Держсекретар США Майк Помпео відвідує Центральну Європу з метою забезпечити підтримку України, а також для протидії російському впливу у регіоні, мовиться в американському виданні Newsweek. Комікові Володимиру Зеленському треба буде надати більше деталей щодо його програми, якщо він хоче потрапити до другого туру виборів, пише сайт американського телеканалу CNBC. Яка політична платформа в Україні заслуговує на особливу увагу – розповідає аналітик Віталій Рибак у статті для Atlantic Council.
Держсекретар США Майк Помпео відвідує Центральну Європу, зокрема, і з метою забезпечити підтримку Україні, мовиться в американському виданні Newsweek.
Центральна Європа – регіон, де Росія розповсюджує свій вплив. Поїздка Помпео є ознакою відданості адміністрації президента США Дональда Трампа союзові НАТО. Аналітики стверджують, що вона також спрямована на протидію російському впливу в цьому регіоні, який наближається до Москви, мовиться у статті.
Словаччина й Угорщина приєдналися до НАТО 2004 року. Але після того останню звинувачують у погіршенні демократичних показників. Нещодавно Угорщина оголосила про нові спільні енергетичні проекти з Росією. Натомість у Словаччині видимості набувають євроскептики й націоналісти. Братислава також відмовилася видворити російських дипломатів через отруєння колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля у Великій Британії, як це зробили інші країни ЄС, пише автор.
За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, Будапешт втомився від того, що її зображують як країну, прив’язану до Росії.
Тож візит Помпео має зміцнити відданість Словаччини й Угорщини західним альянсам і відвернути згадані тенденції, кажуть експерти.
«Проте, як зазначають аналітики, отримання підтримки Угорщини для України може бути більш складним завданням. Відносини Угорщини з Україною, яка веде боротьбу із проросійськими сепаратистами на своїй території з 2014 року, значно погіршилася за останні кілька років», – нагадує автор.
Дві країни мали чимало дипломатичних напружень. Угорщина видворила українського дипломата у жовтні через ставлення до етнічних угорців на Закарпатті, а Будапешт звинуватили у видачі угорських паспортів українцям і змушенні останніх складати присягу на вірність Будапештові.
Сайт американського телеканалу CNBC публікує матеріал про кандидата у президенти України Володимира Зеленського. У ролі претендента на цю посаду його сприймають серйозно, зауважує автор, – відомий комік має високі рейтинги в опитуваннях громадської думки.
Комік каже, що, як і персонаж, якого він грає в серіалі «Слуга народу», він зосередиться на боротьбі з корупцією в Україні, якщо прийде до влади. Проте його особа не позбавлена суперечностей через ділові зв’язки з українським олігархом Ігорем Коломойським. Опоненти Зеленського одразу за це схопилися, мовиться у статті.
«Джерелом його популярності є те, що він не належить до істеблішменту і проводить незвичну виборчу кампанію», – вважає Тадеуш Іванський, науковий співробітник Центру східних досліджень у Варшаві. Зеленський спілкується з виборцями, використовуючи соціальні медіа, і проводить концерти в обласних центрах України, а телесеріали й шоу, в яких він знімається, належать до найпопулярніших в Україні, пояснює експерт.
Проте аналітики кажуть, що його база підтримки може бути нестабільною, а політична програма є неясною. Отілія Дганд, старший віце-президент політконсультаційної компанії Teneo Intelligence, вважає, що Зеленському потрібно буде надати більше деталей про його плани, якщо він хоче потрапити до другого туру виборів, мовиться у статті.
«Враховуючи, що Зеленський не має чітко визначеної програми, оцінити політичні наслідки його потенційної перемоги сьогодні важко. Цілком імовірно, що перед другим туром Зеленський висуне більш детальний план своєї політики. Занепокоєння викликає відсутність у нього політичного досвіду та питання щодо його здатності керувати неповороткою українською політичною системою для запровадження реформ, включаючи ті, які необхідні в рамках чинної угоди з МВФ», – цитує автор Дганд.
Для України влада, керована недосвідченими політиками, може стати великою проблемою. Адже це держава, яка суттєво покладається на іноземних донорів і програми підтримки від МВФ, нагадує автор.
Останній кредит МВФ, у свою чергу, має чотири основні умови: уряд має продовжувати фіскальну консолідацію, щоб знизити державний борг, знизити інфляцію при збереженні гнучкого режиму валютного курсу, зміцнити фінансовий сектор і просувати структурні реформи для покращення адміністрування податків, приватизації й управління.
В Україні нові політичні платформи з’являються досить часто, але одна з них заслуговує на те, щоб придивитися до неї ще раз, пише аналітик експертних організацій «Інтерньюз-Україна» і UkraineWorld Віталій Рибак у статті для американського аналітичного центру Atlantic Council.
Про формування платформи «Євроатлантичний порядок денний» заявила 4 лютого група політиків і активістів, і найбільш впізнавана серед них – це віце-прем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Платформа об’єднує різних членів парламенту від різних політичних партій і громадських активістів. Її основною метою є забезпечення того, щоб євроатлантичний шлях України залишався незворотним, а політика відповідала цілям інтеграції до ЄС та НАТО. Понад 60 політиків, громадських активістів, бізнесменів і журналістів приєдналися до неї», – розповідає Рибак.
За словами Климпуш-Цинцадзе, в Україні існує велика необхідність пояснювати суспільству, що євроатлантична інтеграція – найбільш ефективний шлях для розвитку сучасної, безпечної й заможної демократичної держави, мовиться у статті.
«На даний момент не схоже, що проросійський кандидат може виграти президентські вибори в Україні. Проте не всі політичні сили готові продовжувати шлях країни до Європи і членства в НАТО. Один із провідних кандидатів у президенти Володимир Зеленський не каже, чи підтримає він членство в НАТО, а інші кандидати не підтримують членство. Крім того, існує небезпека втручання Росії в українські вибори для того, щоб прокласти шлях для проросійських сил або просто для хаосу в наступному уряді. Тому уряд та українські еліти намагаються захистити європейську орієнтацію країни через законодавчі засоби», – пише Рибак, маючи на увазі схвалені парламентом зміни до Конституції, запропоновані президентом Петром Порошенком, які вносять до Основного закону прагнення України набути членство в ЄС і НАТО.
