Широкомасштабна війна, яку Росія розпочала проти України в лютому 2022 року, за лічені місяці докорінно змінила Північноатлантичний альянс, вдихнувши в нього нове життя та почуття місії. Альянс, про який ще не так давно казали, що він є «живим трупом», нині, за словами оглядачів, отримав «шок у 50 тисяч вольт».
Масштабне вторгнення російських військ в Україну «фундаментально змінило глобальне стратегічне середовище», мовиться у спільній заяві, опублікованій за результатами саміту. У документі зазначається, що «російська агресія становить найбільш пряму загрозу трансатлантичній безпеці та глобальній стабільності з часів закінчення Холодної війни».
На саміті в Мадриді було вирішено, що альянс, за словами президента США Джозефа Байдена, «на суші, в повітрі та на морі» збільшиться кількісно – до нього увійдуть дві нові країни, Швеція та Фінляндія, він зміцнить свої позиції на сході Європи, та налагодить співпрацю з країнами Азійсько-тихоокеанського регіону.
Україна має право на самозахист, НАТО її беззастережно підтримуватиме
У заключній декларації країни НАТО повторили свою «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води». Вони заявили про «повну підтримку невід’ємного права України на самооборону та вибір власних заходів безпеки».
НАТО ухвалило посилений пакет підтримки для України, який:
- прискорить доставку нелетального оборонного обладнання,
- покращить кіберзахист і стійкість України,
- а також підтримає модернізацію її оборонного сектору для досягнення довгострокової сумісності з НАТО.
Також Північноатлантичний альянс пообіцяв допомагати Україні у довгостроковій перспективі на її шляху післявоєнної відбудови та реформ.
Питання вступу України до НАТО на цьому саміті не обговорювалося в контексті швидкої перспективи, але в майбутньому важко уявити європейську безпекову архітектуру без України, сказав прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.
«Щодо остаточного рішення щодо присутності України в архітектурі безпеки та безпеки Європи. Мені зрозуміло, що згодом це має статися», – сказав британський прем’єр. За його словами, якщо НАТО не готове надати Україні гарантію за п’ятою статтею статуту НАТО, то країни НАТО повинні запропонувати Україні достатню збройну допомогу, щоб вона могла стримувати агресію.
Росія – головна загроза для НАТО
У заключній заяві мовиться, що «війна повернулася на європейський континент». І цю «агресивну війну» розпочала Росія. У новій стратегії Росія вже не партнер НАТО, яким вона була у попередній стратегії, що створювалася 10 років тому, а «головна загроза».
«Загарбницька війна Російської Федерації проти України порушила мир і серйозно змінила наше середовище безпеки. Її жорстоке і незаконне вторгнення, неодноразові порушення міжнародного гуманітарного права та жахливі напади та звірства спричинили невимовні страждання та руйнування», мовиться у документі.
НАТО посилиться на усіх напрямках у всіх сферах
На саміті НАТО в Мадриді погодили значне збільшення кількості військ, розгорнутих у Європі. З наступного року близько 300 000 військовослужбовців по всьому континенту будуть приведені до стану високої готовності на випадок, якщо Росія загрожуватиме військовим нападом на будь-якого члена альянсу.
Існуюча оборона НАТО на східному фланзі альянсу буде збільшена до розміру бригади – приблизно від 3000 до 5000 військовослужбовців на додаток до місцевих сил.
Президент США Джо Байден оголосив про розміщення бригади з 3000 військовослужбовців у Румунії, двох ескадрилій винищувачів F-35 у Великій Британії та двох есмінців ВМС в Іспанії.
Британія направить додаткові 1000 військовослужбовців і один із двох своїх нових авіаносців для оборони Естонії, де Британія вже має близько 1700 вояків.
НАТО буде готове захищати Балтійські країни «з першої секунди»
Ухвалена нова стратегія передбачає розміщення важкої техніки поблизу кордонів НАТО з можливістю її швидкої передислокації. Перед самітом прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявляла, що існуючі оборонні плани НАТО дадуть Росії час стерти Таллінн з карти до того, як західні війська будуть мобілізовані.
Згідно з новою ухваленою концепцією, військ НАТО в Естонії та поблизу її кордонів буде достатньо для ефективної оборони країни «з першої секунди», сказала очільниця уряду Естонії у розмові з кореспонденткою Російської служби «Голосу Америки». Раніше для переміщення додаткових танків до країн Балтії знадобилося б 60 днів, визнав під час саміту міністр оборони Великобританії Бен Воллес.
Фінляндія та Швеція офіційно отримали запрошення приєднатися
Фінляндія та Швеця, які зберігали нейтралітет протягом десятиліть, Фінляндія – з часів Холодної війни, а Швеція – з початку 19-го століття, – вирішили вступити до НАТО внаслідок російської агресії в Україні.
Туреччина, яка спершу перешкоджала вступу північноєвропейських країн, погодилась на їхній вступ після того, як дві скандинавські країни пообіцяли вжити заходів для контролю за підтримкою «курдського тероризму».
Членство Фінляндії та Швеції в НАТО мають схвалити парламенти всіх 30 нинішніх країн-членів Північноатлантичного альянсу.
Витрати на оборону виростуть
Якщо раніше більшість країн НАТО намагалися заощадити на обороні, витрачаючи менше, ніж прописані в документах НАТО 2% від ВВП, то нині, за словами Столтенберга, ця цифра розглядатиметься більш як нижня відмітка.
Загрози з боку Китаю
У документі НАТО зазначено, що НАТО стикається «з кібернетичними, космічними, гібридними та іншими асиметричними загрозами, а також зловмисним використанням нових і руйнівних технологій». Також відзначається, що конфронтаційна риторика та дезінформація, спрямовані на союзників, а «заявлені амбіції та політика примусу Китаю кидають виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям».
Шукаючи більшої взаємної підтримки з країнами НАТО, лідери Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної
Кореї вперше відвідали саміт Північноатлантичного альянсу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
