Спеціально для Крим.Реалії
У Севастополі визначили кадастрову вартість приблизно 200 тисяч об'єктів нерухомості. З 2021 року, виходячи з цих цифр, нараховуватиметься податок на нерухомість. Містянам дали менше двох місяців на перевірку та опротестування розрахункових відомостей. Чим це загрожує пересічним севастопольцям і як нараховується майновий податок в Україні та сусідній Росії?
Севастопольська держбюджетна установа «Центр державної кадастрової оцінки» підбила попередні підсумки кадастрової оцінки об'єктів нерухомості міста. Ці відомості стануть основою для оподаткування майна фізичних осіб із 2021 року, повідомляє департамент із майнових та земельних відносин Севастополя.
«Попередня кадастрова оцінка визначена щодо понад 200 тисяч об'єктів нерухомості», ‒ зазначено в повідомленні.
«Із 2021 року власники нерухомості ‒ фізичні особи ‒ сплачуватимуть податок на майно від його кадастрової вартості. Щоб севастопольці сплачували справедливі та обґрунтовані податки на своє майно, вже сьогодні уряд Севастополя проводить консультаційну роботу з громадянами, а також розглядає пропозиції, що стосуються попередніх результатів проведеної кадастрової оцінки об'єктів», ‒ зазначив директор Департаменту майнових та земельних відносин Рустем Зайнуллін.
Громадянам пропонують ознайомитися з результатами оцінки своєї власності ‒ квартири, гаража або дачного будинку на офіційному сайті центру. У разі незгоди з наведеними відомостями їх можна оскаржити. Зауваження севастопольців приймаються з 14 червня до 2 серпня 2019 року.
«Якщо буде виявлено, що вартість об'єкта визначилася на підставі некоректних відомостей, то попросимо надати уточнювальну декларацію. Якщо ж відомості вірні, але власник все одно не згодний із кадастровою вартістю свого майна, то можна буде надати договір купівлі-продажу об'єкта», ‒ цитує прес-служба департаменту керівника Центру Олега Мокрушина.
Податок на нерухомість по-російськи
У сусідній Росії податок на майно сплачують усі фізособи та юрособи, у власності у яких перебуває будь-який з об'єктів капітального будівництва (квартира, будинок, дача, гараж чи авто-місце, споруда, приміщення та земельна ділянка), серед них об'єкти незавершеного будівництва. За тимчасові споруди, такі як хліви, альтанки, туалети на дачних ділянках та інші невеликі об'єкти, податок сплачувати не потрібно.
Законодавство надає власникам невеликі пільги ‒ так зване податкове вирахування: з кімнати ‒ 10 квадратних метрів, квартири ‒ 20 кв. м, приватного будинку ‒ 50 кв. м (по одному об'єкту кожної категорії ‒ авт.). Відрахування також застосовується і до частин майна ‒ кімнати, квартири або будинку.
Новий порядок оподаткування майна від кадастрової вартості набув чинності з 1 січня 2015 року. Раніше податок розраховувався виходячи з інвентаризаційної вартості. Платити за новими правилами почали в деяких регіонах Росії з 2016 року (за податковий період 2015 року ‒ авт.). Спочатку законом був передбачений п'ятирічний перехідний період, упродовж якого зростання суми податку мало відбуватися на 20% за рік. Передбачалося вийти на повну суму оподаткування майна фізосіб із 2020 року.
Однак на початку серпня 2018 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, що змінив порядок розрахунку податку на майно фізичних осіб. Документом встановлюється заборона на зростання суми податку на майно, яка розраховується виходячи з кадастрової вартості на понад 10% на рік ‒ із коефіцієнта 0,2 до 1. Закон набув чинності з 1 січня 2019 року. Таким чином податок для росіян трохи зменшили.
Новими правками дається можливість оскаржити результати кадастрової вартості, якщо були допущені помилки при її розрахунку. Тепер сплатити податок за оскарженою вартістю можна буде не за поточний податковий період, а з моменту появи помилки в останній кадастровій оцінці. Документом забороняється проводити перерахунок суми податку заднім числом, коли нову кадастрову оцінку застосовували до вже поточного податкового періоду за винятком, якщо податок у результаті такої оцінки знизиться.
