Сирія, Нікарагуа і «ДНР». Кого ще Сергій Аксьонов запросив на Ялтинський міжнародний форум?

Так званий Ялтинський міжнародний економічний форум знову перенесли, другий рік поспіль. Через пандемію коронавірусу в Криму. Після 2014 року Росія усіляко піарить цей захід і на різних майданчиках розповідає про його статусність. 2019 року організатори заявили, що у форумі взяли участь 4 з половиною тисячі гостей зі 100 країн світу. Від джерела в українських спецслужбах Крим.Реалії отримали документи – листи-запрошення на форум цього року, підписані особисто Сергієм Аксьоновим (за документами – Аксенов). Кого влада окупованого Криму, призначена Кремлем, заманювала на півострів зараз? Хто ці учасники? І чому експерти кажуть, що форум не має до економіки жодного стосунку?

Гості з Нікарагуа

Найбільша делегація з Нікарагуа. Посол цієї країни в Росії, міністр розвитку, промисловості і торгівлі, спецпредставник президента Нікарагуа з відносин з Росією і радник президента Нікарагуа з питань виробництва й торгівлі.

«Що стосується Нікарагуа, нехай хто хоче, їде. Американці дуже добре написали, як дуже добре відбувалися останні вибори в Нікарагуа. І які не були ані вільними, ані чесними, ані демократичними. А, насправді, були фарсом», – каже ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Це одна з найгірших диктатур у світі. ЄС і надалі наполягатиме на демократії, дотриманні прав людини та верховенства права, звільненні політичних в’язнів, поверненні міжнародних правозахисних організацій та проведенні вільних і чесних виборів. Ті, що відбулися зараз – це фейкові вибори», – заявив 7 листопада верховний представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

У 2014 році Нікарагуа визнало Крим російським, країна не підтримала Резолюцію Генасамблеї ООН про «Територіальну цілісність України». Минулоріч, всупереч міжнародному праву, в Сімферополі відкрили консульство Нікарагуа. У лютому Україна відповіла санкціями проти цієї центральноамериканської країни.

Куба, Венесуела, Сирія

На форум до Ялти запросили послів Куби і Венесуели в Росії та делегацію з Сирії – посла Сирії в Росії, міністра транспорту і міністра економіки уряду Башара Асада. Захід обвинувачує диктатора, який править Сирією 20 років, у застосуванні хімічної зброї та звірствах проти власного народу. Сам Асад і його політичне оточення під санкціями ЄС та США.

«Ну, такі друзі зараз у Кремля, а інших немає. Як колись казав Сталін: «інших письменників для вас у мене немає», – зазначає директор Центру з вивчення Росії Ігор Чубайс.

Придністров’я, угруповання «ЛНР» і «ДНР»

Запрошення до Криму з автографом Аксьонова отримали лідер самопроголошеного Придністров’я Вадим Красносельський, він відкрито підтримав окупацію Криму, ватажки угруповань «ДНР» і «ЛНР»: Денис Пушилін і Леонід Пасічник. Обидва у санкційних списках США та ЄC, а від травня й України.

«Показується те, що ще є бодай якісь сподівання, що Донбас стане частиною Росії, як зробили колись з Кримом у 2014 році. Для жителів Донбасу, які залишаються проросійськи налаштованими, це такий, ніби, промінь надії на те, що вони теж зможуть колись стати частиною Росії. Тому що віри в це вже немає», – пояснює журналіст Донбас.Реалії Олександр Демченко.

Виходить, що на окупованому півострові запрошують представників інших окупованих територій. У такий спосіб Кремль власноруч нищить статусність економічного форуму в Криму.

«Вони самі собі в ногу вистрілили. Оскільки, запрошуючи з російського регіону, як вони кажуть, а, насправді, з окупованої території, там Придністров’я, окуповані території на Донбасі, ще невідомо кого, вони повністю руйнують будь-який сенс цього форуму. Тобто, це означає, російські окуповані території дружать в рамках цього форуму», – вважає Павло Клімкін.

