Українська православна церква Київського патріархату в Криму з 2014 року опинилася під пресом російської влади та силовиків. Московський же патріархат переходити в Російську православну церкву не поспішає. 15 грудня у Святій Софії в Києві відбувається об'єднавчий собор, на якому буде створена Українська помісна православна церква. Що чекає кримські єпархії УПЦ Київського та Московського патріархатів після отримання Україною томосу?
Одну з єпархій Української православної церкви Московського патріархату в Криму очолює митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар. Він ‒ почесний гість на всіх заходах контрольованих Росією чиновників, відзначає їхню діяльність спеціальними нагородами, а представники церкви навіть взялися освячувати російську військову техніку в Криму. Разом із тим сам митрополит Лазар регулярно їздить до Києва на собори.
«Як не дивно, Російська Федерація зазвичай не намагається, чи не наполягала на тому, щоб при окупації якихось територій церква обов'язково переходила в РПЦ. У Криму не були виведені єпархії зі складу УПЦ Московського патріархату», ‒ зазначає релігієзнавець Віктор Трегубов.
У церкви Московського патріархату в Криму на момент анексії було 535 релігійних організацій, тоді як у Київського патріархату ‒ в 11 разів менше. Уже чверть століття на півострові домінують парафії, підпорядковані Московському патріархату.
За 20 років кримській єпархії Московського патріархату видали 50 дозволів на будівництво храмів, тоді як громадам Київського патріархату ‒ жодного, підрахували вчені та правозахисники.
«Ми не мали позитивних рішень фактично щодо жодної з ділянок. Ми бачимо більш ніж п'ятсот громад Московського патріархату на території Криму, водночас просто фізично розвиток Київського патріархату стримувався», ‒ вказує релігієзнавець, професор Олександр Саган.
Збудувати вдалося тільки три храми ‒ на території військових частин Збройних сил України. Саме їх під час анексії і забрали в першу чергу.
Зараз у Криму залишилося 8 із 46-ти парафій церкви Київського патріархату, а з 25-ти священиків ‒ тільки 5. Одного з батюшок намагалася завербувати ФСБ.
«Написав про те, що його вербували. Це був Максим Вологдін. Зараз він із Криму виїхав, священик. Але його лист на чотирьох сторінках збережений», ‒ розповідає архієпископ Климент.
Право на віру
Більшість кримських священиків Київського патріархату перебралися на материкову Україну, але все одно приїжджають до Криму на служби на кілька днів. Парафіяни чекають їх із нетерпінням.
«Ми дуже раді, що дочекалися Великодня, що підемо в свою парафію українську, що зібралися всі, й ми дуже вдячні за все, за те, що нас підтримує владика», ‒ поділилася думками кримчанка.
Служби в храмах проходять українською мовою. УПЦ Київського патріархату принципово не перереєструвалася в Криму за російським законодавством, оскільки не визнає анексії.
У березні 2014 року Київський патріархат був чи не єдиною релігійною громадою, яка виступила із засудженням агресії Російської ФедераціїСергій Заєць
«У березні 2014 року Київський патріархат був чи не єдиною релігійною громадою, яка виступила із засудженням агресії Російської Федерації та з закликом захищати територіальну цілісність України», ‒ вказує адвокат, експерт «Регіонального центру прав людини» Сергій Заєць.
Ні відкрити рахунок у банку, ні укласти якийсь договір оренди церква зараз не може. А майже всі орендовані приміщення у єпархії забрали.
«Росія фактично сьогодні ліквідує або намагається ліквідувати цю церкву», ‒ підтверджує український релігієзнавець, професор Олександр Саган.
Наприклад, у санаторії «Саки» раніше був храм, тепер він не працює.
«Випадок із «Саками», коли нам бізнесмен на території санаторію передав приміщення, ми в ньому здійснювали богослужіння. Але коли змінився власник, змінилася ситуація ‒ нас попросили з цього приміщення піти», ‒ пояснює архієпископ Климент.
Для багатьох кримських прихожан Київського патріархату храм ‒ мало не єдине місце, окрім будинку, де можна вільно говорити українською мовою.
«Нас тут лають: ви не канонічні, ви єретики, мало не в волосся нам чіпляються, коли чують, що ми йдемо в цю українську церкву. Мені в маршрутці ледь не вчепилися у волосся, почали кричати: вона проти Росії. І тикають в мене пальцями. Думала, що не доїду до церкви», ‒ розповіла прихожанка.
Життя після томосу
Після анексії кримські єпархії, підлеглі Москві, добудовують храми, зведення яких було припинене. Будівництво кафедрального собору Олександра Невського тепер взяте під патронат президента Росії Володимира Путіна.
Що ж буде робити УПЦ Московського патріархату в Криму після отримання Україною томосу? Вирішувати будуть не священики, а Кремль, і він обиратиме з двох варіантів, вважає релігієзнавець Віктор Трегубов.
«Або вони залишаться в УПЦ МП, або ж вони перереєстровуються як прихід. Це буде оголошенням холодної війни, тому що це буде порушенням канонічних кордонів», ‒ зазначає він.
Після отримання Україною томосу ніщо не стримуватиме кримських керівників від помсти Київському патріархату, вважає владика Климент.
Можуть бути більш жорсткі дії відносно церкви Київського патріархату після надання томосуАрхієпископ Климент
«На одній зустрічі Аксенов (Сергій Аксенов (Аксьонов), голова російського уряду Криму ‒ КР) сказав, що владика Лазар просив не чіпати, тому що є занепокоєння, що якщо на території Криму будуть якісь протиправні рухи щодо церкви Київського патріархату, це може позначитися на храмах Московського патріархату на материковій Україні. Вже після ухвалення томосу ніщо й ніхто не зможе стримувати, окрім Бога. Так, дійсно, можуть бути більш жорсткі дії відносно церкви Київського патріархату після надання томосу», ‒ вважає владика.
Думки жителів Криму щодо питання розділилися: і підтримка Києва звучить, і критика.
«Це спеціально робиться, щоб привести до певних речей ‒ розкол у суспільстві».
«Напевно, право мають, у них своя церква. Там же багато живе росіян і українців».
«Правильно, я вважаю, чинить Київський патріархат. Нехай буде окрема церква. Російська окремо».
«Розкол вчинив Філарет».
«Це одна єпархія завжди була».
«Київ цим хоче показати, що дотримується політики від'єднання від Росії всіма способами».
«Якщо вони не будуть конфліктувати, то на здоров'я».
Архієпископ Климент має намір боротися за свою паству. Зокрема й судовими методами. Зараз уже поданий позов до Європейського суду з прав людини, в якому йдеться про обмеження прав релігійної громади.
