Що являє собою кримський агропромисловий комплекс, де на півострові безконтрольно зберігають активні генетичні біоматеріали, за якими законами економіки живе сільське господарство Криму під час війни та якою бачать його майбутню модель – у матеріалі Крим.Реалії.
Кримський агропромисловий комплекс
Сільське господарство – одна з галузей економіки півострова, представлена значними посівними площами зернових і бобових, тваринництвом, овочівництвом, виноробством, а також ефіроолійним виробництвом. Агропромисловий комплекс (АПК) Криму включає виробництво, перевезення, зберігання, переробку, постачання сільськогосподарської продукції, а також забезпечення сільського господарства технікою, хімікатами та добривами.
Після подій 2014 року російський президент Володимир Путін обіцяв «розвивати сільське господарство Криму», а призначена Москвою російська влада півострова кардинально змінила вектори розвитку АПК.
Українська Південна філія Національного університету біоресурсів та природокористування «Кримський агротехнологічний університет» була закрита. За рахунок наукової та навчальної баз ВНЗ російська влада сформувала так звані «Інститут «Агротехнологічна академія» російського Кримського федерального університету ім. В. Вернадського та Федеральну державну бюджетну установу науки «Науково-дослідний інститут сільського господарства Криму» (НДІ СГК), передану в підпорядкування федеральному міністерству.
За даними російського Міністерства сільського господарства Криму, з 2015 року в аграрний сектор інвестори вклали 24 млрд рублів. Незважаючи на те, що анексований Росією Кримський півострів перебуває в зоні «ризикованого землеробства», як перспективні напрямки розглядаються садівництво, виноградарство та виноробство.
Води немає, «зерно як знаряддя провокацій», безконтрольні біоматеріали та «фронт»
Представник президента України в АР Крим (2017-2018), експерт з міжнародного права Борис Бабін у бесіді з Крим.Реалії вказав на фактори, які почали впливати на кримський АПК з початком відкритої агресії Росії в Україні.
«Підконтрольний окупантам аграрний сектор Криму останній рік існує під впливом двох відносно нових чинників, це потік награбованої агресором агропродукції з українського материка та обіцянки Кремля «дати воду» Північно-Кримським каналом. Поки що канальної води, яку «раптово» окупанти фізично не змогли належним чином використати через колапс кримської меліорації, знову немає. І з півночі «демпінгу» буде в рази менше – господарства розорені, канали порожні та поля заміновані. Тому ситуація у Криму повертається до режиму 2021 року. І якщо садівництво та виноградарство страждають від окупантів «у довгу» і, в основному, деградують через забудову земель та проблем із саджанцями, то для тваринництва основним викликом є відсутність у регіоні достатньої кількості та якості кормових культур, а, отже, і перспектив для великої рогатої худоби та масштабного молочного виробництва», – зазначив Борис Бабін.
Експерт вважає, що зерновий сектор менше залежить від ситуативності, і якісь обсяги базових культур підконтрольні окупантам господарства у 2023 році зберуть, особливо через аномальну дощову весну.
До окупації кримська пшениця твердих сортів цінувалася у третіх країнах не лише за якість, а й за ранній урожайБорис Бабін
«Втім, самі кримські колаборанти скаржилися на «логістичні проблеми», бо зерно вони намагаються злочинно вивозити до РФ і там змішувати з російським чи протиправно перевалювати морем, насамперед, на Сирію та Лівію. Тут для агресора «вузьким місцем» стає не лише переправа через Керченську протоку та обмежений тоннаж підконтрольних агресору кораблів, а й «апетити» залізничників окупантів. Це істотно впливає на час і, відповідно, на ціну. До окупації кримська пшениця твердих сортів цінувалася у третіх країнах не лише за якість, а й за ранній урожай, який випереджав український материк і російське зерно на кілька тижнів. Але останніми роками про таку «фору» агресор уже забув, і кримське зерно стало для Кремля, перш за все, знаряддям політичних провокацій, а не якогось бізнесу», – сказав він.
У 2014 році Росія привласнила, зберігає та поповнює у Криму без міжнародного контролю колекції генетичних рослинних матеріалів та біоорганізмів (бактерій). Вони перебувають в обслуговуванні зазначеного НДІ СХК. При цьому в РФ продовжують мусувати фейкову інформацію про нібито «функціонування в Україні мережі американських бойових біологічних лабораторій».
У Міноборони РФ вказали редакції російського видання «РУИнформер» на важливість сільського господарства для фронту та підтвердили, що «адміністрація Криму, міста Севастополя, а також місцеві аграрії» сприяють у наданні додаткового харчування російським військовослужбовцям.
Крим та Севастополь – не лідери з виробництва сільгосппродукції
2020 року російський Інститут комплексних стратегічних досліджень склав рейтинг регіонів щодо ефективності роботи агропромислового комплексу, куди включили окуповані території АР Крим і Севастополя. «Лідерами стали Краснодарський край (100 балів), Москва (89,06) і Воронезька область (84)... Севастополь у цьому списку був на 64 місці, а Крим – на 60», – цитував документ «РУИнформер».
У жовтні 2022 року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) призначив новим міністром сільського господарства на півострові Андрія Савчука. Як свідчать останні події, у цьому міністерському кріслі довго не затримуються. Попередній міністр Юрій Мигаль пішов у відставку в серпні 2022 року, пропрацювавши на цій посаді трохи більше двох місяців. До Мигаля міністром був Андрій Рюмшин, він пішов у відставку в грудні 2021 року. Обов’язки керівника відомства виконувала Аліма Заредінова.
