Вранці 31 липня на території штабу Чорноморського флоту Росії в анексованому Севастополі пролунав вибух. Із посиланням на підконтрольного Росії главу Севастополя Михайла Развожаєва російські ЗМІ повідомили, що атака була здійснена за допомогою безпілотного літального пристрою, і приписали її Збройним силам України. Всі урочисті заходи до Дня Військово-морського флоту Росії у місті було скасовано.
У свою чергу, у ВМС ЗСУ випустили спростування, припустивши, що Росія сама інсценувала атаку на штаб у Севастополі, щоб виправдати скасування свята. Що сталося у Севастополі? Яке значення для містян має відзначення Дня російського флоту? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі Крим.Реалії з журналісткою-розслідувачкою із Севастополя Тетяною Рихтун та українським військовим експертом, оглядачем «Defense Express» Володимиром Заблоцьким.
Постраждали шестеро співробітників штабу, загиблих немає, заявив Михайло Развожаєв. Інцидент стався 31 липня у російський День Військово-морського флоту. Однак після того, що сталося, всі святкові заходи до Дня ВМФ Росії в Севастополі скасували, і Розвожаєв попросив містян залишатися вдома.
Він не навів жодних доказів своїх слів про атаку української сторони. Підтвердження даних Развожаєва з незалежних джерел також немає.
У пресслужбі Чорноморського флоту РФ заявили, що на території штабу спрацював малопотужний вибуховий пристрій. «Уточнюється, що вибуховий пристрій був встановлений на український безпілотний літальний апарат», – цитує пресслужбу Lenta.ru.
«Атака, безперечно, була здійснена не ззовні, а з території Севастополя», – заявила ЗМІ російський сенатор з анексованого Криму Ольга Ковітіді. За її словами, ця атака розцінюється «як терористичний акт». Однак пізніше Ковітіді змінила свою думку, заявивши, що раніше отримана нею інформація про удар ззовні «не цілком відповідає дійсності». При цьому вона наголосила, що працюють федеральні служби, триває розслідування.
«Велика ймовірність, що це було скоєно з території Криму чи конкретно Севастополя, бо це саморобний безпілотник, навряд чи він прилетів із території України, але треба запитувати ППО та ФСБ, вони дадуть відповідь. Якби це було з території України, так би ефективно це не спрацювало», – заявив російський сенатор з анексованого Криму Сергій Цеков, повідомляє РБК .
У свою чергу, керівництво Одеської військової адміністрації спростувало повідомлення про причетність українських військових до цієї атаки. А у ВМС ЗСУ пов'язали інцидент зі скасованим у місті Днем ВМФ Росії.
Такими заявами ворог визнає свою ППО недієздатноюВМС ЗСУ
«Насправді ворог не ризикнув проводити день ЧФ РФ, а щоб вкотре не зганьбитися перед усім світом, побоюючись Збройних сил України, вигадав привід, щоб скасувати заходи з нагоди так званого свята. Такими заявами ворог визнає свою ППО недієздатною та ставить під ще більший сумнів існування Кримського мосту», – зазначили там.
Також у ВМС ЗСУ наголосили, що українські війська не завдають ударів по території Росії – лише по військових об'єктах.
Я в цій справі бачу провокацію – швидше за все, ФСБВолодимир Заблоцький
«Жодного військового сенсу в цьому немає. Якби ЗСУ завдавали удару, то завдавали б удару по штабу вдень, коли там хтось є. Я в цій справі бачу провокацію – швидше за все, ФСБ. Вони роблять те саме, що й у прикордонних з Україною областях Росії, обстрілюючи їх», – вважає український військовий експерт Володимир Заблоцький.
З якою метою це могли зробити? На думку Заблоцького, таким чином організатори події могли розраховувати на підвищення рівня терористичної загрози в регіоні та мобілізацію до армії додаткових багнетів.
«У них із цією справою проблема. А оскільки Севастополь перебуває за межами (досяжності – КР) української артилерії, вони вигадали безпілотник», – каже Заблоцький.
Незважаючи на офіційне скасування, деякі заходи, такі як покладання квітів, у Севастополі провести змогли, а ось заплановані на цей день концерти не відбулися.
За моїми джерелами, цього дня в місті були розклеєні листівки «Окупанти, забирайтеся до Сибіру!»Тетяна Рихтун
«День ВМФ насправді – це головне свято в місті. Оскільки Севастополь – це не так місто, як військова база. Хоча за України він розпочав цей шлях перетворення на місто, а з анексією Криму та Севастополя він знову став перетворюватися на військову базу. Тому не дивно, що на військовій базі головне свято – це день флоту», – розповідає журналістка Тетяна Рихтун.
Вона згадує, що це військово-спортивне свято завжди збирало в Севастополі величезну кількість туристів. Навколо нього завжди був ажіотаж, зазначає Рихтун. Це перший випадок на її пам'яті, коли святкування дня ВМФ РФ у Севастополі скасували. Хоча, зазначає журналістка, про його скасування заговорили одразу після потоплення крейсера «Москва», який був флагманом Чорноморського флоту Росії.
«Скасування і метушня в місті, можливо, були викликані продовженням цього інциденту (вибуху на подвір'ї штабу ЧФ РФ – КР), оскільки, за моїми джерелами, цього дня в місті були розклеєні листівки «Окупанти, забирайтеся до Сибіру!». Щоправда, замість слова «забирайтеся» там було інше, яке не можна вимовляти в ефірі. Такі листівки були розклеєні по всьому місту, і треба сказати, що це вже не вперше, коли такі партизанські листівки були в Севастополі», – каже Рихтун.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
