Таврійський національний університет імені Вернадського до російської анексії Криму був одним із провідних вишів на Кримському півострові. Після анексії роботу ТНУ вдалося поновити на материковій частині України. Його було відкрито у Києві у вересні 2016 року на базі Академії муніципального управління.
У січні 2023 року стало відомо про плани Міністерства освіти України на реорганізацію університету шляхом приєднання до Києво-Могилянської академії. Чому потрібна реорганізація, як вона виглядатиме, що про це думають керівництво та студенти ТНУ, переселенці з Криму, і наскільки великою символічною втратою може стати зникнення ТНУ? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із ректром ТНУ Валерієм Бортняком, головою напряму адвокації Центру громадянської освіти «Альменда» Валентиною Потаповою та головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
Про плани оптимізації чи «модернізації» освітньої мережі в МОН попереджали ще восени 2023 року. Як розповів тоді в інтерв'ю «Радіо Культура» заступник міністра Михайло Вінницький, понад 170 державних і понад 80 приватних вишів для України з її демографічною ситуацією – це роздута система, в якій кількість студентів на один заклад становить 3,5 тисячі, тоді як 15 років тому цей показник дорівнював 6,5 тисяч осіб на навчальний заклад.
Одразу після того, як з'явилася інформація про плани реорганізації саме ТНУ, редакція Крим.Реалії звернулася із запитом і запрошенням до розмови до Міністерства освіти і науки України. Там більше ніж за тиждень для коментарів часу не знайшли, але пообіцяли відповісти на письмовий запит. На момент публікації відповіді так і не надійшло.
Заступник міністра освіти України Михайло Вінницький про претензії міністерства до ТНУ розповів на зборах трудового колективу університету. Вони відбулись у Києві 25 січня. Він визнав, що ТНУ показав хороші результати під час цьогорічної вступної кампанії, збільшивши «контингент студентів» на 300 осіб. Водночас, зазначив Вініцький, на 300 студентів поменшало «бюджетників».
«У цьому випадку ми говоримо, що так, велику кількість студентів взяли на контракт, більше студентів вступили на контракт чоловічої статі, старші 25 років. І це вже питання національної безпеки України. Якщо ми проаналізуємо результат по всій Україні, то ховаються від мобілізації, ми вже нарахували більше 5 бригад», – заявив на зустрічі заступник міністра, зазначивши, що не вважає це незаконним.
Ще одна претензія міністерства до ТНУ – невелика кількість студентів безпосередньо з Криму.
«Що стосується зарахування абітурієнтів, які мають документальний зв'язок з окупованою територією Автономної Республіки Крим і Севастополя, то у 2020 році їх було 46, у 2021 – 34, у 2022 – 9, у 2023 – 17. Це цифри в університеті, який нібито кримський», – повідомив Вінницький.
У ТНУ навчаються 120 студентів-переселенців із Криму, повідомив ректор ТНУ Валерій Бортняк, а заступник міністра не повністю володіє інформацією. Несерйозним аргументом вважає ректор і звинувачення в тому, що до ТНУ вступило, зокрема і в аспірантуру, багато студентів, які за віком підпадають під мобілізацію.
«У мене виникає питання, чому вони мають бути обмежені у праві на освіту? Чому, виникає питання, чи мають порушуватися права людей на освіту саме в аспірантурі? Чому люди не можуть займатися науковою діяльністю, виконувати науковий план, досліджувати певну тематику, в тому числі й Криму, і захищати дисертацію, і отримувати науковий ступінь, якщо йдеться про аспірантуру?» – прокоментував слова заступника міністра Валерій Бортняк.
ТНУ використовуватиме всі можливі способи, щоб зберегти ТНУ в Києві, в Україні, з метою повернення в АРКВалерій Бортняк
Бортняк додав, що вищий навчальний заклад не може отримати від МОН конкретні відповіді про те, як планується реорганізувати ТНУ. «На жаль, отримуємо спільні відповіді», – заявив ректор. В університеті мають намір боротися за збереження вишу – одного із символів українського Криму.
«Таврійський національний так і юридична особа мають право на захист, право на вільну інформацію. ТНУ використовуватиме всі можливі способи, щоб зберегти ТНУ в Києві, в Україні, з метою повернення до Автономної Республіки Крим, відновлення освітніх послуг, відновлення науки на території окупованого півострова», – заявив Валерій Бортняк.
Редакція Крим.Реалії також звернулася за коментарями до керівництва Києво-Могилянської академії, яка і має, за планом МОН України, поглинути Таврійський національний університет, але там нам відповіли, що ця тема не коментується, інформація про реорганізацію ТНУ їм не надходила. Водночас, президент НаУКМА Сергій Квіт на зустрічі з трудовим колективом ТНУ розповів про своє бачення реорганізації. Він заявив, що на базі Києво-Могилянської академії планується створити міждисциплінарний центр, завдання якого – готувати фахівців, які формуватимють політику України щодо Криму.
