Здається, перед другим туром виборів президента хтось знову запускає технологію десятирічної давності, що допомогла Януковичу прийти до влади: мовляв, обоє кандидатів однакові, жоден із них не заслуговує підтримки, тому треба зіпсувати бюлетень. Як і тоді, сучасна технологія «я проти всіх» на ділі означає – проти України.
Я проти обох – це не вибір
Широка палітра вибору в першому турі дозволяла кожному відповідальному громадянину знайти близького за поглядами кандидата і проголосувати. Втім, у другому турі очікувано з’явилася категорія виборців, які не підтримують жодного з кандидатів. Чітка громадянська позиція змушує їх іти на вибори, але бюлетень вони збираються зіпсувати: хтось поставить дві позначки, дехто напише образливе слово, ще інші вкажуть прізвище свого кандидата з першого туру. Яка логіка? Мовляв, таким чином людина використає свій голос, точно не дасть сфальсифікувати бюлетень, підніме явку і висловить свій протест проти обох кандидатів.
Нічого нового в цій технології немає – ми вже її проходили рівно 10 років тому, коли вправним політтехнологам вдалося нав’язати цю думку частині суспільства. Пригадуєте, навіть наліпки такі були – «вони однакові»? Пригадаймо і наслідки того голосування: виявилося, що кандидати таки не однакові, особливо у виборі геополітичного курсу країни і ставленні до демократії.
Не забуваймо також, кого агітація «противсіхів» зачепила насамперед – патріотичних, совісних, думаючих людей, які бачили мінуси обох кандидатів і не наважувалися підтримати когось одного з них. Планка цих виборців – у тому числі інтелектуальна – значно перевищувала рівень обох тодішніх учасників другого туру. А якщо казати чітко, то технологія «вони однакові» зіграла на руку саме Януковичу, бо відвернула частину патріотичного електорату від Тимошенко. Що було далі – ми добре всі знаємо.
Шановні, вашу порядність використовують!
Нині та ж сама технологія запущена щодо другого туру президентських виборів. Люди, які в першому турі голосували за інших кандидатів, тепер масово заявляють, що або не підуть на вибори зовсім, або ж зіпсують бюлетень. Вони однакові, у кожного є дуже великі мінуси, тому я їх не підтримую – знайома позиція, правда?
Я не збираюся нікого агітувати за конкретного кандидата, закликаю зрозуміти лише, що насправді розповсюдження позиції «вони однакові» є технологію одного зі штабів, спрямованою проти іншого кандидата.
Бо хіба ж вони однакові? Один був на Майдані, а іншого ми там не бачили; один чітко виступає за українську мову, інший ‒ проти так званої «українізації»; один хоче вести нас в ЄС і НАТО, іншому ж здається, що там нас ніхто не чекає. Я не кажу, що якась із цих двох позицій правильна чи краща, просто наголошую на суттєвих різницях у позиціях кандидатів.
Додайте до цього також той факт, що чимало колишніх майданівців, які нині розчаровані й не підтримують жодного кандидата, свій бюлетень зіпсують чи не прийдуть на вибори, тоді як зацікавлені в проросійському реванші на вибори підуть щільними рядами. Умовний «ватник» дійде на дільницю крізь бурю й мороз, тоді як розчарований майданівець піддасться апатії і вирішить, що цього разу він проти всіх.
Обидва кандидати насправді дуже різні. Хто з них кращий і достойний найвищої посади – вирішувати вам. Але обов’язково підіть на вибори і віддайте свій голос за одного з цих двох кандидатів. А якщо у вас крутиться на думці ідея, що «вони однакові», зважте, чи не навіяна вона одним креативним штабом.
Андрій Любка, письменник
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
