У Криму посилюють вимоги щодо пікетів і мітингів. Що відбувається?

Кримський парламент затвердив у першому читанні правки до закону, який регулює проведення мирних акцій. Тепер стають жорсткішими вимоги до організації пікетів, мітингів і навіть зустрічей депутатів зі своїми виборцями.

Зміни в закон «Про забезпечення умов реалізації права громадян Росії на проведення зборів, мітингів, демонстрацій та пікетувань у Криму» ініційовані російським прокурором Криму Олегом Камшиловим. Депутати місцевого парламенту затвердили їх у першому читанні на сесії 31 березня. Однак у депутатському корпусі з цими правками згодні не всі.

На мітинг ‒ з повідомленням і банківським рахунком​

У російському парламенті Криму підтримали ухвалення правок «за результатами обговорення в першому читанні».

«Проєктом закону уточнюється порядок подання організатором публічного заходу повідомлення про проведення такого заходу, а саме: при обчисленні термінів подання до уваги береться день отримання повідомлення органом влади й день проведення заходу», ‒ повідомляє пресслужба російського парламенту Криму.

Крим.Реалії вивчилизатверджений документ і з'ясували, що йдеться не тільки про терміни повідомлення органів влади про публічні заходи, а й про істотну зміну у процесі їх організації.

Правки передбачають, що повідомлення про проведення публічного заходу подається його організатором в орган місцевого самоврядування не раніше п'ятнадцяти і не пізніше десяти днів до його проведення.

Якщо такий захід проводиться депутатом кримського парламенту або місцевих рад для інформування виборців про свою роботу, то повідомляти про це вони мають не раніше десяти і не пізніше п'яти днів до проведення, йдеться в документі.

Якщо ж йдеться про одиночний пікет або акцію за участю групи людей з використанням «швидко зведених збірно-розбірних конструкцій, які створюють перешкоди для руху пішоходів і транспортних засобів», повідомлення необхідно подати не пізніше трьох-чотирьох днів до проведення.

Ще одна вимога вперше вводиться в кримське законодавство: правки передбачають, якщо в акції планується більше ніж 500 учасників, організатор має надати «реквізити банківського рахунку, використовуваного для збору коштів на організацію та проведення публічного заходу». Цей пункт викликав дискусію в депутатському корпусі.

«Для публічного заходу необхідно найняти бухгалтера»​

Депутати від Компартії Росії на сесії парламенту Криму 31 березня відмовилися голосувати за ці зміни, оскільки вважають, що вони «обмежують право кримчан на вільне вираження думки».

«Стаття 31 Конституції Росії передбачає, що громадяни Росії мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги й демонстрації, ходи та пікетування. Я не бачу в тексті цієї статті слів «за умови відкриття рахунку», «за умови отримання погодження від органів влади». Зазначений законопроєкт хоч і розроблений відповідно до федерального закону про збори, мітинги, ходи та пікетування, але по своїй суті тільки ускладнює реалізацію права громадян на мирні збори. Сьогодні складається ситуація, коли, щоб провести публічний захід щодо питань, які хвилюють громадян, потрібно найняти бухгалтера, який допоможе відкрити рахунок і скласти звіт, чекати узгодження органів влади. Хоча реалізація зазначеного права повинна мати характер повідомлення», ‒ сказав депутат парламенту Криму від Компартії Росії Ілля Донченко на засіданні 31 березня.

За його словами, через законодавчі колізії в Криму під арештом опиняються не тільки учасники мирних акцій, а й ті, хто знімає їх на відео, як це сталося у березні з російським активістом, який живе на півострові,Іллею Большедворовим. Або кримчанам доводиться виходити на публічні заходи без повідомлення органів влади, оскільки вони заборонені указом російського глави Криму Сергія Аксенов про режим підвищеної готовності, введений у зв'язку з пандемією коронавірусу, зазначив депутат.

«Кримчани повинні мати можливість реалізувати своє право на мирні зібрання, закріплене в Конституції, без зайвих утисків. А органи влади мають іти на діалог з громадянами, а не ховатися від них за новими законами, які утискають права», ‒ вважає Ілля Донченко.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов зі свого боку з аргументами депутата не погодився. Він вважає, що свобода мирних зібрань загрожує «руйнуванням держави».

«Хочу нагадати, що свобода мітингів в Україні дорого коштувала цій країні. Відсутність регулювання в цій сфері мимовільно призводить до руйнування держави. Нашим західним партнерам потрібно тільки вивести людей на вулицю, а далі вони вже все зроблять без вас: підсунуть потрібні гасла, дадуть потрібних людей. Треба це просто розуміти», ‒ сказав він.

У результаті депутати затвердили правки в першому читанні 53 голосами. Ще п'ятеро депутатів висловилися проти, шестеро утрималися й один не голосував. Хто ці депутати, з'ясувати складно, оскільки голосування не було поіменним.

Для остаточного затвердження «законопроєкт» має пройти друге читання.

«Переслідувати будуть не тільки за мітинги, але й за одиночні пікети»​

Правки до закону про мирні зібрання, за які проголосували кримські депутати, порушують право кримчан на мирні зібрання, сказав Крим.Реалії експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов. За його словами, норми, закладені в цих змінах, безпосередньо впливають на проведення мирних акцій і створюють додаткові підстави для органів влади відмовляти в їх узгодженні.

«Тепер для проведення мирних зібрань їх організаторам необхідно показувати свої банківські рахунки, доводити, що на них не було ніяких іноземних перерахувань. Це настільки погіршує процедуру мирних зібрань, що їх проведення з дотриманням всіх норм стає практично неможливим. Також у влади тепер з'явився додатковий привід відмовляти у проведенні таких заходів. Переслідувати будуть тепер не тільки за мітинги, але й за одиночні пікети. До масових заходів прирівняли збори депутатів з виборцями. Але фантазія цим може не обмежитися. Так будь-які скупчення громадян можна визнати неузгодженим масовим заходом, включаючи черги в магазинах, якщо люди в них між собою щось обговорюють», ‒ пояснив Олександр Сєдов Крим.Реалії.

Жорсткість законодавства про мирні зібрання в Росії та анексованому Криму треба розцінювати як «порушення свободи мирних зібрань», говорить експерт. Тому кримчанам, яким місцева влада відмовить у проведенні публічних заходів з посиланням на описані вище норми, він рекомендує звертатися до місцевих судів та Європейського суду з прав людини.

Затвердження кримською владою актів, що ускладнюють мирні зібрання, на думку Олександра Сєдова, має стати підставою для посилення міжнародних санкцій відносно Росії «як країни-окупанта, що розповсюджує своє законодавство на окуповану територію для обмеження там прав і свобод громадян».