Білорусь і білоруське суспільство нині перебувають на роздоріжжі, і ЄС повинен усвідомити цей факт і реагувати відповідно. Традиційні методи допомоги для білоруському демократичному громадянському руху потрібні, однак вони вже не є повністю достатніми і не відповідають вимогам нових реалій.
ЄС повинен почати думати про Білорусь нестандартно, більш стратегічно і нетрадиційно. Застосовуючи свою м’яку трансформативну силу, він мусить підготувати амбіційний і щедрий пакет економічної допомоги, щось подібне до Плану Маршалла, який США запропонував країнам Європи після Другої світової війни. І останнє, але не менш важливо – саме Україна може відіграти головну роль у ймовірній майбутній стратегії ЄС щодо Білорусі.
Пакет допомоги ЄС повинен бути створений незважаючи на те, хто є президентом на той момент
Пакет допомоги ЄС повинен бути створений незважаючи на те, хто є президентом на той момент. Це має бути пропозиція, яку можна задіяти в будь-який момент, якщо Білорусь та білоруси вирішать скористатися нею. Таким чином ЄС не виглядатиме як установа, яка тисне на Білорусь і надає підтримку тільки за умов, які змушують Білорусь робити чіткі геополітичні рішення та поступки.
Про цю дружню пропозицію про підтримку з боку ЄС слід проактивно та широко повідомити білоруським громадянам, щоб вони знали, що ЄС не є байдужим до них і хоче щедро допомогти, але не хоче «викручувати їм руки».
Що може входити в такий амбіційний пакет допомоги? Нижче вказано лише декілька конкретних прикладів, які добре спрацювали для інших країн в регіоні.
Економіка, торгівля, підтримка малих та середніх підприємств (МСП) та середнього класу
Одне з ключових випробувань для Білорусі в середньостроковій перспективі, якщо вона залишиться незалежною та суверенною державою, це – величезна залежність від Росії, особливо в економічній сфері.
ЄС повинен бути готовим надати білоруським продуктам доступ до своїх ринків щоб допомогти країні перенаправити експортні потоки і таким чином зменшити переважаючу залежність від російського ринку.
ЄС вже має низку інструментів для цього, наприклад програму EU4business, що створена спеціально для країн Східного партнерства. Найбільший фокус програма надає МСП, які можуть отримати не тільки доступ до дешевих кредитів, але й підтримку в зусиллях вийти на європейські ринки і відповідати стандартам ЄС (шляхом трейнінгів, бізнес-консультацій, участі у різних міжнародних торгових ярмарках і виставках).
Якщо Росія запровадить торгове ембарго на певні білоруські продукти чи галузі, як раніше відбувалося з Молдовою, Грузією та Україною, ЄС має бути готовим відразу запропонувати Білорусі тимчасові безтарифні квоти для виходу на внутрішній ринок ЄС для галузей і продуктів, які потраплять під російські санкції. Це могло би значно послабити ефект російських торгових обмежень.
Загалом ЄС повинен бути готовим запропонувати Білорусі створення такої ж угоди про зону вільної торгівлі, як з Україною, Молдовою та Грузією (ПВЗВТ – Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі), яка, разом з торговими пільгами, також передбачає надання додаткових інструментів та законодавчих настанов задля подальших економічних галузевих трансформацій.
Перед тим як схожа ПВЗВТ набуде чинності, ЄС міг би надати Білорусі односторонні торгові преференції, так звані «автономні торгові преференції (АТП)», як Україні в 2014 році. АТП практично означають позбавлення (або зменшення) тарифних квот на експорт певних товарів на ринок ЄС.
Далі, якщо Білорусь матиме проблеми з державним бюджетом та макрофінансовою стабільністю в країні, ЄС міг би застосувати свою макрофінансову допомогу (МФД), яку потім можна було б координувати з іншою фінансовою допомогою від міжнародних фінансових установ (МВФ, Світовий банк, інші міжнародні кредитори). Хоча, допомога МВФ прив’язана до планів реформ, які повинні бути виконані країною для отримання фінансової підтримки, однак, як показала практика і досвід, ці реформи, навіть якщо часто болючі, все одно є неминучими і їх потрібно запровадити за будь-яких обставинами.
Енергетика
В галузі енергетики Білорусі потрібно було б значно зменшити майже повну залежність від Росії. Це стосується постачання газу і нафти, які потрібно було б диверсифікувати з точки зору джерел, постачальників і транспортних шляхів.
Білорусь повинна мати перспективу вступити в Європейське енергетичне співтовариство і стати членом Транс’європейських мереж для енергетики (ТЄМ-Е), важлива європейська енергетична установа, яка поєднує ЄС (і сусідні країни) в межах континенту і включає в себе газ, нафту та електрику.
