Вашингтон – Володимиру Зеленському знадобилося два роки, щоб поїхати із візитом до США і зустрітися із Джозефом Байденом. Але що завдяки цьому він зміг отримати? Білий дім оголосив всеохопний план зі зміцнення відносин з Україною. Деякі аналітики вважають, що Байден міг запропонувати набагато більше.
Президенту України Володимиру Зеленському знадобилося два роки для реалізації однієї зі своїх найбільш пріоритетних цілей – зустрітися з президентом США у Білому домі.
Зеленський дав чітко зрозуміти усім, що саме він хотів отримати від зустрічі у Білому домі: більше зброї, ракет, броні та іншого американського обладнання для протидії Росії та її найманцям.
Щось йому вдалося здобути:
- збільшення військової допомоги на 60 мільйонів доларів
- з урахуванням цього збільшення, загальна сума американської допомоги цьогоріч сягнула понад 400 мільйонів доларів.
Чи цього достатньо?
«Цей пакет ефективний для стратегічної оборони, втім, на мою думку ситуація наразі наскільки невідкладна, що варто закликати США до більшої участі», – сказав Радіо Свобода Александер Вершбоу, експосол США в Росії.
Більшим питанням є те, чи вдалося Зеленському перезавантажити відносини між Києвом та Вашингтоном загалом. Хоч Вашингтон і далі лишається найбільшим постачальником військової допомоги, відносини між країнами були досить неспокійними.
Ця військова допомога відігравала важливу роль у російсько-українській війні, на якій за 8 років загинуло понад 13 тисяч осіб.
«Ми хочемо підтримки не лише на словах», – сказав Зеленський за день до першовересневої зустрічі у Білому домі.
Байден добре розуміє українсько-російські відносини.
До 2016 року Байден займав посаду віцепрезидента Обами та відповідав у Білому домі за відносини з Україною. У своїх заявах тоді він підтримував Україну, коли війна загострювалася, і критикував невдачі п’ятого президента України Петра Порошенка у боротьбі з корупцією.
Байден натякнув на це минуле на початку зустрічі з Зеленським в Овальному кабінеті Білого дому:
«США залишаються цілком і повністю відданими підтримці суверенітету України, її територіальній цілісності у протистоянні російській агресії, її євроатлантичним прагненням», сказав Байден.
Шлях Зеленського до Білого дому був, м’яко кажучи, непростим.
Попередник Байдена – Дональд Трамп зупинив військову допомогу у 2019 році. У цей спосіб він тиснув на Зеленського, примушував його допомагати союзникам Трампа у пошуках компромату на Байдена та його сина. Компромат мав зашкодити політичному іміджу Байдена, але натомість ці пошуки призвели до першого імпічменту Трампа.
Після візиту Зеленського Білий дім оголосив нову спільну програму, яка перезапустить та поглибить відносини. Цей план наповнений питаннями співпраці в оборонній та енергетичній сферах, сферах захисту прав людини та економічного розвитку, а не лише планами надавати зброю та набої.
Утім, після зустрічі не було спільної пресконференції, на якій обидва лідери стояли б поруч в об’єктивах камер. Були припущення, що Байден не хотів уникнути незручних запитань про різні складні проблеми, як от зняття санкцій із «Північого Потоку-2».
Один млрд доларів військової допомоги – це можливо?
Ангела Стент, у минулому – офіцер американської розвідки з російською спеціалізацією, сказала, що все ж зустріч, спільна декларація підтримки територіальної цілісності та додаткова допомога були «дуже важливими» для Києва.
Деякі американські аналітики закликали надати Україні сотні мільйонів чи навіть один мільярд доларів військової допомоги, що було б потужними сигналом для Кремля.
Збільшений пакет військової допомоги навіть не наблизився до таких чисел. Усе ж, Кремль відреагував похмуро.
«Ми вважаємо, що це може стати причиною до непрогнозованих дій із боку України, спроб вирішити… український конфлікт… силою. Це дуже небезпечно», – цитують прессекретаря Кремля Пєскова в ЗМІ.
«Український конфлікт» – це використовуваний Росією евфемізм для прикриття власної ролі у війні.
«Простими словами, йдеться про українсько-американську дружбу, спрямовану проти Росії, – сказав Пєсков. – Це викликає лише жаль».
У спільній заяві двох лідерів згадано зміцнення демократії та верховенства права в Україні. Деякі аналітики вважають, що Кремль боїться цих процесів, які можуть надихнути російських громадян до змін. У заяві також йдеться про допомогу Україні в охороні своїх кордонів.
Зеленський залишився розчарованим?
Президент Зеленський всіляко натякав на те, що країна потребує західної фінансової допомоги у відбудові військово-морських сил та посиленні протиракетної оборони. Він казав, що це може обійтися у 22 мільярди доларів.
«Чесно кажучи, дешеві гроші, дешеві кредити [для оборони]. Ось що для нас важить», – сказав Зеленський напередодні зустрічі в Білому домі.
Один із радників Зеленського розповів Радіо Свобода, що додаткової допомоги, яка передбачає надання технологічно складних протитанкових «Джавелінів», буде замало для реального впливу на плани Росії.
