Telegram став важливим інструментом опозиційних рухів у таких країнах, як Білорусь та Іран, і здобув величезну перемогу, коли російська влада відмовилася від своїх спроб заборонити програму після двох безрезультатних років, коли вищі посадові особи продовжували користуватися платформою.
Але протестувальники та незалежні ЗМІ не єдині, хто знаходить притулок у такому інструменті, як Telegram. Терористи, групи ненависті та постачальники зброї масового ураження також бачать переваги зашифрованих групових чатів, які можуть охопити велику аудиторію без цензури.
Не під вашою владою
У 2020 році ніде не було більш помітно приховану руку Telegram, ніж у Білорусі, де активісти та опозиційні політики покладались на платформу для протидії спробам влади контролювати медійні наративи у вирішальний рік виборів.
Напередодні голосування 9 серпня протистояння авторитарного і тожі ще чинного президента Олександра Лукашенка проти низки опозиційних кандидатів білоруська влада зробила все можливе, щоб залякати адміністраторів Telegram-каналів.
Коли в червні було заарештовано трьох опозиційних блогерів, що базуються у Telegram, правозахисна організація Amnesty International оголосила про тиск на альтернативні джерела інформації.
«Білоруська влада проводить повномасштабну чистку різних голосів, використовуючи репресивні закони, щоб придушити критику перед виборами», – заявила Айша Юнг, старший учасник кампанії Amnesty International щодо Білорусі.
Після того, як Лукашенко заявив, що виграв шостий поспіль термін, почалися масові акції протесту людей, які не визнають результатів виборів. Та, незважаючи на жорстокі репресії з боку міліції, саме влада кричить і скаржиться на несправедливість.
«Розумієте: у неділю в добре відомому каналі намалювали площу – їдьте туди. Вони поїхали. Вони стояли на цій площі, – сказав Лукашенко після того, як спроби заблокувати вебсайти незалежних видань спрямували прихильників опозиції до Telegram. – Вони намалювали ще одну – їдьте туди, а потім вирушайте до Палацу Незалежності. Ось так вони управляються».
У листопаді Державний слідчий комітет звинуватив творців інформаційного каналу Nexta, чия редакція розміщена в Польщі, в організації «масових заворушень». До кінця місяця творці каналу, прихильного до опозиції, були додані до списку «осіб, причетних до терористичної діяльності» Комітету державної безпеки.
Стверджуючи, що до 15 відсотків мінчан використовували Telegram і щодня генерували від 50 000 до 100 000 повідомлень для координації дій через 1000 каналів, заступник глави адміністрації президента сказав, що «це величезні цифри, і ми не маємо права закривати на це очі».
Але до того часу навіть Лукашенко вже давно прийняв реальність влади Telegram. Бо він сам використовував нещодавно створений державний канал Telegram, щоб у серпні розміщувати відеозаписи, як він розмахує АК-47 і викрикує накази силовим структурам зі свого гелікоптера.
Як у вересні авторитарний лідер сказав представникам дружньої преси: «Як ви можете зупинити ці канали Telegram? Чи можете ви їх заблокувати? Ні. Ніхто не може».
«Якщо не можеш побороти їх…»
Цього року Білорусь не була єдиною, яка програла у битві з Telegram. Росія теж після дворічної боротьби за заборону програми застосувала підхід «якщо ви не можете побороти їх, приєднайтесь до них».
«Роскомнагляд відмовляється від вимог обмежити доступ до месенджера Telegram за погодженням з Генеральною прокуратурою Росії», – заявив регулятор зв'язку в країні в червні.
Незабаром після цього Міністерство зв'язку визнало, що заблокувати програму обміну повідомленнями «технічно неможливо».
Заборона, введена після того, як Telegram відмовився виконувати вимоги Росії щодо передачі ключів шифрування для боротьби з тероризмом, так і не була впроваджена в дію.
Попри офіційні зусилля щодо його блокування, суди, політичні важковаговики та навіть МЗС Росії продовжували користуватися платформою. А, за словами засновника Telegram Павла Дурова, використання програми зросло вдвічі після заборони: 30 відсотків із 400 мільйонів активних користувачів прийшли з Росії.
Російський підприємець мав певний досвід протидії Кремлю, адже він створив і очолював соціальну мережу VK, перш ніж його звільнили з посади генерального директора в 2014 році після відмови в розпорядженні блокувати сторінку російського опозиціонера Олексія Навального та передавати інформацію про протестувальників на Майдані в Україні.
Після розблокування Telegram Дуров пояснив, що «протягом останніх двох років нам довелося регулярно вдосконалювати технологію «розблокування», щоб випереджати цензуру».
Стратегія передбачала формування руху «Цифровий спротив» із використанням ротаційних проксі-серверів та інших засобів приховування трафіку, щоб обійти цензуру.
«Простіше кажучи, заборона не спрацювала», – сказав Дуров.
Кроки вжиті, але їх недостатньо
Варто віддати належне Росії, яка назвала зусилля у боротьбі з тероризмом як причину для запровадження заборони, зважаючи на те, що її початковий запит на ключі шифрування випливав зі спроби розшифрувати коментарі, заявлені владою в Telegram смертником, який вбив 15 людей у Санкт-Петербурзі у 2017 році.