Марін Ле Пен і Тьєррі Маріані

Європейських політиків Аксьонов теж хоче бачити в окупованому Криму. Наприклад, депутата Національних зборів Франції та лідера партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен і депутата Європарламенту Тьєррі Маріані. Француз Маріані виступає за скасування санкцій проти Росії та підтримує політику Башара Асада в Сирії, в'їзд в Україну йому заборонений. Своєю чергою, Марін Ле Пен наразі бере участь у президентській кампанії у Франції.

«Що стосується Ле Пен, в мене теж є великі сумніви що вона приїде. У неї зараз непроста виборча ситуація. Її не просто наздогнав, а обігнав інший представник правого табору, тому нехай думає, що вона робить. Але поїздка в Крим їй на французьких виборах нічого не додасть», – каже Павло Клімкін.

Французькі журналісти вже пригадали попередню передвиборчу кампанію Ле Пен. Саме у 2014 році її партія «Народний фронт» взяла під вибори позику в російському банку в 9 мільйонів євро.

Ми надіслали запит Марін Ле Пен, запитали, чи братиме вона участь в Ялтинському форумі після пандемії.

Мери Рима, Стамбулу і Афін

Окрім політиків з ЄС, у Ялті Аксьонов хоче бачити й мерів європейських мегаполісів. Зокрема, запросив очільника Стамбула Екрема Імамоглу, мера Афін Костаса Бакояніса і мера Рима Вірджинію Раджі. Але поки запрошення йшло до Риму, глава міста, Вірджинія Раджі втратила своє крісло. Вибула з боротьби ще у першому турі виборів.

«Вона є членкинею партії Рух «5 зірок». Це така лівопопулістська партія, яка має такі соціальні ідеї, але дуже багато популізму. І вона на піку своєї популярності просувала деякі меседжі, співзвучні з меседжами і наративами Росії. Про слабкість ЄС, про занепад Заходу, про те, що треба дивитися на Схід і шукати там якісь альянси», – пояснює кореспондентка у Києві інформагенції EFE (Іспанія) та авторка фільму-розслідування про справу Віталія Марківа Ольга Токарюк.

Участь у Ялтинському саміті могла бути політично вигідна обом сторонам.

«Це потрібно Росії, щоб легітимізувати свої зв'язки з західним світом, зокрема, з Італією. Сказати: «гляньте, нас підтримують чільні італійські політики партії, яка є частиною урядової коаліції». А для Раджі це може бути нагода знову політично засвітитися після того, як вона, в принципі, з ганьбою залишила крісло мера Рима», – вважає Ольга Токарюк.

Ми надіслали запити Вірджинії Раджі, мерам Афін і Стамбула та запитали, чи візьмуть вони участь у Ялтинському форумі, коли той відбудеться, та які економічні проблеми вони б хотіли там вирішити. Але чи йдеться про економіку, взагалі, на форумах у Криму після 2014 року?

«Це точно не про економіку, взагалі, хоча воно так і називається. Це суто політика. Причому політика абсолютно тупа і недолуга. З одного боку, організатори цього форуму – це злочинці, як і будь-яка окупаційна адміністрація, а з іншого, коміки, «чудики» й ідіоти, які намагаються створювати якесь незрозуміле враження про економічне життя, розвиток економічних контактів», – переконує Павло Клімкін.

Кремль сьомий рік поспіль доводить світу, що «Крым наш», витрачає на це великі ресурси й організовує економічні форуми.

«Чекати від Ялтинського форуму, що там зберуться економічні гіганти можна, звичайно, але все-таки Нікарагуа та ОРДЛО разом з Афганістаном – це не найпотужніші економіки світу. Але й надалі нічого не виходить і ситуація з Кримом стає складнішою та важчою. Він дуже дорого нам обходиться. Позитивної динаміки тут немає», – каже Ігор Чубайс.

Міжнародний економічний форум у Криму вже поступається своїм представництвом самітам у Росії, зокрема в Санкт-Петербурзі та Владивостоці, переконує Ігор Чубайс. Ось склад учасників того ж Ялтинського форуму, але в 2012 році. Серед керівників всесвітніх корпорацій, знамениті політики і дипломати. Приміром, президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, глава МЗС Швеції Карл Більдт, прем’єр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган чи експрезидент Польщі Олександр Кваснєвський.