Указ президента України Володимира Зеленського про введення в дію рішення РНБО про санкції проти народного депутата Тараса Козака і трьох офіційно належних йому телеканалів широко коментують у пресі й інтернеті. Більшість коментаторів звертає увагу, що Козак є фактично розпорядником від імені проросійського діяча Віктора Медведчука, а телеканали активно розповсюджували проросійську пропаганду в час фактичної війни Росії проти України. Але запровадження санкцій викликає й застереження, чи вдасться достатньо обґрунтувати їх, щоб вони витримали перевірку на дотримання прав людини і прав на свободу висловлювання. Тим часом провідні міжнародні й західні правозахисні організації й організації захисту прав журналістів на цей час іще не виступали з офіційними заявами з цього приводу. Натомість цей крок уже широко критикують у Росії.
Андерс Ослунд, економіст зі Швеції й експерт американського неурядового аналітичного центру «Атлантична рада» (Atlantic Council), який завжди стежить за Україною, наводить повідомлення ЗМІ, що Зеленський заблокував канали з «групи Медведчука», і коментує:
«Величезна позитивна політична подія в Україні: президент Зеленський наклав санкції (заблокував) три проросійські телеканали, контрольовані Віктором Медведчуком, провідним агентом Путіна в Україні. Ворожа пропаганда не може дозволятися в час війни».
Цитуючи допис колишнього народного депутата Сергія Лещенка, який вважає, що тепер ці канали мав би заблокувати і сервіс YouTube, Ослунд пише:
«Добра думка. Віктор Медведчук, схоже, є справжнім кінцевим бенефіціарним власником цих трьох проросійських телевізійних каналів. Через те, що на нього вже наклало санкції Міністерство фінансів США в березні 2014 року, YouTube не мав би дозволяти їм лишатися відкритими».
Іще в одному твіті Ослунд назвав блокування каналів «чудовим».
Браян Боннер, головний редактор англомовного видання ділової спільноти в Україні Kyiv Post, оприлюднив посилання на редакційну статтю в цій газеті, заголовок якої – «Зупиніть загрозу з боку Медведчука».
Бермет Талант, колишня журналістка Kyiv Post, а нині дослідниця Інституту досліджень журналістики Reuters при Оксфордському університеті, яка займається, зокрема, питанням прав людини в Україні, цитує повідомлення про указ Зеленського і додає:
«Цей крок вітає багато хто в Україні. Ці телеканали просували не тільки проросійський порядок денний політичної партії Медведчука, «Опозиційної платформи», а й теорії змов на теми Сороса».
Тімоті Аш, британський економіст, який спеціалізується, зокрема, на Україні, пише:
«Україна – величезний крок. Зеленський наклав санкції на телеканал Медведчука «112». Медведчук наближений до Путіна. Мабуть, Зеленський думає, що має міцну підтримку від Байдена».
Тарас Кузьо, британсько-канадський політолог українського походження, має схожу думку щодо можливого впливу чинника США на ситуацію з нинішніми санкціями:
«Землетрус в Україні: Зеленський наклав санкції на три проросійські канали Медведчука (які зняли з етеру) і закрив банківські рахунки Козака, його фінансового менеджера. Інші чинники: Байден тисне на Путіна, Путін слабкий, російського агента вигнали зі «Слуги народу».
Кузьо також нагадав:
«Перша спроба заблокувати три пропутінські телеканали відбулася за Порошенка в жовтні 2018 року, і її підтримали 229 депутатів, але її зірвали суди».
Крім того, Кузьо звертає увагу:
«Під час Другої світової війни США, Канада, Британія ніколи не дозволили б працювати пронімецьким радіостанціям. Росія і Україна офіційно не в стані війни, але 72% українців вважають саме так, і Міжнародний кримінальний суд і Міжнародний суд ухвалили, що це війна. 56% російської дезінформації в Україні поширювали три заборонені телеканали».
Крістофер Міллер, кореспондент американського видання BuzzFeed News, який працює в Україні, відгукнувся на санкції низкою дописів:
«Тих, хто стежить за Україною, ця подія заінтригує: президент Зеленський наклав санкції на депутата Тараса Козака, довірену особу союзника Путіна Віктора Медведчука, і на його телеканали NewsOne, Zik, 112, що сумно відомі як проштовхувачі російської пропаганди».
«Цікавий час цього кроку. Одна з причин, чому, я думаю, Зеленський робить це зараз, – бо він має вікно можливості придушити діячів, які працюють проти нього і які якраз пов’язані з тими, хто перебуває під санкціями США. Важко уявити, щоб Вашингтон дуже заперечував проти цього кроку», – пише Міллер і в іншому дописі додає ще одну причину: «У Путіна в цей момент повні руки власних справ».
