Вічно можна дивитися на три речі: як тече вода, як горить вогонь і як росіяни біснуються, коли українці досягають успіхів. Безвіз із Євросоюзом, відродження української армії й зміцнення української ідентичності завдяки підтримці української культури й мови, а тепер і томос для українського православ’я – все це поволі пробуджує в росіянах підозру, що розхвалені «багатоходівки» Путіна ведуть Росію до краху.
332 роки фальсифікації історії
У ході дослідження проблематики історії українського православ’я навіть виявилося, що по суті Українська православна церква завжди була й залишалася канонічною територією Константинопольського патріархату, тож томос, який ми невдовзі отримаємо, буде не новим документом, а формально лише підтвердженням віковічних прав української церкви. Синодальний лист із 1686 року, за допомогою якого Росія фальшувала історію й фактично анексувала українську церкву, скасовано.
332 роки вдавалося росіянам маніпулювати нюансами канонічного права, щоб перетворити російське православ’я на пропагандистський засіб, що допомагав імперії поневолювати Україну. Історична несправедливість із часів Хмельницького-Мазепи нарешті виправляється в наші дні.
Навряд чи це було б можливо, якби не російська агресія проти України, що багатьом українцям відкрила очі на справжню природу «братерської любові» росіян до українців. Томос має фундаментальне символічне значення, адже підриває всі основоположні міфи російської пропаганди. Завдяки ньому до росіян може нарешті дійти, що Київ – мати міст руських, а не російських, і що сама назва «Росія» є фальсифікатом, покликаним прикрити наготу Московії.
Християнська ненависть?
Та найбільше дивує злоба, з якою надання Україні томосу коментують начебто християни і ієрархи Російської православної церкви. Тут вам і прокляття до сьомого коліна, і погрози нових анафем, і пророкування кривавих сутичок та громадянської війни в Україні!
Ведучий російського «Первого канала» назвав надання Україні томосу подією «апокаліптичного масштабу» і спрогнозував релігійну війну в майбутньому. Чи не здається вам стилістика такої реакції середньовічною?
Протоієрей РПЦ Всеволод Чаплін пішов ще далі, намагаючись свій коментар за рівнем комічності зробити відповідним до свого прізвища: «Немає більше такої Церкви – «Константинопольський патріархат»! Є розкольницька секта, що вступила у спілкування з іншими розкольниками. (…) Ті, хто ходитиме у храми цієї секти, ‒ більше не християни». Уявіть собі, православний священик договорився до того, що називає Константинопольський патріархат, звідки на територію Київської Русі й прийшло християнство, сектою! Це вже не просто допекло, це істерика, що закриває очі пеленою і змушує проклинати й бажати іншим зла.
Російське православ’я у ці дні яскраво демонструє свою суть: відсутність любові до ближнього, брак смирення, відверту ненависть до духовної колиски, де православна віра виникла й віками була духовною опорою. Якби не Константинополь і Київ, то російського православ’я взагалі б не існувало. Століття маніпуляцій, фальсифікацій і брехні, завдяки яким РПЦ вдавалося контролювати Україну, добігли кінця. Саме через цей факт і біснуються російські громадяни, вірники і священнослужителі.
332 роки тому РПЦ фактично вкрала собі українську канонічну територію й церкву. Сьогодні, коли все це офіційно підтверджено рішенням Синоду Константинопольського патріархату, у північних сусідів панують переполох та агресивна істерика. Як там у народному прислів’ї? На злодієві й шапка горить!
Андрій Любка, письменник
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
