Юлія Крючкова
Боязка політика США у питанні передачі зброї Україні не служить американським інтересам та ускладнює боротьбу ЗСУ проти російської армії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода під час конференції Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві заявив колишній посол США в Україні (2003-2006), директор Євразійського центру «Атлантичної ради» (Atlantic Council) Джон Гербст. За його словами, Сполучені Штати повинні надати те озброєння, яке забезпечить швидку перемогу України у війні. В тому числі це можуть бути американські бойові літаки і танки.
– США роблять справді великі речі для України у цій війні. Але чи можуть Сполучені Штати зробити більше, набагато більше?
– Звичайно, Сполучені Штати могли б зробити більше. Подивіться, американська політика була адекватною в цій кризі. Без значної військової та економічної допомоги, яку ми надали, ситуація в Україні була б набагато гіршою. Тож Байден і його команда заслуговують на визнання цих досягнень.
Є велика група людей в США, які наполягають, що ми повинні надати Україні артилерію, ракети чи безпілотники з дальністю не лише 150 кілометрів, а навіть 300
Але це також правда, що вони були боязкими та повільними у виконанні своєї політики. Тому військова допомога, яку ми надали Україні перед великим російським вторгненням – «Джавеліни» та кілька «Стінгерів» – мала бути надана ще восени. Артилерія з дальністю 40 кілометрів, яку ми надали в березні і квітні, мала бути надана в січні. «Хаймарси», які ми передали пару місяців тому, треба було передати пів року тому. І коли ми даємо ці системи озброєнь, щодо яких ми спершу говоримо «ні», ми даємо їх у невеликих кількостях. Це боязка політика, яка не служить американським інтересам і ускладнює боротьбу України.
– Як щодо систем високої дальності?
– Є велика група людей в США, і я теж в ній, які наполягають, що ми повинні надати Україні артилерію, ракети чи безпілотники з дальністю не лише 150 кілометрів, а навіть 300.
Ми повинні були відправити «МіГи» до Україна ще в березні
Ми наполягали, що ми повинні були відправити «МіГи» до Україна ще в березні. А тепер маємо запланувати передачу винищувачів F-16. Також треба дати Україні танки М1. Це все, що забезпечить швидку українську перемогу.
– Коли почалася повномасштабна війна, ми багато говорили про роль авіації у цій війні, що в України є проблеми з цим. А Росії має багато літаків і гелікоптерів. Але зараз ми не бачимо нічого подібного до літаків для України в пакетах військової допомоги від США. Чому?
– По-перше, я думаю, що невдовзі може бути позитивне рішення по «МіГах», я чую про це. Тож я вважаю, що це хороший крок. Але раніше адміністрація знову була надто боязкою, щоб відправити «МіГи», оскільки вважала, що це спровокує Росію.
Думаю, що, врешті-решт, ми побачимо, що Америка постачатиме свої власні вдосконалені літаки, такі як F-15 та F-16
І це модель, яку ми бачили знову і знову: вони кажуть «ні», тому що бояться, а потім кажуть «так». Добре, що вони нарешті сказали «так». Не так добре, що їм знадобилися місяці, щоб сказати «так». Тож я думаю, що, врешті-решт, ми побачимо, що Америка постачатиме свої власні вдосконалені літаки, такі як F-15 та F-16, але їм, ймовірно, знадобиться шість або вісім місяців, щоб ухвалити це рішення.
– Ми знаємо про рішення Білого дому не визнавати Росію державою-спонсором тероризму. У них є пояснення щодо цього, але позиція не зовсім зрозуміла. Ви можете це прояснити?
– Можливо, обидві, можливо одна з них.
По-перше, Білий дім не хоче, щоб їхні руки були зв’язані, їхня здатність реагувати була обмежена. А визнання держави спонсором тероризму зобов’язують до певних дій. І жодна адміністрація не любить такі обмеження. Ну, і ще тут може бути фактор боязкості.
По-друге, якщо Росія буде визнана державою-спонсором тероризму, будь-яка особа, будь-яка компанія чи будь-яка країна, яка має претензії до Росії, може претендувати на російські ресурсів, які зараз заморожені в західних банках. Я думаю, що ідея адміністрації полягає в тому, щоб ці ресурси могли бути використані для надання економічної допомоги чи відновлення України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
