Teder Papers. Як бізнесмен із ЄС рятував свій ТРЦ у Криму?

Pandora Papers розкрили нові офшорні схеми по всьому світу. У попередніх оприлюднених офшорних базах Panama Papers фігурував підприємець з Естонії Ґіллар Тедер. Він має бізнес у Криму, всупереч санкцій ЄС. Торговельний центр у Сімферополі, побудований компанією Тедера у 2014 році, продовжив роботу після окупації півострова. Крим.Реалії отримали від українських спецслужб робоче листування Тедера. З нього зрозуміло, як естонець намагався приховати свій бізнес на півострові і домовитися про позику з російським державним банком ВТБ.

У 2017 році Ґіллара Тедера в Києві знімали естонські журналісти. Підприємець показував їм свою бізнес-імперію в столиці України.

Компанія Arricano, мажоритарним акціонером якої був Тедер до окупації Криму, офіційно володіла торговельними центрами у Києві, Запоріжжі, Кривому Розі та у Сімферополі. ТРЦ «Южная галерея» у Криму відкрили 3 березня 2014 року, в розпал окупації півострова, коли російські військові блокували українські військові частини.

«Ми зважали на потреби кримчан, ми пообіцяли, що цей торговий центр ми відкриємо, що він буде сучасним, що він буде безпечним, зручним для покупок. Це новий рівень для можливостей кримчан придбати необхідні для них товари», – говорив на урочистому відкритті ТРЦ у Сімферополі в березні 2014 року в.о. генерального директора Arricano Ярема Ковалів.

Одразу після окупації півострова Тедер, ймовірно, вибудував наступну схему. Замовник будівництва «Южной галереи» в Сімферополі кримське ТОВ «Вояж-Крым», так вказано на сайті проєктної компанії. Засновник «Вояж-Крым» ТОВ «Зеленый город» з російського Санкт-Петербургу. Своєю чергою, один із засновників «Зеленого города» українська фірма «Грандінвест», так зазначено в російських реєстрах, а кінцевим бенефіціарним власником «Грандінвеста» є компанія Arricano Ґіллара Тедера.

Але у 2015 році в інтерв’ю «Громадському» естонець про цю заплутану схему ані слова.

«В принципі, близько 250 мільйонів ми вклали в українську економіку. Ми ж будуємо торгові центри і будуємо для українців. Але будівництво – це дуже гарна тема, тому що, в основному, ці матеріали – усе місцеве, тому гроші залишаться у будь-якому випадку тут», – казав Ґіллар Тедер у 2015 році.

Що знайшли журналісти в пошті Тедера?

Із, вірогідно, особистого листування Тедера, яке потрапило до Крим.Реалії від джерела з української спецслужби і, яке не має права коментувати дані офіційно, відомо, що у переписці зі своїм британським юридичним консультантом естонський підприємець відкрито називає кримську фірму «Вояж» дочірньою, скаржиться на санкції ЄС

«Ми маємо чітко відокремити нові інвестиції Arricano в Крим від вже існуючих зобов’язань Arricano перед дочірньою кримською компанією. Інакше, як «Вояж» оплачуватиме рахунки будівельних компаній? Arricano навіть не може збільшити капітал «Вояжа», адже компаніям з ЄС заборонені інвестиції в Крим», – пише Ґіллар Тедер у листі юристу.

Щоб повернути борг кримським будівельним компаніям, Тедер хотів взяти кредит на півострові.

«Поки прошу Вас підготувати та надати реальні варіанти, щодо кредитуванню ТРЦ в Криму з метою погашення заборгованостей перед будівельниками на суму 12 мільйонів доларів США», – звертається Тедер у листі до своїх топ-менеджерів.

І тільки у 2017 році естонець знайшов фінансування для своєї фірми в Криму. Начебто, домовився з російським державним банком ВТБ.

«У ВТБ ми були у директора філії, вона хоче допомогти, але рішень не ухвалює. Знайшли з нею загальне розуміння під що міг би бути кредит. Можна отримувати гроші протягом 1 півріччя 2018 року», – пише Ґіллар Тедер у робочій пошті.

Чому Тедер, судячи з листування, так не хотів втрачати ТРЦ на півострові? Борис Бабін – експредставник президента України в Криму, який стежить за діяльністю естонського бізнесмена, вважає, що справа не в можливому заробітку від торгового центру.

«У чому проблема кримської нерухомості? Вона не дає великого доходу, це ризикована інвестиція. Ми маємо нерухомість і просто через неї прокачуємо кошти. А пишемо це як, нібито, дохід. Це стандартна практика в Криму. Цим самим, але з інших оборудок, а можливо й з тих самих займається і Константинов і Аксьонова. В Аксьонова для цього є ТРЦ в Сімферополі, у Константинова – в Ялті. Це стандартна практика, нехитра схема відмивати кошти», – вважає Борис Бабін.

2018-го компанія Тедера Arricano опублікувала річний звіт і в ньому представила всі фінансові дані щодо ТРЦ «Южная галерея» в Криму. На сайті Лондонської фондової біржі, де розміщені акції Arricano, теж вказано, що компанія і тепер володіє торговим центром у Сімферополі. Ми запитали, як Arricano контролює свої активи на окупованому півострові, але навіть за пів року відповіді не отримали.

