«Західна зброя допомагатиме переходити в контрнаступ і звільняти Крим». США відкрили ленд-ліз для України

Президент Сполучених Штатів Америки Джозеф Байден підписав 9 травня закон про ленд-ліз для захисту демократії в Україні. Акт Конгресу США, схвалений ще наприкінці квітня Палатою представників, після підпису президента цієї країни знову запустить механізми, якими у роки Другої світової війни США надавали союзникам військово-технічну, гуманітарну та іншу допомогу в боротьбі проти нацистського режиму.

Про підписання закону стало відомо після 22 години за Києвом. «Ми підтримуємо Україну. Ці кроки є витратними, але ховатися від агресії ще дорожче. Така програма минулого разу була під час Другої світової війни. Наразі Європа вимагає ще більше нашої допомоги», – сказав Байден під час підписання закону.

Військовий експерт Павло Лакійчук попереджає, що миттєвого перелому на лінії фронту після підписання закону може не статися, але загалом ленд-ліз зіграє одну з ключових ролей у результаті цієї війни. «Ще один момент – США ухвалили дуже знаковий акт, це сигнал для інших партнерів і тих, хто хоче таким партнером для США стати. Вони бачитимуть цю позицію та коригуватимуть свою на користь України», – каже експерт.

Павло Лакійчук звертає увагу на те, що і до ухвалення закону про ленд-ліз США значно посилили військово-технічну та фінансову підтримку України. Тепер же зростуть не лише обсяги, а й швидкість постачання. «Під час війни дуже важлива оперативність реакції. Якщо у мирний час це (постачання озброєння – ред.) можна розтягнути на місяці та роки, то у воєнний час такі темпи не підійдуть. Після підписання закону бюрократичні процедури будуть скорочені в рази, скоротиться час їх виконання від ухвалення рішення до безпосереднього постачання продукції. Я сподіваюся, що це ми побачимо буквально», – каже Павло Лакійчук.

Підписання закону про ленд-ліз саме по собі новиною не стало, цю подію журналістам анонсувала прессекретарка Білого дому Джейн Псакі ще 6 травня. Але історичний масштаб того, що відбувається, та обраний для цього день 9 травня, який у СРСР і на пострадянському просторі відзначався як День перемоги у «Великій вітчизняній війні», виводять підписання нового закону про ленд-ліз у низку ключових подій війни Росії проти України і навіть за їх межами. Кримський політолог Євгенія Горюнова називає ленд-ліз для України відчутним ударом для ідеології режиму Володимира Путіна, яка багато в чому спирається на культ перемоги у Другій світовій війні, одночасно намагаючись нівелювати внесок у перемогу інших учасників антигітлерівської коаліції.

«Джо Байден – політик «старого гарту», він дуже добре знав Радянський Союз і знає Росію. І розуміє, що там надають великого значення символізму. Тому не випадково обрали саме 9 травня, і не випадково це закон про ленд-ліз. Адже якщо Радянський Союз не заперечував у результаті внесок союзників у перемогу, то зараз Росія взагалі цих союзників не має. Вони ж самі виграли, в їхній перемозі вже немає навіть ні українців, ні грузинів – нікого немає, тільки Росія виграла цю війну. І зараз США Росії продемонструють, що це саме вона сьогодні обрала неправильний напрямок своєї політики і за це вона буде покарана», – каже Євгенія Горюнова.

Аналоги є. Історичні

У роки Другої світової війни після визволення Криму один із коридорів постачання ленд-лізу проходив через порти Севастополя та Керчі. У січні 2020 року на виставці у Центральному музеї Тавриди показали зразки цих постачань, у тому числі автомати Томпсона. «Це маловивчена сторінка історії Великої Вітчизняної війни. Постачання йшли через порти Севастополя та Керчі, у наших фондах зразки озброєння є. Ми хочемо ще раз нагадати, що війна проти нацизму велася країнами коаліції, а це СРСР, Велика Британія та США, які спільно дали відсіч армадам завойовників, і основи повоєнного світу були закладені саме в Криму, в Ялті на конференції Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта та Вінстона Черчилля», – пояснював тоді телеканалу «Крым24» підконтрольний Росії керівник музею Сергій Мальгін.

