Доступність посилання

ТОП новини

«ФСБ нагнітає ситуацію в Криму». Що відомо про нову «шпигунську справу» в Севастополі


ФСБ Росії в анексованому Криму 30 липня повідомила про затримання в Севастополі російського військового, який нібито шпигував на користь України. Як стверджують у російській спецслужбі, він передавав до Головного управління розвідки Міністерства оборони України відомості, що становлять державну таємницю.

Підозрюваного помістили під варту, ФСБ порушило кримінальну справу про «державну зраду». Українські спецслужби і військові поки що не прокоментували затримання. Це не перша справа в анексованому Криму, де фігурує шпигунство на користь України. Частина обвинувачених в цих злочинах згодом звільнили з російських в'язниць в рамках обміну утримуваними особами між Україною і Росією. Про те, чого чекати від чергової «шпигунської справи» в Криму, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод висловив Крим.Реалії думку, що в ЗМІ навряд чи просочиться детальна інформація про нову «шпигунську справу».

– Подібні справи вже можна назвати тенденцією. Уже затримували колишнього співробітника Чорноморського флоту, йому оголосили вирок – і ось сьогоднішня історія. Це справа, як і попередні, буде слухатися в закритому режимі, тому що відомості, що формують склад злочину, і в цілому матеріали справи будуть віднесені до державної таємниці – принаймні, звинувачення на цьому наполягатиме. Тобто великої кількості інформації ми не отримаємо. Якщо особу цього затриманого не встановили, якщо родичі не будуть самі ініціювати публічну кампанію, то ми нічого і не дізнаємося. Звичайно, в таких випадках завжди виникають питання до якості слідства. За опублікованим ФСБ відео можна впізнати локацію, де відбулося затримання – це район Камишової бухти, вулиця Правди. Втім, статися це могло коли завгодно.

Людина може проколотися від напруги, тому що ФСБ не спить
Іван Ступак

Експерт по силовим структурам, ексспівробітник Головного управління СБУ в Києві Іван Ступак переконаний, що хоча російські спецслужби націлені на реальну протидію розвідкам інших країн, саме в анексованому Криму вони схильні перебільшувати такі загрози.

– Взагалі, прямий обов'язок ФСБ – контррозвідка, пошук шпигунів і зрадників, і не тільки з боку України. Це США, країни НАТО, Туреччина. Безумовно, Україна провадить розвідувальну діяльність проти Росії, в тому числі, в Криму, хоча це і не розголошується. У нас мало технічних можливостей, так що, ймовірно, припадає по-старому залучати людей, вербувати їх, просити отримати якісь відомості. Це абсолютно нормальна робота. Людина може проколотися від напруги, тому що ФСБ не спить. З іншого боку, мені здається, що російська спецслужба нагнітає ситуацію в Криму, намагаючись обґрунтувати величезну кількість своїх і військових сил і засобів. Залякуючи населення тим, що тут нібито бігають українські терористи, вони вводять додаткові війська і так далі. Крім того, за затримання усіляких «диверсантів» можна отримати підвищення по службі.

Російський адвокат Микола Полозов захищає кримчанина Івана Яцкіна, якого ФСБ також звинувачує в шпигунстві на користь України. Він був затриманий 16 жовтня 2019 року в Криму, але про це стало відомо лише в грудні. Кримчанина перевезли в Москву, де, за словами захисника, силовики роблять на нього «сильний психологічний тиск». Деталі справи не уточнюються «в інтересах слідства», що, на думку Миколи Полозова в принципі заважає оцінити, наскільки обгрунтовані висунуті ФСБ звинувачення.