«Академічні сили, які готові і можуть займатися і кримськотатарською проблематикою, і політикою, і державним управлінням Криму, і тим, якою буде політика щодо Криму, таких людей можна по пальцях перерахувати. І це ви дуже добре знаєте. Тому ми хочемо створити такий великий центр. І цей центр буде тим, що ми зможемо перенести до Криму, бо університет не переїде. З різних причин. Напевно, ви думаєте лише про назву. Якщо ми говоримо серйозно про майбутнє Криму, про те, як Україна взаємодіятиме з Кримом, якою буде політика, як ми дивимося на цю перспективу. Цю перспективу слід створити. Поки що цих сил недостатньо», – заявив Сергій Квіт на зустрічі з трудовим колективом ТНУ.
Заява президента НаУКМА, а в минулому міністра освіти та науки України про те, що ТНУ не повернеться до Криму, остаточно переконала, що за збереження ТНУ треба боротися, каже голова напряму адвокації Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова.
Я можу не повернутися до Криму, але якщо я не повернуся до Криму, то до Криму повернуться мої спадкоємці. За ТНУ треба боротисяВалентина Потапова
«Мене дуже тригернуло як кримчанку, яка дуже хоче додому. Цей виступ Сергія Мироновича Квіта, який сказав, що університет ніколи не повернеться до Криму. З огляду на мій вік я можу не повернутися до Криму, але якщо я не повернуся до Криму, то до Криму повернуться мої спадкоємці. Така заява – остання крапля в роздумах про те, чи треба боротися за ТНУ як суспільно-політичний проєкт, чи не потрібно. І я розумію, що треба боротися», – заявила в ефірі Радіо Крим.Реалії Валентина Потапова
Становлення ТНУ в Києві у 2016 році відбувалось у боротьбі з Міністерством освіти і науки України, згадує Валентина Потапова. Кримський виш на материку створювався пізніше, ніж інші виші-переселенці з Донбасу, і це додавало труднощів, упевнена Потапова.
«У 2016 році, майже на останньому етапі погоджень відтворення ТНУ, Міністерство освіти та науки, тоді міністром був Сергій Миронович Квіт, відмовило в тому, щоб відновити ТНУ. Кримські правозахисники, активісти провели дуже важку і жорстку розмову з міністром. Вона тривала до 9-ї вечора для того, щоб процес відтворення відбувся. На цій нараді був момент, коли кримські активісти сказали, що готові виходити на безстрокову акцію протесту. Лише після цього процес відтворення відбувся», – розповіла Валентина Потапова.
Останні кілька років усі українські виші працюють в умовах форс-мажору: спочатку COVID -19, демографічна яма, потім повномасштабне вторгнення Росії в Україну, каже Потапова. Але ТНУ перебуває не в найгіршому становищі, впевнена Потапова.
«У цих умовах треба щось робити з вищою освітою. Але мені зовсім не зрозуміло, чому реорганізують університет, який перебуває на 10-му місці серед рейтингів університетів Київської області. Починають не з 65 місця, а з 10», – запитує Валентина Потапова.
«Меджліс вивчає ситуацію, і не варто очікувати на консолідоване рішення. Ми лише на стадії з'ясування підходів усіх сторін», – так прокоментував ситуацію з ТНУ в ефірі Радіо Крим.Реалії голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Чубаров входить до складу Наглядової ради ТНУ і вважає, що колективу університету та Міністерству освіти необхідно шукати взаєморозуміння.
«На цьому етапі цього немає. Одні кажуть – ні, жодних реорганізацій, ТНУ має бути збережено в тому вигляді, в якому є. І такої підтримки очікують від усіх, хто залучений до обговорення цього питання. Інша сторона, МОН, каже: буде реорганізовано десятки і десятки вишів», – зазначив Рефат Чубаров.
Голова Меджлісу припускає, що реформа вищої школи торкнеться інтересів багатьох вишів. Він наполягає на тому, що під час реорганізації ТНУ мають бути дотримані три основні принципи: підготовка кадрів для реінтеграції Криму, збереження науково-педагогічного колективу та гарантії того, що студенти, які зараз навчаються у ТНУ, зможуть закінчити навчання за тими спеціальностями, на які вони вступали.
«Для нас як для Меджлісу важливо, щоб за будь-яких рішень, якщо вони торкнуться ТНУ, були збережені такі підходи: Крим, кримський напрямок, викладачі та студенти. Якщо всі ці принципи зберігаються, а в деяких моментах посилюються, тоді треба сідати і говорити, чому має відбутися реорганізація та в якій формі це станеться», – вважає Рефат Чубаров.
14 січня представники української громадськості та експертної спільноти звернулися до Президента України, Кабінету міністрів України із закликом зберегти Таврійський національний університет ім. В. Вернадського. У своєму зверненні вони зазначили, що ТНУ – єдиний переміщений із Криму ВНЗ і приклад дієвих кроків влади, спрямованих на деокупацію та реінтеграцію території Кримського півострова.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
