнародних навчань. Не кажучи вже про те, що він потрібен для пошуково-рятувального забезпечення українських ВМС», – писав у 2018 році у матеріалі для Крим.Реалії військовий експерт, речник ВМСУ у 2010-2017 роках Олег Чубук.
Рятувальні морські буксири проекту 714 будувалися у Фінляндії у 1980-х роках. Ці судна мають повну водотоннажність у 2210 тонн, швидкість – до 14 вузлів, дальність ходу – до 8000 миль, екіпаж – 43 особи. Силова установка представлена одним дизелем потужністю 3500 л. На судні встановлено водолазне спорядження для роботи на глибині до 40 метрів, 2 водометні стволи.
Майбутній український буксир U-705 «Кременець» було закладено на судноверфі Раума-Репола в Уусікаупунки 26 листопада 1982 року. Спущений на воду наприкінці березня 1983 року. За півроку буксир «СБ-524» увійшов до складу Чорноморського флоту ВМФ СРСР.
Військове судно 1985 року перебував у зоні бойових дій у Ефіопії, і з жовтня 1990 до кінця травня 1991 року був у Сирії. У листопаді 1993 року судно у складі з'єднання здійснило похід у район грузино-абхазького конфлікту.
Відповідно до міждержавної угоди про поділ Чорноморського флоту, буксир увійшов до складу ВМС України 1 серпня 1997 року, отримав ім'я «Кременець» та бортовий номер U-705.
Судно брало участь у багатьох походах та міжнародних навчаннях. Так, наприклад, у 2005 році корабель управління «Славутич» та рятувальний буксир «Кременець» брали участь у міжнародному пошуково-рятувальному навчанні «Сорбет Ройял-2005». Далекий морський похід групи українських кораблів до Середземного моря очолював віце-адмірал Ігор Князь.
У серпні 2013 року морський буксир «Кременець» у складі кораблів Чорноморської групи військово-морського співробітництва BLAСKSEAFOR разом із суднами Чорноморського флоту Росії на зовнішньому рейді Севастополя брав участь у відпрацюванні завдання тактичних навчань на тему «Ведення пошуково-рятувальних дій».
Через півроку після спільних навчань із Чорноморським флотом РФ під час окупації Криму буксир «Кременець» був захоплений російськими військовими разом з іншими кораблями та судами ВМСУ. Після цього судно знаходилося на стоянці у Стрілецькій бухті Севастополя.
З презирством до міжнародних законів
Анексія української території у 2014 році була проведена Росією з порушенням норм міжнародного та українського законодавства. Однак після цього протягом дев'яти з лишком років захоплені українські бойові кораблі та допоміжні судна «зберігалися» у Севастополі, на розпив їх ніхто не пускав.
Частину захоплених у 2014-му кораблів, старих та небоєздатних, Росія повернула. Вони були частково пограбовані.
«Є констатація факту – як мародерства, так і виведення з ладу матеріальної частини», – розповідав екс-командувач ВМС України Сергій Гайдук.
Втім, тоді найбоєздатніші кораблі Росія залишила собі – корвети «Хмельницький», «Луцьк», «Тернопіль», великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», тральщики «Чернігів» та «Черкаси», а також інші кораблі. Але що вціліло всередині – невідомо.
«Близько 70% різних видів обладнання, яке стоїть на цих кораблях – російського виробництва. І тому є більша ймовірність того, що воно використовується, скажімо, як запасні частини. Наприклад, «Тернопіль», який будувався на колишній «Ленінській кузні» (нині – завод «Кузня на Рибальському»). Головні двигуни – російського виробництва, дизельгенератори – російського виробництва, артилерія – російського виробництва», – констатував Сергій Гайдук.
Розв'язавши 2022 року війну проти України, Росія фактично розв'язала собі руки – тепер для неї не було необхідності дотримуватися будь-яких умовностей.
Кожен корабель або судно містить сотні тонн високоякісної сталі, яка може бути відправлена на переплавку і надалі – на будівництво нової військової техніки. Обладнання, озброєння, рухові установки можуть бути використані для ремонту однотипних суден та кораблів російського військово-морського флоту.
Так, на ЧФ є рятувальний буксир «СБ-36» проекту 714, 2021 року йому було присвоєно ім'я «Спасатель Дмитрий Гагин».
Після того, як у вересні великий десантний корабель «Минск» Балтійського флоту Росії був пошкоджений у сухому доку Севастопольського морського заводу під час ракетного удару України, повідомлялося, що його можуть відновити з використанням агрегатів колишнього корабля українських ВМС.
«Розглядається варіант відновлення технічної готовності ВДК «Минск» за рахунок використання систем та агрегатів аналогічного за проектом та «забутого» з 2014 року «Костянтина Ольшанського», – повідомляло російське агентство ТАСС з посиланням на джерело в судноремонтній галузі Криму.
Також варто враховувати, що сотні тонн відправленої на переплавку стали коштувати мільйони та десятки мільйонів рублів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