Визначити, де шпигунство, а де банальна фабрикація кримінальних справ, неможливо
Микола Полозов

– Івана Яцкіна звинувачують в тому, що він нібито передавав якісь секретні відомості Службі безпеки України. Слідство триває, і, на жаль, через підписку я не можу розголошувати деталі. Взагалі, рівень шпигуноманії в Росії зростає. Оскільки ці злочини, зазвичай, належать до категорії засекречених, проводити хоча б якийсь ефективний громадський контроль над розслідуванням, над рішеннями судів практично неможливо. Все це вбирається в форму держтаємниці, і визначити, де дійсно мало місце шпигунство, а де просто банальна фабрикація кримінальних справ, практично неможливо. Очевидно, що органи ФСБ своєю статистикою намагаються довести владі свою корисність і необхідність виділення великих бюджетів на свою роботу. Найчастіше особисто у мене складається враження, що значний обсяг цих справ сфабрикований.

Микола Полозов
Микола Полозов

За оцінкою Миколи Полозова, довірі до вироків у таких справах не сприяє і те, що російські суди практично завжди стають на бік обвинувачення. Адвокат робить висновок, що в такій ситуації єдиним дієвим способом захисту засудженого залишаються міжнародні інстанції на зразок Європейського суду з прав людини.

– Втім, ефективність цієї інстанції дуже і дуже умовна, адже розгляд скарг може тривати роками. Російська влада хоч і виплачує компенсації за такими вироками, але не завжди виконують приписи ЄСПЛ в частині зміни законодавства. Якщо йдеться про громадянина іншої держави і є зацікавленість влади цієї країни, можлива політична домовленість про обмін по тій або іншій юридичній схемі. На жаль, інших варіантів не існує. Щодо Криму, він є невичерпним джерелом для фабрикації нових кримінальних справ, для отримання нових зірочок і звань, а також заради досягнення Кремлем політичних результатів.

Криму є невичерпним джерелом для фабрикації нових кримінальних справ
Микола Полозов

Фігурант справи «українських диверсантів» в Криму Євген Панов був звільнений з російського ув'язнення за результатами переговорів між Росією і Україною. Інакше він відбував би восьмирічний термін у колонії суворого режиму – нібито за намір здійснити «теракти на об'єктах туристичної та соціальної інфраструктури Криму», в якому його звинуватила ФСБ. Євген Панов не визнав своєї провини і продовжує стверджувати, що справа була повністю сфабрикованою, а під час допитів російські спецслужби використовували тортури.

Мій суддя, коли відбувалися різні процесуальні дії, грався у мобільному телефоні і посміхався
Євген Панов

– Я – людина з проукраїнською позицією, брав участь в АТО в 2014-2015 роках – і це для них вже було достатньою причиною мене затримати. А то, що вони там придумали в цій кримінальній справі – це фантазії, їм би книжки писати. Тортури були, але я не люблю про це згадувати. Сам факт підтверджую. Я не пам'ятаю, щоб справи, які починалися з подачі ФСБ, закінчувалися виправдувальними вироками. Там судової системи як такої не існує. Мій суддя, коли відбувалися різні процесуальні дії, буквально грався у мобільному телефоні і посміхався. Йому просто потрібно було обернути кримінальну справу в обгортку законності. До речі, ФСБшники були дуже незадоволені маленьким терміном: прокуратура просила 10 з половиною років, а отримав я 8 років.

У лютому 2019 року в Росії військовий суд визнав винними у державній зраді у вигляді видачі держтаємниці майора Чорноморського флоту Росії, колишнього українського військового Дмитра Долгополова і мешканку Криму Анну Сухоносову, яку ФСБ Росії назвала його співмешканкою. Їх засудили до 10 і 9 років позбавлення волі відповідно. За версією російського слідства, Сухоносова була завербована співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України полковником Ігорем Клименком і залучила Долгополова до конфіденційного співробітництва з українською спецслужбою за грошову винагороду.

За даними ФСБ, в ході суду Долгополов і Сухоносова «свою провину визнали повністю і покаялися в скоєному». Однак колишні товариші по службі затриманого в Криму Дмитра Долгополова не вірять у версію російської ФСБ про те, що він «працював українським шпигуном».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG