Спеціально для Крим.Реалії
Російська влада Севастополя кілька років поспіль стверджувала, що вертолітний завод, розташований на березі бухти Круглої, залишиться на своєму місці й буде зміцнювати обороноздатність Росії. Однак зараз стало відомо, що підприємство перенесуть за межі міста, а територію забудують елітним житлом наближені до нинішнього губернатора девелопери.
На місці вертолітного заводу в Севастополі планують збудувати елітне житло, повідомляють місцеві ЗМІ. Для успішної реалізації задуму влади у відставку відправили нинішнього директора «Севастопольського авіаційного підприємства» (САП) Юрія Ліпатникова. При цьому за останні півроку САП домігся значного прогресу. У рейтингу журналу «Генеральний директор» севастопольська «вертолітка» увійшла до десятки найуспішніших підприємств Севастополя. А в 2018 році інформація про завод як про успішне підприємство була розміщена на дошці пошани Гагарінського району.
Посилаючись на «обізнане джерело в уряді Севастополя», севастопольське видання стверджує, що звільнення Ліпатникова з високою часткою ймовірності пов'язане з планами щодо реалізації на території «вертолітки» великого девелоперського проекту. «Якщо говорити просто, то на місці заводу хочуть збудувати кілька комплексів елітного житла», ‒ резюмує ЗМІ.
Від Сікорського до Мінпромторгу
Історія «вертолітки», як називають завод севастопольці, почалася ще на початку минулого століття з майстерень Сікорського. Місце для заводу було вибране біля моря на березі бухти Кругла (Омега), оскільки майстерні забезпечували випробувальні польоти гідролітаків.
Ремонтом авіаційної техніки завод займається з моменту його заснування ‒ 7 жовтня 1929 року. Тоді перед колективом підприємства стояло завдання забезпечити боєготовність льотних частин у бухті Голландія. Він виконував дрібний і поточний ремонт гідролітаків типу «Дорньє-Валь», середній ремонт моторів типу ВМ-6, ремонт плавзасобів, автотранспорту.
Перед Другою світовою авіамайстерні стали військовою частиною та здійснювали ремонт і випробування літаків Військово-повітряних сил Чорноморського флоту. Після війни ‒ ремонтною базою авіаційної техніки чотирьох флотів Союзу та закордонних дружніх країн, починаючи з соціалістичної Європи й закінчуючи далекою Сьєрра-Леоне. За часів СРСР на заводі працювали до двох тисяч чоловік.
З листопада 1964 року завод активно долучився до освоєння ремонту принципово нової авіаційної техніки ‒ вертольотів. У незалежній Україні державне підприємство Міністерства оборони України «Севастопольський авіаційний завод» виконувало, переважно, замовлення з країн-колишніх радянських сателітів. Пройшовши низку сертифікацій, САП стало одним з провідних в Україні та СНД з модернізації вертольотів. Підприємство встановлювало апаратуру для польотів на міжнародних авіалініях на всі типи вертольотів «Мі». У Севастополі першими виконали всі критерії ООН для оснащення вертольотів, які беруть участь у миротворчих місіях. Окрім апаратури для польотів на міжнародних авіалініях, на вертольоти встановлювали цифрові реєстратори й додаткові паливні баки.
Через півроку після анексії Криму Росією, у вересні 2014 року, холдинг «Вертольоти Росії» повідомив про плани створити філію в Севастополі на базі САП. Тоді керівник дирекції ремонту й сервісу державної авіації Георгій Пацкий повідомив, що необхідність створення філії продиктована посиленням військового угруповання в Криму. «Найближчим часом на півострові буде базуватися 200 бойових вертольотів, а після поповнення Чорноморського флоту кораблем «Містраль» додасться ще 50 машин», ‒ сказав він.
«Містралі», як відомо, Франція відмовилася продавати Росії. Але плани зі створення філії у російського військового відомства залишилися. На заводі в цей час працювало близько 300 осіб.
На початку 2016 року у підприємстві накопичилася така заборгованість із зарплати, що довелося втручатися російській прокуратурі міста
Восени 2015 року директор департаменту промисловості та сільського господарства Галина Корогодіна розповідала на нараді, що Севастопольське авіаційне підприємство виконує три контракти на 300 мільйонів рублів з ремонту вертольотів для В'єтнаму та Сербії, а також працює в межах держоборонзамовлення й завантажене на 100 відсотків. До того ж, за словами чиновниці, «інтерес виявляє Лаоська народно-демократична республіка».
Незважаючи на «завантаженість», на початку 2016 року у підприємстві накопичилася така заборгованість із зарплати, що довелося втручатися російській прокуратурі міста.
У січні тодішній губернатор міста Сергій Меняйло повідомив, що на базі вертолітного заводу буде розгорнуте будівництво екранопланів. «Ми плануємо там розгорнути будівництво екранопланів. Вони затребувані в МНС, у всіх структурах, де є рятувальні служби. Такий проект ми розглядаємо», ‒ сказав він. Також Сергій Меняйло спростував інформацію, що з'явилася в ЗМІ, про те, що територія вертолітного заводу може бути віддана під забудову. «Ніякої житлової забудови там не буде», ‒ наголосив губернатор. Запам'ятаймо ці слова.
У квітні того ж року в межах робочого візиту до Севастополя заступник голови уряду Росії Дмитро Рогозін відвідав ДУП «Севастопольське авіаційне підприємство». Директор ДУП «САП» Олексій Толмачов розповів заступнику голови російського уряду, що після входження до холдингу «Вертольоти Росії» підприємство буде виконувати замовлення з ремонту та модернізації вертолітної техніки як російських, так і закордонних експлуатантів.
У серпні 2016 року було оголошено про передачу «Севастопольського авіаційного підприємства» в федеральну власність для подальшої інтеграції в холдинг «Вертольоти Росії».
У лютому 2017 року департамент економіки уряду Севастополя повідомляв, що САП не завантажене й накопичує борги із зарплати. Через тиждень після цього завод відвідав генеральний директор АТ «Вертольоти Росії» Андрій Богинський. Він розповів, що в 2017 році холдинг «Вертольоти Росії» планує надати САП низку контрактів на ремонт авіаційної техніки на загальну суму до 600 мільйонів рублів.
У липні 2017 року, відбиваючи атаку ЗМІ, директор севастопольської «вертолітки» Юрій Ліпатников говорив, що підприємство буде розвиватися на своїй нинішній території ‒ поруч з парком Перемоги. Переносити завод нібито не будуть. Ліпатніков посилався на «принципове рішення т.в.о. губернатора Дмитра Овсянникова» про те, що завод має залишатися на своєму проммайданчику та розвиватися саме на цьому місці. «Це ми зараз постараємося формалізувати, закріплювати на папері. Що саме так, а не інакше», ‒ сказав Юрій Ліпатников.
У вересні 2017 року прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав розпорядження, що затверджує передачу САП з власності міста в федеральну. «Прийняти пропозицію Мінпромторгу Росії, узгоджену з Мінекономрозвитку Росії та урядом Севастополя, про передачу державного унітарного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» (Севастополь) як майнового комплексу в федеральну власність. Віднести передане відповідно до цього розпорядження підприємство до ведення Мінпромторгу Росії», ‒ йдеться в розпорядженні, опублікованому на сайті уряду.
До речі, саме з Мінпромторгу (у відання якого передане підприємство) в Севастополь прийшов нинішній російський губернатор міста Дмитро Овсянников.
Від заводу до елітних котеджів на березі моря
Починаючи з 2016 року, підприємство накопичувало борги із зарплати, заборгованість не скорочувалася. Після переходу заводу під фактичне управління вертолітного холдингу із загальної кількості персоналу близько 380 чоловік залишилося близько 120 виробничих робітників. Звільнялися фахівці керівної ланки, які мають профільну авіаційну освіту та досвід роботи.