До 2015 року в російських регіонах податок на майно для стандартної двокімнатної квартири (площею 54 кв.м. із застосуванням податкової ставки в 0,1% і виходячи з середньої ринкової ціни за 1 кв.м. у 32 тисячі рублів ‒ авт.) дорівнював приблизно 700 рублів. Після перерахунку податку за новими правилами сума зросла майже у двічі та склала 1120 рублів.
У Москві майновий податок істотно вищий, оскільки кадастрова вартість одного квадратного метра становила у 2018 році 148 тис. рублів. При цьому податок у 2020 році становитиме 5032 рублі. Але якщо кадастрову вартість одного квадратного метра столичної квартири прирівняють до середньоринкової, яка зараз ‒ 160 тисяч рублів за 1 кв.м., і розрахують податок для житла площею 54 кв.м. за ставкою 0,1%, то він складе 5440 рублів.
Якщо ж чиновники, як це дозволяє закон, підвищать податкову ставку до 0,3% від кадастрової вартості, то податок на нерухомість фізичних осіб у Москві зросте в чотири рази й дійде до 20 тисяч рублів у 2020 році.
У разі проведення кадастрової переоцінки, відповідно, змінюється і розмір податку.
Податок на нерухомість по-українськи
В Україні з податками на нерухомість для громадян усе набагато простіше. Відповідно до закону оподатковуються: квартира, кімната в комунальній квартирі, приватний будинок, дача, гараж, хлів, літня кухня.
Більшість місцевих рад встановили нульову ставку податку на господарські будівлі (гаражі, хліви, підвали ‒ авт.), тому сплачувати податок за них не потрібно.
Українська система податку на нерухомість є більш соціально орієнтованою, аніж російська
Податок сплачується не за всю площу квартири або будинку, а тільки за квадратні метри, які перевищують пільгову площу. Пільгова площа становить: для квартир ‒ 60 кв.м; для будинків ‒ 120 кв.м. У разі, якщо громадянин володіє і квартирою, і будинком одночасно, неоподатковувана площа становитиме 180 кв.м.
Якщо ж нерухомість здається в оренду, використовується для комерційної діяльності, то платити потрібно за всю площу, пільга не діятиме.
Також українська система оподаткування відрізняється від російської тим, що розмір податку на нерухомість безпосередньо залежить від розміру мінімальної заробітної плати, оскільки встановлюється у вигляді процентної ставки від останньої.
Наприклад, наприкінці минулого року в Києві переглянуті ставки податку на нерухомість. У 2019 році за квадратний метр доведеться заплатити не 1,25%, а 1,5% від мінімальної зарплати. У 2018 році податок на нерухомість становив 46,5 грн за квадратний метр. Із 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата збільшилася до 4170 грн, а тому податок із квадрата житлової нерухомості підвищиться до 62,5 грн.
Неважко підрахувати, що киянин, який володіє квартирою площею 100 квадратних метрів, заплатить податок за надлишок у 40 квадратів у сумі 2500 гривень. Більшості ж киян взагалі не доведеться платити майновий податок.
Таким чином українська система податку на нерухомість є більш соціально орієнтованою, аніж російська.
Чи впораються літні севастопольці з сайтом Росреєстру? Можна не сумніватися ‒ ні, тому передбачувано очікуються кілометрові черги у Севреєстрі
Отже, севастопольцям упродовж 1,5 місяця необхідно перевірити відомості про кадастрову вартість власної нерухомості. Чи впораються літні севастопольці з сайтом Росреєстру? Можна не сумніватися ‒ ні, тому передбачувано очікуються кілометрові черги у Севреєстрі. До того ж, більшість громадян навіть не дізнаються, що у них з'явилося право на перевірку, оскільки літо, спека, відпустки.
Утім, у Росії так заведено: встановлювати близькі кінцеві терміни для масштабних заходів. Так севастопольці міняли гривні на рублі за два тижні, поспішали отримати паспорти, СНІЛС, страхові поліси та автомобільні номери. Для тих, хто не встиг зробити щось у встановлений термін, як альтернатива передбачені або штраф, або втрачені можливості та фінансові втрати.
Геннадій Кравченко, кримський оглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
