Отруєння чи пташиний грип? Експерти – про масову загибель птахів у затоці Сиваш

У Криму на узбережжі затоки Сиваш сталася масова загибель птахів, загинули від п'яти до семи тисяч особин, ‒ про це 30 вересня повідомив телеканал «Крым 24». У кримському управлінні Россільгоспнадзору цю ситуацію назвали «пересічною» та наголосили, що «громадянам боятися нічого».

За попередньою версією фахівців, які працюють на місці загибелі, найімовірніша вірусна інфекція, при цьому наголошується, що «серед загиблих птахів немає червонокнижних видів». Начальник відділу внутрішнього контролю та нагляду південного міжрегіонального управління Россільгоспнадзору Олександр Санніков сказав, що «спільно з державною ветеринарною службою проводяться всі необхідні заходи, які дозволять локалізувати осередок». Водночас голова Держкомітету ветеринарної медицини російського уряду Криму Валерій Іванов закликав кримчан поки що не відвідувати Сиваш. Про те, чим може бути викликана загибель птахів на півночі півострова, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

Старший викладач кафедри геоекології російського «Кримського федерального університету» Григорій Прокопов в інтерв'ю «Крым 24» сказав, що те, що сталося на Сиваші не варто вважати чимось винятковим:

«Видовий склад: переважно пірникоза чорношия, качка пеганка, або галагаз, чайка морський голубок і в невеликій кількості молоді реготухи. Швидше за все, пірникоза та реготухи ‒ це ослаблені птахи, тому що там поруч група приблизно 4-5 тисяч живих пірникоз. З екологічною катастрофою нічого спільного немає: тут же, поруч годується декілька тисяч куликів, серед них загиблих особин немає взагалі... Це ураження центральної нервової системи: втрата орієнтації, кружляння на місці. Такі симптоми викликають різні захворювання. Встановити має спеціалізована лабораторія».

Кримський еколог Маргарита Литвиненко висловила Крим.Реалії думку, що подібна загибель птахів не може бути викликана природними причинами.

– Це навряд чи бактеріологічне або вірусне захворювання, тому що таку одномоментну й масову загибель птахів тисячами не може викликати жодна хвороба. Швидше за все, це отруєння високотоксичними речовинами, адже загинули насамперед птахи, що харчуються планктоном. Я чула версію, що це викид ртуті, однак вона поступово накопичується в організмі, тобто, отруює довго. Нещодавно ось у Херсонській області отруїлися журавлі, склювавши токсичне зерно на полях. Те, що фахівці кажуть, ніби червонокнижних видів загибель на Сиваші не торкнулася ‒ швидше, для того, аби не підіймати ще більше шуму, адже отрута не обирає, кого труїти, а кого ні. Я припускаю, що влада багато чого замовчує. Загибелі птахів у таких масштабах я не пригадаю, при цьому ми не бачимо якихось хоча б попередніх коментарів із версіями від ветеринарної служби.

Втім, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Гавриленко не виключає, що масова загибель птахів тривала досить довгий час і могла бути викликана саме хворобою.

– Ситуація виникла не сьогодні. За нашими відомостями, перед тим, як інформація про цей інцидент прорвалася, криза розвивалася декілька днів. Поки важко коментувати, що саме сталося. Там загинули птихи навколоводні, у нас у заповіднику зупиняється дуже небагато таких. Наші Держпродпотребслужба, екологічна інспекція та низка інших служб промоніторили приблизно 300 кілометрів узбережжя упродовж доби: з Херсонського боку на Арабатській стрілці, в Центральному Сиваші й далі до Каланчацької затоки, на щастя, ситуація нормальна, осередків загибелі птахів не виявлено. Що конкретно сталося з кримського боку ‒ це має сказати ветеринарна служба, провівши відповідні аналізи та вживши заходів реагування. Я, до речі, не виключаю, що це може бути спалах пташиного грипу.

Тим часом голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко переконана, що її кримським колегам може бути важко донести до публіки правду про справжні причини загибелі птахів.

– Наскільки я знаю, на кримських вчених, при всій повазі до них, російська влада тисне, особливо коли йдеться про проблеми екології. Можна припустити, що тут йдеться про інфекції у перелітних птахів, але в українських фахівців, на жаль, немає доступу на цю територію. Загалом упродовж останніх семи років наша організація веде моніторинг та облік порушень, і ситуацію в Криму в екологічній сфері можна назвати критичною. Там скасували статус заповідних об'єктів, які були такими під юрисдикцією України. Це дозволило російській владі, наприклад, провести газогін територією Ялтинського гірничо-лісового заповідника та звести інші інфраструктурні об'єкти без урахування надзвичайної природної цінності цих територій. Найяскравіший приклад ‒ це знищення унікальної флори в бухті Ласпі, зокрема, ялівцю.

У лютому 2021 року на узбережжі Керченської протоки місцеві жителі виявили десятки мертвих водоплавних птахів. При цьому російське Мінприроди Криму не виявило порушень природоохоронного законодавства.

(Текст підготував Владислав Ленцев)