Світові ЗМІ: Необхідні свіжі ідеї та модифікації Мінських угод

• Дослідницький центр Atlantic Council видав статтю про важливість модифікації Мінських угод для процесу миру на Донбасі та стримування імперських амбіцій РФ.
• Журнал The National Interest опублікував статтю про постачання до України американської ракетної системи «Джавелін», яку буде виведено на передову.
• Також у Atlantic Council публікується стаття про економічне зростання у 30% для українських курортів під час пандемії коронавірусу.

Вебсайт американського дослідницького центру з питань міжнародної політики Atlantic Council («Атлантична Рада») публікує статтю, автором якої є віцепрем’єр та міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Віцепрем’єр пише, що після п’яти років патової ситуації в українсько-російському конфлікті стало очевидним, що необхідні свіжі ідеї та модифікації Мінських угод.

Невиконання цього кроку може призвести до погіршення ситуації на сході України. За словами самого Володимира Путіна, РФ залишається глибоко ревізіоністською державою, що означає, що кремлівська агресія розповсюджуватиметься далі Європою, якщо її не буде припинено в Україні, пише віцепрем’єр.

Автор статті нагадує, що цілі України у процесі примирення залишаються незміненими: відновлення територіальної цілісності, тобто деокупація та безпечна реінтеграція окупованих територій.

Основною платформою для переговорів залишається Нормандський формат за участі України, Росії, Франції та Німеччини, тоді як Мінські угоди далі становлять основу Тристоронньої контактної групи.

Тож чому немає жодного прогресу у вирішенні конфлікту? Автор наголошує на обставинах, за яких були підписані Мінські угоди: «Вони підписувалися буквально під дулом, у тіні російських танків та артилерії». На той час угоди сприяли запобіганню ескалації конфлікту. Проте нині вони є недостатніми для тривалого рішення, зазначає автор.

Задля вирішення практичних проблем на сході країни, віцепрем’єр наголошує на важливості ревізії рамкових домовленостей та продовження діалогу з міжнародними партнерами. Основною перешкодою у вирішенні конфлікту є різниця в інтерпретації Мінських угод. За словами британського аналітика Данкена Аллана, «Україна розглядає угоди як можливість відновлення свого суверенітету, тоді як для Росії це навпаки – шанс порушити цей суверенітет».

Далі йдеться про імперіалістичний світогляд, який підтримується РФ та зокрема Володимиром Путіним. Автор пише, що невдача Мінських угод означатиме, що із загрозою російської агресії матимуть справи такі країни як Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія.

Але на цьому Росія навряд чи зупиниться, оскільки дестабілізація Європи є центральною частиною російської гібридної доктрини.

Як приклад до схожих амбіцій автор наводить недавню заяву президента РФ Володимира Путіна, у якій він поставив під питання нинішні кордони деяких пострадянських держав. Також лідер Кремля показав свої імперські міркування у статті з червня 2020 року в журналі The National Interest, де він стверджує, що анексія балтійських країн Росією у 1940 році була здійснена на контрактовій основі та за згодою обраної влади.

Схожі твердження змушують поставити питання, наскільки лідери західних країн усвідомлюють російську загрозу. Автор пише, що політика умиротворення західних країн щодо РФ не може бути ефективною. Натомість, ці країни мають вирішити, де провести межу і зрозуміти, що є дві можливості – допомогти Україні або мати справу зі схожими проблемами на своїй території у недалекому майбутньому.

Віцепрем'єр виступає за креативність у пошуку нових рішень щодо політики стримування амбіційної та ревізіоністської Росії. Дедалі пропонує можливість введення миротворчих сил ОБСЄ для вирішення конфлікту, що є безпрецедентним, але у зв’язку із вагомістю загрози потрібним кроком.

Також Резніков наголошує на важливості двосторонньої співпраці з Україною країн, які хочуть відновити мир в Європі та зберегти його для всього світу. Зрештою нагадує, що зміцнення підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності у вигляді модифікації Мінських угод становить найважливіший крок у процесі становлення миру та стримування амбіцій РФ.

У статті, що написана Келебом Ларсоном, згадується інтерв’ю, у якому головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що згідно з порадою НАТО, переносні протитанкові ракетні комлекси (ППРК) «Джавелін», що були поставлені Україні від США, будуть виведені на передову конфлікту з проросійськими силами на сході країни, проте використані тільки для захисту.

Далі йдеться про історію та масштаб військової допомоги, отриманої Україною від США: $490 мільйонів із 2014 року та військову підтримку, яка на початку складалася з нелетальної техніки – системи комунікації, радарні обладнання, протиснайперські системи, БТРи тощо.

Автор називає «джавеліни» найбільш значним внеском США до України. Ця модель ППРК призначена для ураження танків та іншої бронетехніки, здатна діяти проти оборонних споруд, а також проти безпілотників, вертольотів та інших цілей без броні.

Теперішнє постачання є другим, після того, як Україна отримала перший подібний транш «джавелінів» у 2018 році.