Спочатку передбачалося, що передача до холдингу севастопольського підприємства піде за такою схемою: 50% плюс одна акція підуть «Вертольотам Росії», а все інше залишиться місту. Ця схема дозволяла місту хоч якось впливати на політику холдингу, що проводиться на заводі, та отримувати прибуток від діяльності підприємства в міську скарбницю.
Але «Вертольоти Росії», швидше за все, цікавила лише заводська земля. На користь цієї тези може свідчити вся діяльність холдингу за попередній період з відчуження московської території АТ «МВЗ ім. М.Л. Миля» та виселенню КБ за Московську кільцеву автодорогу, а також нещодавнє виселення АТ «Камов» зі своєї території та злиття його з Мілевською структурою.
Займана САП площа немаленька ‒ тільки основний виробничий майданчик становить близько 17 гектарів прибережної території з готовими комунікаціями (електрика, газ, вода, тепло та інше). Все це оцінюється приблизно в 3 мільярди рублів. Є ще один майданчик у 2 гектари землі прямо в центрі проспекту Жовтневої Революції, який тягне десь на 250 мільйонів. Шматок, прямо скажемо, ласий.
Раніше тижневик «Аргументы недели» №11 (502) від 23 березня 2016 року дав аналіз стану вертолітної галузі Росії. Російських журналістів також дуже бентежило призначення амністованого Анатолія Сердюкова, колишнього міністра оборони Росії, відомого севастопольцям «діяльністю» з відчуження нерухомості Чорноморського Флоту Росії. Зараз Сердюков як великий «авіаційний фахівець» опікується в державній корпорації «Ростех» усім авіаційним напрямком. Серед іншого й Севастопольським авіаційним підприємством.
Наприкінці грудня 2018 року на публічних слуханнях було заявлено, що «вертолітка» може залишити територію, що примикає до парку Перемоги. Олег Іванов, директор підвідомчого міському департаменту архітектури науково-дослідного інституту містобудування, архітектури досліджень і середовища, сказав: «Це досить важке питання, є правовласник, який має ухвалити рішення ‒ віддати цю територію парку чи ні. Це питання обговорювалося з «Ростех», ймовірно можливе перенесення заводу в район Бельбека».
Ось тут якраз доречно згадати, що нинішнього губернатора міста Овсянникова вважають «людиною «Ростех», котрі лобіюють інтереси цієї структури. Окрім усього іншого, губернатор давно увійшов у щільний контакт з найбільшими севастопольськими девелоперами та щосили лобіює їхні інтереси.
Співрозмовник в уряді розповів севастопольському виданню, що останнім часом холдинг «Вертольоти Росії», в який намагалися інтегрувати САП, не виявляв ніякого інтересу до підприємства, «скидав» на ФДУП «САП» найбільш невигідні та важко реалізовані замовлення, що може свідчити про наявність планів на завод, не пов'язаних з його прямою діяльністю.
До речі, на плані території парку Перемоги, показаному на публічних слуханнях 28 грудня, видно, що в зону суцільної житлової забудови повністю потрапляє вертолітний завод. План представлений «Науково-дослідним і проектним інститутом містобудування, архітектури, пошуків та середовища», в якому ще нещодавно на посаді заступника голови працювала Юлія Смирнова ‒ права рука екс-міністра оборони України, одного з найбільших забудовників севастопольських лісів і узбереж Павла Лебедєва. У нього біля парку свій бізнес ‒ готельний комплекс «Аквамарин» та аквапарк «Зурбаган». Неподалік влаштувався колега Лебедєва: край парку Перемоги вже зараз забудовує компанія «Інтербуд», кінцевим бенефіціаром якої є нинішній віце-прем'єр Криму Євген Кабанов.
У цій ситуації доля Севастопольського авіаційного підприємства вже давно вирішена.
Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
У тексті використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові
