Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

«Штормовий бриз» у Чорному морі: Румунія та США разом з Україною проводять навчання Sea Breeze


Корабель ВМС Румунії. Ілюстративне фото
Корабель ВМС Румунії. Ілюстративне фото

У Чорному морі та дельті Дунаю з 11 вересня розпочалися багатонаціональні військові навчання Sea Breeze 23.3, організовані військово-морськими силами Румунії та США. Серед країн-учасниць – Україна, Болгарія, Франція, Велика Британія та Туреччина. Навчання відбуваються на тлі скандалу в Румунії, пов'язаного з виявленням фрагментів безпілотних літальних апаратів, які, як стверджують, запустили з Росії. Детальніше про це читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Навчання Sea Breeze 23.3 відбудуться з 11 до 15 вересня в зоні відповідальності ВМС Румунії в Чорному морі та дельті Дунаю. Вони отримали назву Storm breeze, повідомляє пресслужба Військово-морських сил Румунії.

«Основна мета проведення навчань – розвиток оперативної та тактичної взаємодії між країнами-учасницями в галузі боротьби з вибуховими пристроями, зокрема морськими мінами, що дрейфують, з метою забезпечення свободи судноплавства», – йдеться у комюніке ВМС Румунії.

Міжнародні військові навчання відбудуться під керівництвом компонентів командування ВМФ Румунії Viceamiral Ioan Georgescu. Як повідомляється, румунські військово-морські сили будуть представлені швидкохідними катерами типу RHIB, морським тральщиком Sublocotenent Alexandru Axente, водолазним кораблем Venus, броньованим швидкісним патрульним катером Posada, також будуть залучені фахівці Центру протимінних даних морського гідрографічного управління, взвод морської піхоти, три десантні бронетранспортери, десантні катери та штабні офіцери.

Корабель ВМС Румунії, ілюстраційне фото
Корабель ВМС Румунії, ілюстраційне фото

З боку США в навчаннях беруть участь морський патрульний та розвідувальний літак P-8 Poseidon, а також водолази-фахівці зі знешкодження бомб EOD (Explosive Ordnance Disposal) з катерами та спеціальною технікою, а з боку інших країн-учасниць – водолази та фахівці EOD зі спеціальною технікою та штабні офіцери.

Боїнг P-8 Poseidon ВМС США, архівне фото
Боїнг P-8 Poseidon ВМС США, архівне фото

Як повідомила пресслужба ВМС Румунії, перед навчаннями румунські ВМС спільно з військово-морськими силами США організували 5-6 вересня у Констанці зустріч командувачів військово-морських сил країн-членів НАТО з Чорного моря (Болгарія, Румунія та Туреччина), на якій також були присутні командувач ВМС Франції в Середземномор'ї, представники Британського Королівського флоту, командувач 6-го флоту США, командувач Союзного морського командування НАТО і делегація України.

Цей захід, як зазначається, «сприяє виробленню синхронізованого бачення на рівні структур НАТО та держав-партнерів забезпечення безпеки Чорноморського регіону і безпеки військово-морського руху в контексті агресивної війни Російської Федерації проти України та небезпеки, що створюється морськими мінами, що дрейфують».

Українські військові знешкоджують морську міну, викинуту на берег штормом, під час масштабного вторгнення Росії в Україну, 2022 рік
Українські військові знешкоджують морську міну, викинуту на берег штормом, під час масштабного вторгнення Росії в Україну, 2022 рік

У Росії поки що офіційно не реагували на проведення міжнаціональних навчань у Чорному морі. Водночас, як повідомила керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, російські військові 11 вересня відправляють БПЛА у район, де проводяться навчання Sea Breeze 23.3.

«Мінна загроза значно зросла»

Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії нагадав, що у липні у Британії відбулись військові навчання Україна-НАТО Sea Breeze 23, у яких брали участь нещодавно отримані Україною від Великої Британії тральщики «Черкаси» та «Чернігів». З боку НАТО у навчанні брали участь військові кораблі Нідерландів, Естонії, Франції, Норвегії та Великої Британії.

Після майже півтора року активної війни, зокрема у північно-західній частині Чорного моря, мінна загроза значно зросла
Павло Лакійчук

«Ще до широкомасштабного вторгнення і в НАТО, і в Британії значну увагу приділяли мінній безпеці України, розуміючи всі загрози російського сусідства та можливого зростання конфронтації. А зараз, після майже півтора року активної війни, зокрема у північно-західній частині Чорного моря, мінна загроза значно зросла», – зазначив він.

Коментуючи актуальність цьогорічних навчань, Лакійчук наголосив, що мінна загроза в морі незрівнянна з небезпекою, яку становлять міни на суші.

«Якщо ділянка землі розмінована, там поява нових вибухонебезпечних предметів є малоймовірною. На морі зовсім не так. Начебто розмінували – а їх знову завдало звідкись. І це може відбуватися десятиліттями. Це дуже небезпечно. Тому проведення таких навчань – це підготовка до повоєнної діяльності. Після Другої світової війни, до середини 60-х, головним завданням Чорноморського флоту СРСР та союзників була боротьба з мінами. Після перемоги України це буде важливим завданням», – пояснив експерт.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Присутність у Чорному морі країн-членів НАТО під час нинішніх навчань дозволяє їм продемонструвати свої можливості в тих обмежених умовах, у яких вони зараз перебувають, вважає Павло Лакійчук.

Тому проведення таких навчань – добрий знак
Павло Лакійчук

«НАТО не має інших точок для докладання зусиль, де він міг би продемонструвати, що він корисний, і при цьому не перетинати ті червоні лінії, які він сам собі намалював щодо Росії. Боротьба з мінною загрозою має досить нейтральний вигляд. Те, що ці навчання проводяться Румунією, це абсолютно зрозуміло, тому що гирло Дунаю – це навіть не море, а така «широкосмугова траса», там дуже щільний трафік. І в Румунії розуміють, що для них це небезпечно. Ви ж бачите: росіяни бомблять наші міста, а прилітає румунам. Там дистанція – сотні метрів. Тому проведення таких навчань – добрий знак, я сподіваюся, що представники України там будуть представлені», – розповів він.

Експерт наголосив, що розмінування гирла Дунаю – це проблема не лише Румунії, а також і України.

Російські дрони та загроза безпеці Румунії

Навчання відбуваються на тлі скандалу в Румунії, пов'язаного з виявленням фрагментів безпілотних літальних апаратів, які, як стверджується, були запущені з Росії та були знайдені приблизно за 2,5 км на південний схід від міста Плауру в окрузі Тулча, Румунія. Відповідна заява була опублікована Міноборони Румунії 9 вересня.

Уламки дрону, знайдені на румунському березі Дунаю
Уламки дрону, знайдені на румунському березі Дунаю

Того ж дня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що «ідентифікація нових фрагментів безпілотника на кордоні Румунії з Україною є абсолютно неприйнятним порушенням суверенного повітряного простору Румунії, союзника по НАТО».

Держсекретар Румунії Юліан Фото закликав Росію «припинити дії проти українського населення та інфраструктури, у тому числі ті, які якимось чином загрожують безпеці румунських громадян у регіоні».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у соцмережі Х написав, що ніщо не вказує на те, що російські дрони навмисно потрапили на територію Румунії, але назвав удари «дестабілізуючими». Він привітав раніше ухвалене рішення США відправити до країни додаткові літаки F-16 для патрулювання кордону.

Sea Breeze – багатонаціональні військові навчання, які проводять на території України, починаючи з 1997 року, відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво в галузі оборонних та військових відносин між Міністерствами оборони США та України від 1993 року. Співорганізаторами навчань є Україна та США.

У різні роки навчання Sea Breeze проводили у Криму, зокрема, на Донузлаві, а також в Одесі, на полігоні «Широкий лан» у Миколаївській області. Морська фаза навчань проводилася у північно-західній частині Чорного моря.

Американський крейсер «Монтерей» брав участь у навчаннях Sea Breeze у Чорному морі в 2011 році, ілюстраційне фото
Американський крейсер «Монтерей» брав участь у навчаннях Sea Breeze у Чорному морі в 2011 році, ілюстраційне фото

Після російської анексії Криму навчання проводили в Одеській та Миколаївській областях, а також на певних морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря.

У 2021 році Sea Breeze стали наймасштабнішими навчаннями з рекордною кількістю країн-учасниць. Вони відбувалися у районі Одеси, Очакова, у Дністровському лимані, біля Кінбурнської коси, островів Зміїний та Первомайський, у дельті річки Дунай та інших районах України.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Олена Юрченко

    Кримська журналістка, радіоведуча. Жила і працювала в Керчі, залишила Крим після російської анексії півострова в 2014 році. Редакторка Крим.Реалії з 2014 року. Ведуча авторської програми «Міські історії» на Радіо Крим.Реалії. Авторка серії публікацій про Крим і міжнародну реакцію на анексію півострова. Учасниця програми медіа-партнерства UMPP з радіокомпанією KSGF (Спрінгфілд, Міссурі, США). Викладачка кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка. Співавторка посібника з інформування та комунікації «Інформаційна азбука для неурядових організацій».

XS
SM
MD
LG