Міжлюдські контакти
Насамкінець, не менш важливою є необхідність підтримати і посилити прямі міжлюдські контакти між громадянами ЄС і Білорусі.
Можна навіть міркувати про пропозицію ЄС до Білорусі щодо безвізового режиму, якщо країна виконає всі необхідні передумови та умови, що згадуються в так званому Плані дій з лібералізації візового режиму (ПДЛВР). Такі перспектива подорожувати до країн ЄС у безвізовому режимі раніше вже допомагли іншим країнам (Україні, Молдові, Грузії) розпочати запровадження важливих реформ в таких сферах як боротьба з корупцією, реформи правоохоронних органів та установ.
ПДЛВР можна запропонувати навіть країнам, які мають низький рівень демократії та прав людини, наприклад як у випадку України за часи президентства Віктора Януковича. Навпаки, умови ПДЛВР створюють критичний імпульс, який, разом із тиском власних громадян, багато з яких розглядають перспективу безвізового режиму як великий пріоритет, міг би пришвидшити внутрішні політичні зміни в країні. Рішення надати ПДЛВР іншим країнам не призводить до жодних грошових витрат для ЄС.
Іншим способом посилення двосторонніх контактів між білорусами і громадянами ЄС могло б бути відкриття для білорусів доступу до програм та ініціатив ЄС. Існує багато програм які підтримують міжлюдські контакти у таких сферах як культура (Креативна Європа), дослідження та наукова співпраця (Горизонт 2020), програми обміну для молодих людей і студентів (Erasmus+), підтримка для малих та середніх підприємств (COSME).
Роль України
Вже було сказано, що Україна могла б зіграти вирішальну (або й центральну) роль в такому пакеті підтримки ЄС для Білорусі. Яким чином? Не секрет, що Україна, завдяки своїй стратегічній позиції та розміру, може стати прикладом для інших пострадянських держав, і що інші країни в регіоні уважно спостерігають за нею.
Успіх України у впровадженні Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який згодом призведе до економічного процвітання та стабільності в Україні, безперечно може мотивувати та заохотити інші країни на пострадянському просторі піти тим самим шляхом.
Однак, ЄС має дуже мало контролю над правильним впровадженням Угоди про асоціацію. Вирішальна відповідальність перебуває в руках української влади та громадян. В разі якщо буде сильне політичне бажання продовжувати процес реформ згідно з Угодою про асоціацію, яка є певним універсальним планом дій для досягнення економічного добробуту і посилення демократії в країні, Україна допоможе не тільки собі, але, надаючи приклад своїм майбутнім успіхом, змінить політичний ландшафт в цілому пострадянському просторі, в тому числі й Росії.
Нарешті, окрім цієї «надихаючої» допомоги (показуючи білорусам, що із пострадянського світу є вихід до сучасної демократичної та процвітаючої країни), Україна могла б активно допомагати та підтримувати продемократичні сили та відповідні зміни в Білорусі низкою способів, наприклад:
• Вона могла б запропонувати своє знання регіону, контакти та досвід своїм західним союзникам, а саме ЄС, вона могла б взяти активну участь як посередник та організатор політичних контактів між Заходом та Білоруссю. Україні потрібно вести інтенсивний діалог, координувати свою політику та обмін ідеями з ЄС та/або з іншими сусідніми державами-членами ЄС щодо Білорусі;
• Україна могла б запропонувати безпечний притулок та фінансову підтримку білоруським активістам, а особливо студентам, яким можна було б надати шанс продовжувати навчання в Україні в разі переслідування додому;
• Такий безпечний притулок та необхідні умови можуть також бути надані білоруським підприємцям, які стикаються з труднощами при продовженні своєї ділової діяльності в Білорусі;
• Беручи до уваги український досвід реформ, білоруським спеціалістам, які залишили свою країну, але готові повернутися назад, коли Білорусь стане демократичною країною та коли такі навички і знання про реформи будуть потрібні, варто запропонувати відповідні тренінги та передачу українських ноу-хау, пов’язаних з реформами.
Зрозуміло, що Україні потрібно якимось чином збалансувати свою політику щодо Білорусі з питаннями безпеки. Проте в той же час Україна повинна продемонструвати справжню прихильність європейським цінностям, таким як демократія, верховенство права, повага до прав людини, а отже, повинна активно просувати та захищати їх у регіоні, особливо стосовно своїх сусідів. Для України майбутня демократична та процвітаюча Білорусь варта сьогоднішніх «інвестицій». Це найкраща інвестиція у власну майбутню безпеку, регіональну стабільність та добробут.
Давід Стулік, старший аналітик дослідницького центру «Європейські цінності» у Празі
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