5 місяців тому схема роботи Тедера в Криму істотно змінилася. 21 квітня ТОВ «Вояж-Крим» перереєстрували безпосередньо на Ґіллара Тедера з юридичною адресою на материковій Україні.

Чому не має реакції на порушення санкцій ЄС?

Чому ж не реагує Євросоюз? Ініціювати розслідування ЄС щодо порушення Тедером санкцій у Криму має Естонія. Так Крим.Реалії пояснили в представництві ЄС в Україні.

«Достеменно відомо, що персональні бізнесові інтереси пана Тедера на підконтрольній території України неодноразово лобіювала влада самої Естонії. Після цього в мене розумний сумнів в тому, чи буде влада Естонії ефективно розслідувати певні порушення з боку самого пана Тедера. Все ж таки дуже важко естонській владі, з усією повагою, робити провадження проти найбагатшого клієнта, платника податків власної країни», – переконує Борис Бабін.

Головний редактор естонського видання Aripaev («Ділові відомості») Поліна Волкова описує Тедера як бізнесмена відкритого, такого, що вміє подобатися публіці і, водночас, впливового на батьківщині.

«Ми у нашому виданні вже більше ніж 20 років складаємо рейтинг найбагатших підприємців Естонії, ми вираховуємо капітал кожного підприємця, і Ґіллар Тедер один з небагатьох підприємців, хто входив до першої трійки цього рейтингу 8 разів», – каже головний редактор Aripaev Поліна Волкова.

У те, що Тедера захищає естонська влада, журналістка не вірить. Але розповідає, що бізнесмен підтримує фінансово головні політичні партії Естонії.

«У нас можна пожертвувати, як приватна особа в Естонії. І Ґіллар Тедер один із них. Він жертвує чотирьом найбільшим партіям, які між собою конкурують. Минулого року він пожертвував 240 тисяч євро, і 120 тисяч євро він пожертвував Центристській партії», – розповідає Поліна Волкова.

Про бізнес Ґіллара Тедера в Криму ми запитали у президентки Естонії Керсті Кальюлайд, але та згадала про торговельний центр Sky Mall у Києві. Тедер судився за цей ТРЦ зі своїм українським бізнес-партнером. Виграв справу в Лондонському міжнародному арбітражному суді, але в Україні його рішення так і не виконали.

– За нашою інформацією естонський бізнесмен Ґіллар Тедер володіє торговельним центром у Криму «Южная галерея», його відкрили в 2014-му і він досі працює. Вам щось відомо про це?

– Ні, я знаю лише про торгові центри, які були вкрадені у Ґіллара Тедера і не були йому повернуті на материковій Україні, тут у Києві. Це я точно знаю. А про його торгові центри в Криму мені нічого не відомо.

Весь цей час, від початку окупації Криму, торговий центр у Сімферополі працює. Ми це перевірили, ТРЦ відкритий і зараз. І у ньому, до речі, представлені європейські бренди.

Це означає, орендарі сплачують ренту, а компанія «Вояж-Крым» сплачує податки владі півострова, призначеній Росією.

«Сплачуючи податки в бюджет республіки Крим, будь-яке українське підприємство або підприємство, яке контролюється українською компанією, яке там перебуває, відповідно, здійснює підтримку фінансову окупаційної адміністрації. Коли ви платите, грубо кажучи, один рубль податків, там 0,01 копійки, не важливо скільки, це йде на підтримку окупаційної адміністрації», – вважає адвокат Костянтин Лікарчук.

Чи порушує Ґіллар Тедер українські закони, ми запитали в Генеральній прокуратурі та СБУ. Але там повідомили, що кримінальних проваджень щодо естонського бізнесмена і топ-менеджерів компанії «Аррікано» не було.

Крим.Реалії намагались зв’язатися з Ґілларом Тедером телефоном, але безуспішно. Хоча на інтерв’ю з нашими колегами зі «Схем», не пов’язане із Кримом, Тедер погодився.

– Зараз комплексом Sky Mall володіє Сергій Брюховецький. Його компанії віддали Sky Mall під заставу в державний банк, і їм за це держава виплатила 60 мільйонів доларів, дали в кредит. Вам відомо про це? Зараз, по суті, Sky Mall – заставне майно.

– Це, звичайно, клас. Тому що, якщо дивитися, що сталося зі Sky Mall за весь цей час, коли підписали договір щодо кредиту «Укрексімбанку», тоді, конкретно, здається, в березні місяці Sky Mall​ був арештований. І він був заарештований за рішенням суду, в кримінальній справі щодо рейдерства. Як може державний банк видавати 60 мільйонів українського народу під заставу майна, яке було вкрадено, щодо якого триває обговорення, що з ним далі буде? Треба його повертати чи що?

Ми зв’язалися з юристом, який представляє інтереси естонця в Україні, і передали йому наші запитання щодо Криму. Крим.Реалії готові надати слово Ґіллару Тедеру.