Сільське господарство в Криму, як і АПК загалом, функціонують завдяки кільком десяткам видів допомоги зі скарбниці та «державній підтримці». Однак у 2023 році понад 22 млн рублів субсидій аграрії Криму повернуть до бюджету.
Коментуючи на прохання Крим.Реалії розвиток ситуації у кримському сільському господарстві, експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смелянський заявив, що одним із показників, з яким безпосередньо пов’язане сільськогосподарське виробництво, є продовольча безпека як частина національної безпеки.
«До окупації Крим забезпечував свою продовольчу безпеку на рівні 40-60%. У свою чергу, виробництво продовольчих товарів у Криму було однією з передових галузей економіки. А у період 2001-2010 років – однією з передових галузей у формуванні валового регіонального продукту (ВРП), де третина: сільське господарство та переробка продовольчих товарів», – наголосив експерт.
Занепад сільського господарства в Криму має низку об’єктивних причин – експерт
Юрій Смелянський виділив кілька причин занепаду сільського господарства у Криму після його окупації Росією.
«Зрошення та пов’язана з ним дніпровська вода у Криму. Закінчилась дніпровська вода – закінчилося й зрошення. Скорочення зрошуваних земель у Криму з 40 до 15 тисяч га. Слід тут додати, що окупанти до зрошуваних земель стали відносити й присадибні ділянки! Там вважають, що люди «з крана» все ж таки зрошуватимуть. Обсяг води, що подається для зрошення, скоротився із 700 млн кубічних метрів до 17. До окупації основою кормової бази тваринництва в Криму були рис, соя, бобові. Без зрошення не можна говорити про розвиток тваринництва», – зазначив Юрій Смелянський.
Друга причина – окупаційна конкуренція, що найбільш яскраво проявила себе в кримському тваринництві та виноробстві.
«У цьому контексті слід згадати колишнього губернатора Краснодарського краю і пізніше міністра сільського господарства РФ Олександра Ткачова та його бізнес-інтереси у свинарстві. Те свинарство, яке якось існувало в Криму після окупації, на думку Ткачова, було небезпечним конкурентом. Адже найцікавіше у Криму колишньому губернатору було продавати власну свинину, і це додатковий ринок збуту. Після окупації в Криму кількома хвилями пройшла епідемія африканської чуми свиней (АЧС). Це закінчилося масовим знищенням поголів’я свиней на півострові. А у Первомайському, прямо на околицях районного центру, було збудовано нову свиноферму. Будували просто на полях сільськогосподарського призначення. Тепер люди скаржаться на нестерпний запах, що йде від об’єкта», – розповів експерт.
Третя причина, за словами співрозмовника Крим.Реалії, – порушення коопераційних зв’язків із переробки сільгосппродукції.
Крим втратив сировинну базу деяких товарних груп з інших територій УкраїниЮрій Смелянський
«Внаслідок окупації Крим втратив сировинну базу деяких товарних груп з інших територій України, насамперед, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Вінницької та інших областей. Саме туди їздили закуповувати м’ясо, насамперед, яловичину, молоко для переробки на кримських підприємствах, там закуповували овочі, фрукти та інші товари. Така втрата вплинула на показники переробки. І якщо був брак сировини, то зникав сенс працювати. Немає сенсу працювати – тоді відмовлялися купувати цю сировину в Криму, оскільки її теж не вистачає. Тому в Криму і закрилися молокозаводи», – уточнив Юрій Смелянський.
Четверта причина – юридичні наслідки окупації: санкції та режими вільної економічної зони, і російської, і української, їхня несумісність з окупацією. Вони породили новий елемент – схеми збереження власності.
«Кримська продукція була частково орієнтована на експорт. Цей потік закрився із запровадженням санкцій. Але це не означає, що потреба в таких товарах з’явилася на російському ринку», – додав експерт.
Майбутня модель сільського господарства Криму – про неї треба говорити!
Юрій Смелянський зазначив кореспондентові Крим.Реалії, що ту модель сільського господарства в Криму, яка була до 2014 року, вже ніколи не вдасться відтворити.
«Перші дії щодо знищення сільського господарства у Криму росіяни здійснили ще у 90-х роках минулого століття, коли знищили тютюнову галузь у Криму. Зниження витрат виробництва продукції призвело до того, що місцеві фабрики почали використовувати замінники. Відмова купувати кримський тютюн призвела до зникнення галузі. …Не можна сьогодні не говорити про відродження в Криму: чи то сільського господарства, чи інших сфер. Потрібно говорити про це вже сьогодні, будувати нові моделі. Необхідно ухвалювати рішення: якою буде ця модель, і яке взагалі у нас бачення економічної моделі України загалом, а також конкретно – у Криму, їхньої взаємної інтеграції… Відповідь на це питання дасть розуміння, у що можна і потрібно вкладати гроші у звільненому Криму. Адже ми, можливо, зможемо отримати величезні інвестиції для відродження України після війни», – наголосив Юрій Смелянський.
У Криму вже намагалися публічно розмірковувати на тему: «Сільське господарство Криму за 10 років: нові напрями та перспективи».
Постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева у фейсбуці написала, що у «Стратегії економічного відновлення Криму», зокрема, йдеться, що після деокупації на півострові вирощуватимуть медичний канабіс. У Росії засудили нещодавнє рішення уряду України щодо планів відновлення Каховської ГЕС.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.