У той час як країни Європейського союзу вдалися до суворого карантину в протидії пандемії коронавірусу, включно з закриттям державних кордонів, закриттям багатьох бізнесів і запровадженням суворого фізичного дистанціювання між людьми, є одна країна – член ЄС, яка нині не йде у цьому тренді. Ця країна – Швеція.
В Швеції діти віком до 16 років ходять до школи. Магазини, ресторани та бари працюють, хоча за стійкою бару замовляти не можна, а лише за столиком.
Швеція не закрила кордонів і можна збиратися натовпом до 50 осіб.
До 27 березня ця цифра була – 500 людей!
У містах та містечках люди масово виходять на вулиці і пересуваються транспортом.
Важко побачити когось у масці чи респіраторі. Тисячі шведів останнім часом поїхали кататися на лижах на північ країни, де немає великих лікарень або ж вони розташовані далеко одна від одної, натомість там, на півночі, відбуваються дуже бучні алкогольні вечірки після катання на лижах.
Найсуворішою рекомендацією від шведського уряду дотепер був заклик до громадян уникати непотрібних подорожей і дружня порада для тих, хто має звичну застуду або тим, кому за 70 – залишатись вдома.
Всю цю картину важко собі уявити в інших скандинавських країнах, міжнародні кордони яких вже закриті вже понад тиждень, і де також рекомендоване фізичне дистанціювання.
І цей шведський підхід виглядає дивним для багатьох людей в інших країнах-членах ЄС, де заходи проти коронавірусу є навіть ще жорсткішими.
Шведський підхід нагадує підхід Британї донедавна
Але кілька днів тому уряд прем’єра-міністра Британії Боріса Джонсона переглянув свій підхід і вирішив йти тим шляхом, що і ЄС в плані карантину на тлі драматичного зростання кількості хворих на коронавірус.
27 березня з’явилась інформація, що й сам Джонсон захворів цим вірусом.
Андерс Тегнелл, голова шведської громадської медичної установи Folkhälsomyndigheten, заперечив, що шведська тактика полягає у отриманні «суспільного імунітету», а це стається коли принаймні 60 або ж навіть 70 відсотків населення захворівають, а потім видужують, вже маючи таким чином імунітет, що своєю чергою не дає вірусу масово передаватись.
Тегнелл також сказав, що метою уряду є знизити поширення інфекції з тим, аби не завантажувати медичні служби засильно в будь-який відрізок чaсу.
Станом на кінець цього тижня Швеція офіційно мала 2,840 хворих на коронавірус і 77 померлих від нього. Ці цифри не такі вже й великі порівняно з сусідами. Але вони мали тенденцію до швидшого зростання останніми днями.
Критики кажуть, що низький рівень тестування на коронаірус також приховує вищі цифри.
Тегнелл став публічним обличчям підходу Швеції і постійно перебуває в центрі уваги шведських ЗМІ.
Наразі шведський уряд його цілковито підтримує.
Минулих вихідних прем’єр-міністр Швеції Стефан Льовен виступив зі зверненням до нації – це в Швеції крайня рідкість!
У цій промові він закликав до відповідальності і солідарності, але не сказав про нові заходи, хоча й попередив, що уряд може запровадити суворіші заходи з дуже короткочасним попередженням.
Шведам подобається?
Незважаючи на факт, що більшість шведів усвідомлюють, що їхня країна пристала на інший підхід в ці коронавірусні часи, все ж, як виглядає, наразі дії уряду мають підтримку громадськості.
Одне з опитувань, проведене цього тижня, показало збільшення підтримки уряду соціал-демокртів Льовена на три відсотки – це гарна новина для партії, яка втрачала громадську підтримку протягом останніх років.
В країні, де, на думку іноземних оглядачів, «панує культура твердого політичного консенсусу», коли навіть гострі критичні виступи маскують доброзичливою лексикою, все ж були закиди урядові щодо його стратегії боротьби з коронавірусом.
Кілька провідних журналістів та лікарів поставили під сумнів слушність дій уряду, а у внутрішньому службовому листуванні, яке потрапило до державного мовника SVT, кілька провідних лікарів висловили тверду критику підходу Folkhälsomyndigheten, звинувачуючи медичну установу у некомпетентності, грі в «російську рулетку» з населенням і ставленні економічних інтересів вище громадського здоров’я.
Економічний фактор, як виглядає, нині превалює. Прем’єр-міністр закликав громадян купувати їжу на винос в місцевих ресторанах для підтримки місцевих бізнесів і багато коментаторів переймаються радше новинами з біржі чи маубутнім масовим безробіттям, аніж повідомленнями про тих, хто вмирає від коронавірусу, чи новинами про брак медичного обладнання.
Активно стежачи за Швецією з інших куточків Європи протягом двох десятиліть, я також вловлюю певну культурну «інакшість», яка притаманна шведам і змушує їх нині йти не за течією з рештою Європи.
Особливість Швеції
Паралелі з європейською міграційною кризою осені 2015 року вражають. Тоді Швеція відкрила кордони на тлі закриття кордонів Європою у відповідь на хвилю мігрантів, що йшла з Греції на континент.
Того року понад 160,000 мігрантів прибули до Швеції – це найбільше у перерахунку на кількість населення порівняно з іншими країнами ЄС, а шведський уряд від самого початку відкидав міграційні квоти та контроль на кордонах.
Але згодом був розворот на 180 градусів і контроль швидко було встановлено на шведсько-данському кордоні. Тоді, якраз у мейнстрім Швеції потрапили теми міграції та інтеграції мігрантів, а крайня права партія Шведські Демократи стала головною опозиційною силою.
Правда полягає у тому, що Швеція є європейським відхиленням. На континенті, історія якого багата на криваві революції, жахливі конфлікти та геноциди, Швеція спромоглася уникати воєн протягом кількох століть і не знала окупації понад два століття.
У той час як інші країни руйнувались конфліктами і звикли часто бачити загрозу своїй ідентичності та культурі, а також і суверенітету, Швеція звикла жити в мирі і не уявлвляє, що може щось погане статися . Тому інколи Швеція ловиться на своїй неготовності до криз.
Кажуть, що дорога до пекла вимощена гарними намірами. Варто лише сподіватися, що нинішній напрямок, який обрала Швеція в добу коронавірусу, не заведе її до пекла.