Радник на умовах анонімності розповів Радіо Свобода про внутрішні обговорювання між радниками Зеленського.
У адміністрації Байдена невеликий розмір допомоги пояснювали сумнівами у тому, що Україна здатна ефективно використати більше допомоги, стверджував службовець на високій посаді у Державному департаменту, який так само спілкувався з Радіо Свобода на умовах анонімності.
Він також додав, що значна американська допомога Україна може спричинити загострення між Києвом та Москвою.
Александр Вершбоу, який нині є аналітиком Atlantic Council, не погодився із цим висновком. Він сказав, що американська зброя протиповітряної оборони, наприклад ракети земля-повітря, стримували б Росію від використання повітряних сил на сході України.
Така високоякісна зброя «була б великою перевагою для українців в обороні», сказав він.
Бен Ходжес, який у минулому займав високу посаду в Європейському командуванні американської армії, зазначив, що протикорабельні ракети допомогли б Україні на Чорному морі. Після російської анексії Криму в 2014 році Україна втратила більшу частину власного флоту і зараз покладається на менші кораблі берегової охорони, чимало з яких не можна навіть порівняти з російськими есмінцями та корветами.
Стент, яка нині викладає в Університеті Джорджтауну, вважає, що США може робити більше для протидії Росії у Чорному морі, яке країна-агресор намагається використовувати для отримання де-факто визнання анексії Криму.
Вона прогнозує, що Вашингтон та Київ поглиблять співпрацю у цьому регіоні.
Що ще не так?
У спільній декларації було щонайменше ще дві інші невдачі Зеленського.
Хоч у ній зазначено, що США підтримує мирні перемовини щодо Донбасу, втім не згадується нічого про плани прямої участі Америки в таких переговорах.
Зеленський кілька разів казав, що хоче приєднати США до переговорів, у яких уже беруть участь Україна, Росія, Німеччина та Франція.
Багато хто в українській владі скептично оцінують ту підтримку, яку Україна отримує із Берліна та Парижа, та закликають до більшого залучення Вашингтона. Вони вважають, що США зможе надати другого життя переговорному процесу, який зараз є в інертному стані.
До того ж Байден не планує відновити посаду спеціального посланця у справах українських переговорів щодо миру, повідомило Радіо Свобода джерело в Державному департаменті.
Цю посаду створили за Трампа, але вона залишається вакантною з вересня 2019 року. Тоді Курт Волкер пішов у відставку через скандал, який спричинив імпічмент Трампа.
Стентс сказала, що хоча такий посланець важливий для українців як символ, утім в адміністрації Трампа цю посаду, схоже, не вважають ефективною. Особливо це помітно після червневої зустрічі Байдена з Володимиром Путіним, на якій Байден шукав порозуміння з Москвою у декількох питаннях.
У спільній заяві Зеленського і Байдена зазначено, що обидва лідери налаштовані проти «Північного потоку-2», але про плани Вашингтона зупинити проєкт не йдеться.
Зеленський закликав до санкцій проти трубопроводу, який в обхід України постачатиме газ у Німеччину. Україна втрать майже 2 мільярди доларів доходу з транзиту газу.
Попри ці заклики Байден скасував санкції, що були запроваджені Конгресом щодо будівельних компаній. Байден зробив це для покращення відносин із Німеччиною, іншим ключовим союзником Америки у НАТО.
У спільній декларації заявлені також плани України щодо судової, антикорупційної реформи та реформування спецслужб. Це ключові реформи, які необхідні для вступу України в ЄС та НАТО у невизначеному майбутньому.
Зеленський сказав, що Україна зробила все необхідне для отримання плану до членства у НАТО.
«Звучала підтримка щодо цього, але жодних строків», – розповів він журналістам згодом. «Я відчуваю, що президент особисто підтримує надання Україні членство у НАТО, але мені важко сказати, яким цей шлях буде».
Росія надзвичайно протистоїть вступу будь-якої пострадянської держави у НАТО, а особливо тих країн, із якими вона має спільний кордон.
Нещодавно в Україні ухвалили закон про судову реформу. У парламенті перебуває також законопроєкт про суттєві зміни у спецслужбах. Є також законопроєкти для зменшення олігархічного впливу на владу в країні. Втім, у минулому Україна завжди мала проблеми зі запровадженням цих реформ.
Деніел Вайдич, президент вашингтонської лобістської агенції Yorktown Solutions, серед клієнтів якої є «Нафтогаз», вважає, що наслідки зустрічі у Білому домі будуть далекосяжними.
Протягом тижнів до зустрічі США завершували виведення військ з Афганістану. Так закінчилася американська війна в Афганістані, що тривала 20 років. Але вихід військ і хаотична евакуація поставила під питання те, наскільки Вашингтон відданий іншим дружнім країнам у стані війни.
Це стосується й України.
«Через Афганістан увесь світ зараз спостерігає за тим, чи підтримуватиме США своїх союзників, які мають внутрішніх та зовнішніх ворогів», – каже Вайдич.
