4 січня в анексованому Криму було атаковано російські військові об'єкти в Сакському (згідно з українською адміністративною реформою, Євпаторійському) та Первомайському (Курманському) районах Криму, а також у Севастополі. ГУР МО України повідомило про успішну атаку по російських позиціях РЛС під Євпаторією. Також там опублікували супутникові знімки, на яких видно пошкодження військового складу в районі села Гришине у Первомайському районі Криму (згідно з адмінреформою, він належить до Курманського району).
Того ж дня, 4 січня, близько десятка вибухів чули і в Севастополі, місцеві телеграм-канали публікували відео стовпа диму над Юхариною балкою. Російська влада міста заявила, що ППО нібито відбила ракетну атаку, у Збройних силах України заявили про ураження командного пункту об'єднання російських військ, а також «завдання серйозних пошкоджень російській системі захисту».
5 січня у Севастополі тричі оголошували повітряну тривогу. Вранці 6 січня командувач Повітряних сил України Микола Олещук повідомив, що був уражений пункт управління на аеродромі в Новофедорівці, захопленому росіянами ще в 2014 році.
Яким може бути задум цих атак ЗСУ, яким буде їхній ефект і до чого варто готуватися в Криму росіянам і кримчанам? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив зі стратегічним експертом компанії «Соната» Андрієм Риженком і керівником військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павлом Лакійчуком.
З липня минулого року атаки на російські військові об'єкти в анексованому Криму мають системний і узгоджений характер, розповідає експерт компанії «Соната», капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко. ЗСУ б'ють комбіновано – морськими та повітряними дронами і крилатими ракетами. Їхня ціль – військова інфраструктура «непотоплюваного авіаносця Крим»: пускові ракетні установки, системи ППО та РЛС, командні центри, склади, аеродроми і військові кораблі, пояснює Андрій Риженко.
«На початку року ми бачили продовження атак. Зараз вони спрямовані на те, щоб пробити систему ППО РФ у західній частині Криму. Мабуть, для того, щоб продовжити атаки та знижувати бойовий потенціал Криму, який використовується як і для захисту самого півострова, і здебільшого для того, щоб підтримувати окупаційні війська на півдні України та в північно-західній частині Чорного моря», – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Андрій Риженко.
На початку січня атака ЗСУ була спрямована на знищення систем С-400 та С-300. Саме вони охороняють дальні підходи до півострова та призначені для боротьби з крилатими ракетами, розповів експерт.
«Це здебільшого були склади, РЛС, можливо, пускові установки ППО та пункт управління Юхарина балка у Севастополі. Наразі військових об'єктів, таких, як кораблі або скупчення військової техніки, ми не бачимо. Хоча у Криму, якщо чесно, російських військових не так багато. Близько 13 тисяч. Їх використовують як резерв для тих військ, які утримують окуповані позиції на півдні нашої країни», – наголосив Андрій Риженко.
У серпні та вересні минулого року були схожі удари, згадує Риженко. Тоді в українських сил оборони з'явилося вікно можливостей для ударів по військових об'єктах, у тому числі й у Севастополі. Якусь частину українських ракет було збито, але решта завдала серйозної шкоди російській армії, каже військовий експерт.
«У наших військових є система контуру ППО противника, де якісь пускові установки розміщені, системи, де РЛС, хто що прикриває. Я думаю, залежно від цього вони такі операції і планують», – пояснює тактику ЗСУ Андрій Риженко.
Чим більше ударів по військових об'єктах Росії в Криму, тим слабше російське угруповання на півдні України. Адже анексований Крим є основною тиловою базою для цього угруповання, пояснює керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук. Одна з головних цілей ЗСУ – Чорноморський флот РФ. Удари по штабу флоту та бойових кораблях дозволили деблокувати частину українського узбережжя та відкрити морські ворота, каже Лакійчук.
«Поки що вони відкриті. Чорноморський флот над ними нависає. Чим більше буде ударів по силах і засобах ЧФ (це авіаційні, корабельні, ракетні системи, які можуть завдавати ударів по нашому півдню та південно-західній частині Чорного моря), тим безпечніше буде не лише в Україні, а й навколо України. Не залежатимемо від блокади», – зазначив в ефірі Радіо Крим.Реалії Павло Лакійчук.
З ударів ЗСУ можна судити про те, що є пріоритетом для українських атак: російські військові бази, склади, аеродроми – все, що впливає на перебіг бойових дій. Це і об'єкти Чорноморського флоту РФ, вважає військовий експерт.
І як наслідок – важливим об'єктом є ворожа система протиповітряної оборони, протикатерної оборони. Її ослаблення, створення умов для того, щоб вона не могла працювати, є важливою умовою, щоб виконати перші два завдання», – каже Павло Лакійчук.
Удари по російських військових об'єктах продовжуватимуться до звільнення Криму, «до того моменту, коли ворог побіжить Керченським мостом», упевнений Лакійчук. Сам міст – також одна з головних цілей, оскільки він будувався як «логістична ланка всього постачання військового угруповання у Криму та на півдні України», каже військовий експерт.
Керченський міст буде основною ціллю до повної його нейтралізаціїПавло Лакійчук
«Росіяни готувалися до війни. Інші шляхи – допоміжні. Ті удари по Керченському мосту… Зараз він обмежено працює. І автомобільна частина в реверсному режимі, і залізницею обмежено сполучення. Значно більше вантажів перекидається десантними кораблями, допоміжними кораблями, частково через поромну Керченську переправу – порт «Кавказ» – порт «Крим». Але це не забезпечує повною мірою ті пропускні можливості, які мав Керченський міст. Противник його відновлюватиме. Ми в цьому абсолютно не зацікавлені. Він буде основною ціллю до повної його нейтралізації», – заявив Павло Лакійчук.
Певного роду «відмичкою» для російської системи ППО в Криму називають ракети Taurus німецького виробництва – вони не використовують GPS у навігації, що може робити їх менш уразливими для російських засобів радіоелектронної боротьби.
Те саме можна сказати про британські Storm Shadow або французькі SCALP, зазначає Лакійчук, але це не означає, що успіх атаки залежатиме від одного якогось виробу. Удари углиб Криму – це комплексна, комбінована операція.
«Для того щоб їх застосувати (крилаті ракети – КР), потрібні літаки, які мають увійти до певної зони завдання ударів. Ця зона має бути захищена. Коридор цих літаків має бути очищений від засобів ППО противника. По можливості має бути розчищений і коридор для самих ракет. Хоча вони дуже розумні штучки і можуть рухатися непередбачуваною для ворога траєкторією. Те саме стосується і ударів морськими безпілотниками», – розповів Павло Лакійчук.
«От Taurus отримаємо, і капець Кримському мосту – ні, то не буде. Все залежить від ланцюжка дій та необхідних ресурсів. Коли такий ланцюжок складеться, тоді Кримського мосту не стане», – додав військовий експерт
Атаки першого тижня січня проаналізували в Інституті вивчення війни. ISW у своєму звіті за 6 січня зазначав, що Україна проводить «багатоденну» операцію (вказується, що удари могли завдаватися 4,5 та 6 січня) проти військових цілей у Криму, і низка таких цілей була успішно вражена. ISW не дає власної інтерпретації задуму цієї атаки ЗСУ, проте наводить думку пов'язаного з Кремлем блогера Рибаря, який вважає, що таким чином Україна послаблює російську «парасольку ППО» над анексованим Кримом.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
