Президент США Джо Байден, відповідаючи на запитання журналіста телеканалу ABC News, назвав Володимира Путіна вбивцею. У той же день російського посла викликали в Москву для консультацій, а в Кремлі відносини між США і РФ охарактеризували як «дуже погані». Тим часом, Вашингтон продовжує посилювати антиросійські санкції. Що стало спусковим гачком кризи? Чому експерти вважають, що її наслідки можуть вдарити по Україні і якою тепер буде роль США в процесі врегулювання конфлікту на Донбасі?
Байден прекрасно розуміє, що політика Путіна небезпечна. Тому він буде відповідати, щоб протидіяти путінській агресії», – пояснює експосол США в Україні Джон Гербст.
Така риторика Джо Байдена різко відрізняється від публічних заяв його попередників, які намагалися налагодити відносини з Кремлем.
Журналісти навіть перепитали у представника Білого Дому, чи не шкодує Байден про те, що назвав президента Росії Володимира Путіна «вбивцею». Втім, речниця адміністрації Джен Псакі лише підтвердила сказане раніше: «президент дав пряму відповідь на пряме запитання».
У російському посольстві в США відразу ж заговорили про кризу у відносинах між двома країнами.
«Путін перебуває в досить небезпечному ментальному стані в результаті подій за останні півроку. Можна чекати різких рухів. Політичний клас Росії, мало того, що він вже перебуває в ізоляції, в деякій автаркії (ізольованості – ред.), а це позначається на голові, що називається. Від таких заяв вони сходять із розуму остаточно. Це впливає, звичайно, на ту позицію, яку займає Рада Безпеки Росії або Путін на нарадах з силовиками. Це найстрашніше в цій історії», – вважає науковий співробітник празького Центру з вивчення Росії імені Бориса Нємцова Олександр Морозов.
На думку експертів, загострення у відносинах між США і Росією може позначитися саме на Україні. Донбас, за таких обставин, стає зручною мішенню.
«Росія сприймає Україну як проамериканську державу. І добратися до американських інтересів, можливо, не так і просто. А Україна тут – поруч. Україна вже зараз дестабілізована Росією, тому це простіше. Тому, якщо ви називаєте нас поганими словами, пане Байден, то ми покажемо вашій клієнтській державі Україні, як ми можемо відповісти. Це можуть бути заворушення на Донбасі, ескалація на Донбасі. Це можуть бути і інші заходи. Це можуть бути важелі економічного, політичного характеру», – говорить директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.
В інтерв'ю, яке наробило стільки галасу, Байдена також запитали про втручання Кремля в американські вибори. У березні розвідка США опублікувала звіт, за яким Росія проводила кампанію по дискредитації кандидата Байдена і Демократичної партії. Його обрання було небажаним для Росії. В операції значну роль відвели депутату Верховної Ради України Андрію Деркачу, якого у Вашингтоні назвали «російським агентом».
Вже наступного дня після публікації звіту розвідки, в США повідомили про розширення санкцій проти Росії. Офіційна причина – отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, якого намагалися вбити в серпні 2020 речовиною нервово-паралітичної дії «Новачок». Санкції обмежують експорт обладнання і технологій, пов'язаних з національною безпекою.
«Байден дуже добре розуміє, що Путін проводить агресивну політику, яка суперечить американським інтересам. І я не бачу ніякого бажання з боку Байдена встановлювати добрі стосунки з Путіним. Байден прекрасно розуміє, що політика Путіна небезпечна. Тому він буде відповідати, щоб протидіяти путінської агресії», – пояснює експосол США в Україні Джон Гербст.
Втім, реакція США на агресивні дії Росії може не обмежитися лише санкціями.
«Треба сказати, що адміністрація вже анонсувала, що вона збирається завдати кіберудар у відповідь на кібератаки з боку Кремля. У цьому сенсі слова, можливість якихось активних заходів у Вашингтону досить велика, якщо він на це піде, використовуючи ці заходи як заходи обмеження», – додає Олександр Морозов.
Паралельно, американські законодавці внесли на розгляд Конгресу законопроект, який передбачає призначення спеціального представника США для участі в переговорах з врегулювання конфлікту на Донбасі.
«Мінський процес триває вже майже сім років. І ці переговори нічого не дали. Ніякого прогресу. Єдині конструктивні переговори по російській війні на Донбасі були проведені американськими посадовцями. Спершу Вікторією Нуланд, коли вона була помічником державного секретаря в адміністрації Обами, а потім Куртом Волкером, спецпредставником по Україні в адміністрації Трампа. Я очікую, що це повториться і за президента Байдена. Буде призначений американський високопосадовець, який відповідатиме за це питання», – вважає Гербст.
«Коли був спецпредставник (США – ред.), він був в процесі і завжди знав, що відбувається в переговорах, що могло використовуватися для того, щоб посилювати санкційну політику проти Росії. Участь в процесі американської сторони також допомагала нам у тому, щоб посилювати нашу обороноздатність. Давайте нагадаємо, що якраз завдяки роботі спецпредставника і під час його роботи Україна отримала надпотужну підтримку у вигляді «Джавелінів», – пригадує колишній заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв.
Окрім цього, якщо новий закон приймуть, Україні отримає щорічну допомогу в розмірі трьохсот мільйонів доларів впродовж наступних п'яти років. Гроші Київ зможе витратити на оборону. Серед іншого і на летальну зброю.
«Сьогодні США намагається поставити питання руба і показати Росії: або Росія змінює свою поведінку і веде себе в цивілізований спосіб, і якраз ситуація навколо Донбасу є тестом для Росії, або тоді США буде посилювати політику санкційного тиску і посилювати міжнародну ізоляцію Росії», – додає Єлісєєв.
Хоча, збільшення підтримки можна помітити вже зараз. На початку березня в Міноборони США повідомили – додатково передадуть Україні два бойових катери Mark VI. А вже в кінці місяця стало відомо, що в Одесу надійшла нова партія броньованих позашляховиків HMMWV. Загалом 35 машин.
«Я думаю, що ближче до літа ми побачимо додаткові кроки, тому що зараз адміністрація тільки розкачується. Зараз головні питання це, звичайно, призначення на найвищі посади. А далі, коли вже відбудуться ці призначення, відбудуться всі основні переговори з союзниками в НАТО, ми зможемо побачити і додаткові зусилля», – прогнозує член правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест.
Водночас, вважають експерти, співпраця зі Сполученими Штатами зараз у значній мірі залежить саме від дій української сторони.
«Це якраз дуже серйозна різниця між адміністрацією Байдена і Трампа, що адміністрація Байдена не готова нам просто давати допомогу. Окрім військової, тут вони розуміють, що це суто безпекова сфера. Все ж таки вони наголошують на тому, що питання реформ в Україні, в першу чергу антикорупційних реформ, реформ судочинства, є вкрай важливими, і для Байдена це не пусті слова», – говорить Шелест.
З моменту інавгурації Джо Байдена минуло більше двох місяців. Але, як відзначають критики Зеленського, президенти США і України все ще не спілкувалися.