У 2022 році підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у своєму телеграм-каналі погрожує, що поставлена за ленд-лізом Україні зброя буде захоплена російською армією, що поверне, за його заявою, ленд-лізу «початковий історичний сенс».

Політолог Євгенія Горюнова пояснює такі заяви страхом глави російського уряду Криму перед тим, що російська армія не витримає зіткнення зі Збройними силами України, посиленими постачанням країн-членів НАТО.

«‎Природною реакцією може бути тільки така бравада, до якої вже всі звикли і в Криму, і в Росії. Насправді російська армія вже зазнала по низці фронтів поразки на території України. Усім уже зрозуміло, що жодного завоювання України за 72 години, два тижні, три тижні не сталося і вже не станеться. Західна зброя, досконала зброя допомагатиме Україні і далі звільняти території, тобто переходити в контрнаступ і далі звільняти Крим», – каже Горюнова.

Американські військові позашляховики Humvee

Говорячи про аналогії подій 2022 року з наданням США допомоги Радянському Союзу в роки Другої світової, керівник російського історичного дослідницького проєкту «Безсмертний барак» Андрій Шалаєв звертає увагу на те, що перший закон про ленд-ліз з'явився в березні 1941 року, коли Друга світова війна вже була розв'язана, але Німеччина ще не напала на СРСР. «Закон із забезпечення захисту Сполучених Штатів» передбачав допомогу будь-якій країні, чия обороноздатність безпосередньо впливала на забезпечення захисту США та їхніх інтересів. У цей час СРСР і Німеччина ділили між собою Європу і розглядалися, скоріше, як спільники, ніж вороги.

«Все змінило 22 червня 1941 року. Вже за дві доби після нападу Німеччини на СРСР Франклін Рузвельт заявив, що США нададуть усіляку допомогу. Майже рік пішов на переговори, і в червні 1942 було підписано Угоду про взаємну допомогу. Звичайно, поставки почалися задовго до цього, їх оформили заднім числом. Варто зазначити, що тоді Велика Британія випередила США і ще у вересні 1941 року заявила, що постачатиме в СРСР вантажі за ленд-лізом», – каже Шалаєв.

Боротьба з історією ленд-лізу почалася не в сучасній Росії. Відразу після початку американських поставок, коли Йосип Сталін просив Вінстона Черчилля надсилати щомісяця 400 літаків і 500 танків і «щиро дякував» союзникам за допомогу в особистих листах, у НКВС з'явився новий профіль роботи. «З осені 1941 року в Особливих нарадах НКВС з'явилися нові визначення у вироках за 58 статтею, наприклад, ВАТ – «вихваляння американської техніки», за це світило 10 років таборів», – розповідає Андрій Шалаєв.

У березні 1943 року посол США на пресконференції у Москві жорстко розкритикував керівництво СРСР, яке приховувало від народів Радянського Союзу інформацію про цю допомогу. У листопаді цього року на Тегеранській конференції Сталін виголосив тост, де високо оцінив допомогу західних союзників, але радянським громадянам цю промову показали не відразу, і не повністю.

Після війни радянську версію внеску допомоги з ленд-лізу в перемогу було сформульовано у книзі голови Держплану Миколи Вознесенського, який оцінив цей внесок у величину «близько 4%», і ця оцінка залишається популярною досі, хоча свідки тих подій оцінювали допомогу союзників набагато вище. «Відомі мені фронтовики (зараз уже, на жаль, ті, що пішли) завжди з теплотою і вдячністю відгукувалися про ті речі, які за ленд-лізом до них доходили: починаючи від продуктів харчування, закінчуючи детонаторами, порохом і ковдрами, останні залишалися на складах ще навіть під час моєї служби в армії», – каже Андрій Шалаєв.

«Історія показала, що ленд-ліз був важливою складовою перемоги. Всі ми знаємо, як трепетно керівництво Росії ставиться до знакових подій, дат, аналогій. Немає жодних сумнівів, що Закон про ленд-ліз від 2022 року цілком викликає асоціативну реакцію. Але тепер постає питання – у кого і з чим», – резюмує Шалаєв.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.