«Мій син не хотів їхати до України», – анонімно повідомила мати російського солдата з Бурятії, що поблизу озера Байкал. «Він підписав військовий контракт, бо наша родина у кредитах, а невістка перебуває у декреті з немовлям. Наприкінці грудня його відіслали на «навчання», як це назвали офіційно. Однак, за невідомих причин, вони тривали три місяці, хоча на початку говорили тільки про десять днів».

Впродовж декількох тижнів Росія зосереджує війська біля кордонів з Україною та в окупованому Криму.За оцінкою США, станом на 13 лютого кількість російських військ поблизу України зросла з 100 000 до 130 000 військових.

Тим не менш, Москва й надалі стверджує, що нічого не відбувається, а навчання в сусідній Білорусі та на Чорному й Азовському морях Росія проводить «на суто законних підставах». Україна намагалась змусити Росію обговорити проблему під егідою ОБСЄ. Москва надала відповідь 14 лютого, що «Російська Федерація заявляє, що вона не здійснює на своїх територіях жодної незвичної військової діяльності».

«Не просто навчання»

Це не суб’єктивне судження Руслана Левієва, засновника незалежної організації Conflict Intelligence Team (CIT), яка використовує відкриті джерела інформації аби відстежувати пересування російських військ.

«Це точно не лише навчання», – поділився думками з Радіо Свобода Левієв. «Багато фактів просто суперечать цьому твердженню».

Він зазначає, що російські сили в Білорусі значно перевищують кількість військових на попередніх спільних навчаннях, як, до прикладу, у вересні минулого року під час маневрів «Захід-2021», до того ж розміщенні ці війська не на спеціально відведених для навчань територіях, а вздовж білорусько-українського кордону.

«Хоч цей регіон й не призначено для навчань, там все ж розмістили чисельне військо», – повідомив Левієв. «Це не просто якийсь польовий табір для переміщення солдатів на полігони. Ні, це передовий табір для наступальної техніки».

Крім того, CIT отримала велику кількість повідомлень від російських військових та їхніх родичів, що підтверджують слова матері з Бурятії – солдатам сказали, що додому вони повернуться щонайменше за два місяці. Як повідомляють, деякі з них отримали інформацію про дев’ять місяців.

«Навчання проводять лише останні 10 днів, – сказав Левієв про поточні маневри, які мають завершитись 20 лютого. – Навіть мінімальні терміни, про які повідомляють солдати, не відповідають офіційним датам навчань».

Військовий аналітик від CNA, аналітичного центру у Вашингтоні, Майкл Кофман в коментарі для «The Washington Post» 11 лютого зазначив, що Росія відіслала до Білорусі багато військового спорядження, яке зазвичай не відсилають на подібні навчання.

«Це дуже незвично», – підсумував Кофман.

Левієв додав, що нарощування російських сил в регіонах Росії, прилеглих до українського кордону, пояснити анонсованими навчаннями також складно.

«Ми бачимо їх на теренах Брянської, Курської та Ростовської областей, а також в окупованому Криму, – сказав Левієв. – Війська та спорядження перебувають там, хоча навчання відбуваються в Білорусі».

«Вже на позиціях»

Минулого тижня Міністерство оборони Росії оприлюднило прес-реліз, в якому повідомлялося, що підрозділи Західного та Південного військових округів повертаються на свої бази після позапланових навчань. Левієв поставив під сумнів, що навчання не пов’язані на пряму з нагромадженням військ навколо України.

«Сили Західного військового округу, які брали участь у навчанні, повністю перемістилися в межі свого округу», – сказав він. – Вони не виходили з району і не зосереджувалися поблизу України... Вони вийшли на свої звичні полігони, провели навчання і повернулися на свої бази. Те саме було з військами в Південному військовому окрузі».

За оцінками CIT, «майже 70 відсотків російських військових потужностей» було залучено до нещодавнього нагромадження військ на кордоні з Україною.

«Це нечувано, - сказав Левієв у розмові з Радіо Свобода. – Ми ніколи раніше не бачили нічого подібного. І процес пересування війська, я вам нагадаю, ще досі триває».

У грудні деякі аналітики стверджували, що великого торгнення, найімовірніше, немає в планах, оскільки Росія не мобілізувала повітряно-десантні сили, які мали б бути в авангарді наступу. Також деякі з них вважають, що Росія мобілізувала б медичні частини та польові госпіталі, якби вона планувала масштабний наступ.

Натомість Левієв вважає, що обидві ці мобілізації вже відбулися на початку року.

«Вже все на позиціях», – каже він. – Все, що необхідно для початку війни, уже розміщено на кордоні».

Він застерігає, однак, що це все ще не свідчить про неминучість війни. Можливо, Кремль «просто хоче створити якнайпереконливішу ситуацію, дуже схожу на спланований наступ, аби всі справді повірили, що цей наступ можливий».

Таким чином вони стягують війська до самого кордону, і, тим самим створюють вибухонебезпечну ситуацію. Будь-який незначний інцидент – і всі їхні плани перевернуться з ніг на голову, пояснює він.

«Все може зірватись і почнеться війна», – додав він. – Тому й неможливо передбачити».

Над матеріалом працювали Sania Yusupova та Robert Coalson. Оригінал публікації на сайті Сибір.Реалії