Крім того, Міллер звертає увагу:
«NewsOne, Zik і «112» також були місцями, де отримував ефірний час ультраправий «азовський рух». Також частими гостями були українські діячі, які співпрацювали з Руді Джуліані, щоб допомогти Трампові, і які потрапили під санкції США. Пресконференції Андрія Деркача передавали всі три».
Майкл Колборн, журналіст, дослідник проєкту Bellingcat і фахівець із питань так званого «азовського» ультраправого руху в Україні, звернув увагу, що представники цієї й інших ультраправих і неонацистських сил були частими гостями в ефірі підсанкційних каналів.
Матью Шааф, директор українського офісу правозахисної організації зі США Freedom House, застерігає, що санкції можуть становити порушення прав людини чи свободу висловлювання:
«Блокування Зеленським українських телеканалів – великий крок. Важко уявити, як він може відповідати міжнародним стандартам свободи висловлювання, на які Україна погодилася».
При цьому Шааф зауважує:
«Головним у тому, чи пройдуть санкції проти телеканалів Медведчука перевірку на дотримання прав людини, буде те, як обґрунтують цю справу. Наразі офіційні виправдання слабкі. Як сказав учора один експерт із прав людини: вже три роки, як Верховна Рада закликала до цих санкцій, – і це все, що вони зробили?!»
Провідні міжнародні й західні правозахисні організації й організації захисту прав журналістів на цей час іще не виступали з офіційними заявами з цього приводу.
Але російське державне агентство «РІА Новості», яке є частиною пропагандистського медіахолдингу «Росія сьогодні», стверджує під заголовком «У Європі підтримали українських журналістів», що в коментарі йому про дії Києва критично відгукнувся Рікардо Ґутьєррес, генеральний секретар Європейської федерації журналістів. За твердженням російського агентства, він заявив, що «повністю підтримує заяву Спілки журналістів України, яка назвала санкції проти українських телеканалів наступом на свободу слова».
Із заявою такого змісту дійсно виступив раніше голова НСЖУ Сергій Томіленко від свого імені, сама ж спілка офіційної позиції щодо санкцій не висловлювала.
При цьому на цей час на сайті чи в соцмережах ЄФЖ і самого Ґутьєрреса ніяких заяв на цю тему немає.
Із критикою дій Києва виступив і Тимур Шафір, секретар Союзу журналістів Росії. В інтерв’ю тому ж російському агентству він заявив із приводу звинувачень на адресу Росії у фінансуванні санкційованих українських телеканалів: «Такі звинувачення часто є результатом виключно внутрішньоукраїнської суперечки господарюючих або політичних суб’єктів. Тверда позиція Спілки журналістів України, Росії, Міжнародної федерації журналістів в цьому плані залишається незмінною: журналісти не є пішаками в політичних іграх, влада не може відсікти суспільства наших країн від об’єктивної інформації».
Шафір згадав про Міжнародну федерацію журналістів, бо є також одним із її віцепрезидентів. Але МФЖ на цей час ніяк не коментувала подій в Україні.
Іще один російський діяч, який часто з позицій Кремля коментує події в Україні, Костянтин Косачов, голова комітету з міжнародних справ Ради федерації, верхньої палати парламенту Росії, заявив іншому російському державному агентству «ТАСС», що запроваджені санкції – це «кричуще порушення Україною своїх зобов’язань перед ОБСЄ і Радою Європи, що пов’язані з забезпеченням свободи слова і преси». «Ідеться насправді про придушення інакодумства і політичної опозиції в країні», – заявив він.
Також і Постійне представництво Росії в Раді Європи закликало це об’єднання «відреагувати на це порушення свободи висловлювання владою України».
В ОБСЄ і Раді Європи на цей час не коментували цю ситуацію в Україні.
Крім того, критично відреагували на українські санкції і в Кремлі, який в Україні звинувачують у підтримці таких проросійських сил, як українські телеканали, що потрапили під санкції. Його речник Дмитро Пєсков заявив журналістам: «Ми можемо тільки засудити в даному випадку ці дії української влади… Безумовно, обмеження і навіть заборона діяльності телеканалів – це те, що не відповідає ні міжнародним нормам і стандартам, ні спільному розумінню свободи ЗМІ».
Але на запитання про можливу підтримку Росії потерпілим в Україні від санкцій він сказав: «Я не знаю, про яку підтримку ви говорите».