У 2020 році Telegram все ще стикався з подібною критикою, зокрема, що він робив недостатньо, щоб перешкодити екстремістським угрупованням, таким, як «Ісламська держава», розповсюджувати інформацію.
Серед кроків, здійснених Telegram, було запровадження функції «ISIS Watch», яка щодня публікує оновлення забороненого терористичного контенту та заохочує користувачів повідомляти про екстремістський контент.
Європол навіть схвалив дії Telegram, заявивши в кінці 2019 року, що «Telegram не є місцем для насильства, злочинної діяльності та зловживань. Компанія доклала значних зусиль, щоб викорінити зловмисників із платформи, одночасно зміцнивши свої технічні можливості у протидії шкідливому контенту і встановлення тісних партнерських відносин з міжнародними організаціями, такими, як Європол».
Ці зусилля, а також роль Telegram як маяка державної служби під час пандемії коронавірусу, схоже, врахували при скасуванні цифрової блокади.
Але вони не переконали критиків, які наполягають, що небезпечні для суспільства люди все ще зловживають свободою вираження думок.
Стрілянина на расовому підґрунті в лютому, в результаті якої загинуло дев’ять людей у місті під Франкфуртом, що в Німеччині, викликала нові занепокоєння. Протягом кількох годин після нападу маніфест злочинця поширювався правими екстремістськими угрупованнями по Telegram.
Десятки білих націоналістичних груп, згідно з аналізом Vice News, перейшли на Telegram після того, як їх почали блокувати на таких загальнодоступних соціальних мережах, як Facebook та Twitter.
«Telegram є корисним для цих груп: застосунок дозволяє користувачам завантажувати необмежену кількість відео, зображень, аудіокліпів та інших файлів, і його засновник неодноразово підтверджував свою прихильність захисту даних користувачів від третіх сторін, враховуючи уряди», – йдеться в аналізі.
Проєкт «Протидія екстремізму», міжнародна політична організація, створена для боротьби зі чимраз більшою загрозою з боку екстремістських ідеологій, повідомила у травні, що все ще знаходить пропаганду «Ісламської держави» в Telegram.
Крім того, у проєкті йдеться про те, що в Telegram було знайдено «численні групи білих шовіністів та неонацистів», які вітали розстріл у США беззбройного темношкірого чоловіка, а також заохочують масові розстріли та насильство проти афроамериканців.
Що я щойно побачив?
Швидке вивчення деяких найжорстокіших відкритих каналів Telegram показує, що це місце для насильства, злочинної діяльності та зловживань, незалежно від того, що говорить Європол.
На кількох каналах розміщуються повнометражні відео без цензури, на яких показано, як винуватець стрілянини в мечеті Крайстчерч у Новій Зеландії у 2019 році готується та здійснює напади, в яких загинула 51 особа, а 40 осіб були поранені.
Численні відео шкільних розстрілів доступні, так само, як і повні відеозаписи, на яких звичайних людей вбивають ножем, розстрілюють, б'ють або калічать, є усюди.
Компрометуючі секс-відео російських знаменитостей і політиків доступні для перегляду, як і нещодавній смертельний інцидент, в якому популярний влогер приймав гроші, щоб вигнати свою дівчину на вулицю за мінусової температури.
На тлі недавніх боїв між Азербайджаном та Вірменією за спірну територію Нагірного Карабаху, відео, очевидно зроблені азербайджанськими солдатами та розповсюджені в Telegram, показують страти, в тому числі відсікання голови, а також інші зловживання військовополонених. Відео викликало розслідування Ради Європи, найвищого європейського органу з прав людини.
«Цифровий спротив» ще побореться
З наближенням нового року боротьба за Telegram триває і розширюється.
У Білорусі влада продовжує звинувачувати блогерів Telegram, яких вони підозрюють у розпалюванні заворушень через результати президентських виборів у серпні. Серед них – Ігар Лосік, адміністратор Telegram-каналу «Білорусь головного мозку» та медіаконсультант Радіо Свобода. У середині грудня Лосік оголосив, що розпочав голодування на знак протесту проти свого лікування та потенційного ув’язнення на вісім років.
В Ірані страта активіста та журналіста Рухолли Зама викликала міжнародне обурення. Зама, який очолював канал AmadNews, котрий був заблокований у Telegram у 2018 році за публікацію інформації про «коктейлі Молотова», але був відроджений під іншою назвою, приписували допомогу в організації антиурядових протестів у 2017 році.
А в Китаї, де Telegram заборонений, застосунок зафіксував сплеск мільйонів нових користувачів, оскільки інші платформи обміну повідомленнями зазнали збоїв.
І Іран, і Китай в останні роки потрапляють у поле зору борців за свободу слова, враховуючи зусилля з розробки таких технологій, як Signal та Tor, які дозволяють людям отримувати доступ до інтернету та спілкуватися приватно.
«Ми не хочемо, щоб ця технологія стала іржавою та застарілою. Саме тому ми вирішили спрямувати наші антицензурні ресурси в інші місця, де Telegram все ще заборонений урядами – такі місця, як Іран та Китай, – написав Дуров у своєму особистому каналі після того, як Росія розблокувала Telegram. – Ми просимо адміністраторів колишніх проксі-серверів для російських користувачів зосередити свої зусилля на цих країнах».
«Рух «Цифровий спротив» не закінчується примиренням минулого тижня в Росії, – писав Дуров у червні. – Він лише починається і стає глобальним».