Спочатку, ППРК мали бути поза передової, залишаючись там для стримання бронетехніки сепаратистів. Рішення про їхнє виведення саме на лінію зіткнення свідчить про те, що ЗСУ вже готові до моніторингу кінцевого користувача.

Автор пояснює, що для виконання вимог передачі американської оборонної техніки, країна «не може пересувати обладнання до третіх країн без письмової авторизації з боку США та не може використовувати її для інших цілей ніж тих, які були узгоджені при постачанні».

Коли росіяни захопили Крим, половина українського особового складу там перейшли на бік Росії разом зі своєю зброєю, кораблями та іншою технікою, пише оглядач. Тож нинішні дії США означають, що українці покращили свою репутацію та отримали достатньо довіри, щоб американці були впевнені, що надана ними зброя не потрапить до рук росіян чи сепаратистів.

Пітер Дікінсон, редактор UkraineAlert, в онлайн публікації аналітичного центру Atlantic Council, пише про зростання внутрішнього туризму в Україні на початку літа, лише через декілька тижнів після послаблення карантинних заходів у зв’язку з коронавірусом.

Тоді як деякі люди бояться нової хвилі інфекцій, інші сподіваються, що цей тренд допоможе туристичному сектору країни.

Згідно з даними оператора мобільного зв’язку Водафон Україна, курорти на півдні країни, а саме в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, налічують зростання відвідувачів у 30% протягом вихідних навколо Дня Конституції. Найбільше зростання, у 177%, відбулося на курорті Білосарайська Коса, що за 20 км від Маріуполя, повідомляє автор.

У той час у найбільшому чорноморському курортному місті Одесі кількість відвідувачів майже досягла рівня, який спостерігався ще до запровадження заходів протидії поширенню коронавірусу. Тож потік внутрішніх туристів, найбільша частина яких – із Києва та околиць, призвела до чималих заторів в Одесі, її околицях та на автошляху Київ-Одеса.

Потік туристів викликає турботу про можливе чергове зростання зараження коронавірусом. За словами багатьох відпочивальників в Одесі, у курортному місті були відсутні навіть базові протиепідемічні заходи, пише автор. У зв’язку з цим, міністр охорони здоров’я Максим Степанов 30 червня попередив, що масове недотримання до карантинних регуляцій в Одесі та інших курортах неодмінно призведе до чергової хвилі інфекції.

Попри це, представники туристичної галузі Одеси сподіваються, що обмежені можливості пересування українців допоможуть надолужити втрачені кошти. Автор статті нагадує, що Україна здобула безвізовий режим із країнами ЄС у 2017 році, проте не потрапила до списку безпечних країн у зв’язку з пандемією. Це означає, що подорожі до ЄС залишаться неможливими щонайменше ще декілька місяців.

Натомість низка країн, які не є членами ЄС, вже відкрили кордони для українських туристів, а саме Туреччина, Єгипет, Чорногорія та Албанія. Зокрема Туреччина сподівається на 100 тисяч українських туристів та автор зазначає, що Україна є сьомою країною за кількістю туристів, які відвідують Туреччину щороку.

Попри полегшення режиму пересування до деяких країн, багато українців бояться подорожувати за кордон у зв’язку з пандемією. Натомість, вони матимуть змогу обирати місце для відпочинку серед оновлених туристичних напрямків в Україні, які були модернізовані останніми роками, зокрема у випадку південних пляжних курортів. Цей тренд пояснюється анексією РФ Криму у 2014 році, який був традиційним туристичним напрямком для багатьох українців.

Також спостерігаються зусилля щодо підвищення популярності України як напрямку для міжнародних туристів. У статті згадується видання указу президентом Зеленським до ВР України щодо нового законопроєкту про розвиток внутрішнього туризму.

Деякі відповідні кроки вже здійснено, наприклад у вигляді створення онлайн-порталу VISIT Ukraine, який поєднує важливу інформацію для міжнародних туристів щодо в’їзду в Україну та регуляцій у зв’язку з коронавірусом.

Автор пише, що довготривалий успіх українського туризму залежатиме в першу чергу від зусиль створення попиту на внутрішній туризм. Також наголошує, що імідж внутрішнього туризму в Україні традиційно дуже низький порівняно з подорожами за кордон, що також пов’язано з асоціацією українських туристичних пунктів із поганим сервісом та мізерною інфраструктурою. Проте ці стереотипи потребують ревізії, оскільки український туризм зазнав значних змін.

Автор завершує посилаючись на актуальну ситуацію збільшення кількості внутрішніх туристів, що може призвести до того, що туристична галузь України буде однією з небагатьох, які можуть отримати користь від кризи.

На чорноморських курортах України в червні 2020 року спостерігається 30-відсотковий стрибок кількості туристів, через міжнародні обмеження на подорожі, пов'язані з коронавірусом. Це – добрий стимул для внутрішнього туризму в Україні