Учасники третього парламентського саміту «Кримської платформи», що відбувся 23-24 жовтня у Латвії, засудили ракетні російські удари ракетами та безпілотниками по Україні, «референдуми» та «вибори» на її тимчасово окупованих територіях, постійні порушення Росією прав людини, політичні переслідування та викрадення цивільних осіб, журналістів і правозахисників. На «Кримській платформі» також засудили російські переслідування та дискримінацію українців та кримських татар, заборону та криміналізацію їхніх легітимних представницьких органів та мілітаризацію Кримського півострова Росією. Це є основні пункти спільної декларації учасників третього парламентського саміту.
Які ще заяви лунали на саміті «Кримська платформа» у Ризі? Як цей формат працює під час повномасштабної війни? Чи актуальним він є на тлі риторики про можливість військовим шляхом звільнити Крим? І як «Кримська платформа» корелюється з планом перемоги українського президента Володимира Зеленського? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко поговорив із завідувачем кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка, доктором історичних наук Василем Яблонським.
Третій парламентський саміт «Кримської платформи», за інформацією організаторів, відрізняється від попередніх суттєвим розширенням представництва учасників. На сайті «Кримської платформи» перераховані учасники із 55 країн. Про те, що Росія після анексії Криму не змогла зробити нормою для міжнародної спільноти окупацію територій інших держав, говорив президент України Володимир Зеленський під час свого виступу на саміті.
Саме із захоплення Криму почався напад Росії на систему міжнародного праваВолодимир Зеленський
«Кількість державних прапорів у цій залі зараз свідчить про те, що Росія з 2014 року провалилася у головному для неї – Путіну не вдалося зробити міжнародний злочин частиною норми для народів. Саме із захоплення Криму почався напад Росії на систему міжнародного права, але вкрасти землю іншого народу, депортувати тих, хто чинить спротив, і зламати життя цілої нації – тобто все, що робить Росія – ніколи не буде прийнято міжнародною спільнотою», – заявив Володимир Зеленський.
Майже в повному складі на саміті була присутня делегація Меджлісу кримськотатарського народу. Перший заступник голови Меджлісу, колишній політв'язень Наріман Джелял, у своєму виступі нагадав про те, що в анексованому Криму не менше 218 політв'язнів. З них 136 – кримські татари. А це корінний народ, для якого Крим – батьківщина.
«Реалізація права кримськотатарського народу на самовизначення у формі національно-територіальної автономії унеможливить будь-які посягання Росії на територію українського Криму», – заявив Наріман Джелял.
Ми не торгуємо нашими територіями, зокрема КримомРефат Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров подякував міжнародній спільноті за підтримку України та кримських татар. Він зазначив, що потрібно посилювати та об'єднувати зусилля у протидії агресору.
«Ми не готові платити за мир за будь-яку ціну, ми не торгуємо нашими територіями, зокрема Кримом, батьківщиною кримськотатарського народу, який Росія перетворила на військовий плацдарм для подальшого розширення своєї агресії проти інших країн», – заявив Рефат Чубаров.
Заступник спікера парламентської асамблеї Боснії та Герцеговини Денис Звездич вважає, що військова, економічна та інша допомога Україні є ключовою для подальшої боротьби за її суверенітет. Він наголосив на необхідності створення міжнародного трибуналу для покарання за воєнні злочини росіян, скоєні в Україні.
«Подібний трибунал був сформований для колишньої Югославії, і хоча він не забезпечив абсолютне правосуддя, він виконав важливе історичне завдання, він визначив, хто воєнні злочинці, хто боровся за демократію, за територіальну цілісність, за суверенітет своєї батьківщини», – зазначив Денис Звездич.
Латвія зобов'язалася виділити 0,25% нашого ВВП щорічно для військової підтримки УкраїниДайга Мієріня
Речниця Сейму Латвії Дайга Мієріня заявила, що дозвіл використовувати західну зброю без обмежень дозволить Україні наблизити перемогу. За словами Мієріні, Україна довела, що використовує зброю лише проти військових цілей. Крім того, речниця закликала посилити допомогу Україні як військову, так і фінансову.
Латвія зобов'язалася виділити 0,25% нашого ВВП щорічно для військової підтримки України. І я закликаю своїх колег, щоб усі країни виділили принаймні такий самий відсоток на військову підтримку України, і це обов'язково дозволить забезпечити українську перемогу набагато швидше», – вважає Дайга Мієріня.
Парламентський саміт «Кримської платформи» не той майданчик, де ухвалюються доленосні рішення, і Україна одразу отримує конкретну допомогу, вважає завідувач кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук Василь Яблонський. Проте дуже важливо, що є можливість говорити про українські проблеми та тримати їх у фокусі, вважає він.
«Ми бачимо, що нам дуже нашкодила палестинська проблема, де Сполучені Штати практично відразу переключили свою увагу, скажімо так, на проблеми Ізраїлю та Палестини, те, що сталося на території Ізраїлю. Тому будь-який міжнародний захід, а тим більше захід за участі лідерів парламентів країн, дуже важливий для України, для обговорення всіх проблем. Хоча я наголошу, що безпосередніх рішень та безпосереднього впливу, мабуть, воно не чинить», – зазначив Василь Яблонський в ефірі Радіо Крим.Реалії.
На політичну ситуацію можуть сильно вплинути майбутні вибори президента у США, каже Яблонський. Тому він вважає, що для України дуже важливо зберігати двосторонні відносини з партнерами. Наприклад, із Францією, Великою Британією, Польщею, Румунією та країнами Балтії.
Ми повіинні використовувати бажання тих країн, які готові нам більше допомагатиВасиль Облонський
«Адміністрація Байдена буде як така «кульгава качка» ще до січня, але в будь-якому разі, ну ми чудово розуміємо, що якщо перемагають демократи, то якесь продовження цієї політики буде. Перемагає Трамп – очевидно, буде кореляція цієї політики і не обов'язково на краще. Тому ми повинні використовувати, насамперед, двосторонні відносини між країнами, використовувати бажання тих країн, які готові нам більше допомагати», – каже Василь Яблонський.
Експерт пропонує згадати заяви президента Франції Макрона щодо розміщення військ НАТО в Україні. Для цього доведеться змінювати Конституцію України, але це було б ефективніше, ніж запропонований Україною план миру, упевнений Яблонський.
«Кожна ідея має опрацьовуватися до кінця, а не, скажімо, 10 пунктів спочатку, тепер «план миру», тепер проходить інформація, що президент Зеленський працює ще над одним планом миру. Очевидно, з одного боку це цікаво і пізнавально, з іншого боку, не виконуючи ті чи інші, скажімо, плани, що голосно говорять, скажімо, це виглядає трохи наївно, мені здається. І ми знаємо, що досить прохолодною була реакція у країнах світу щодо плану миру. Мені здається, треба йти більш приземленими кроками і працювати, перш за все, на двосторонній основі», – вважає Василь Яблонський.
Окрім політичних питань підтримки України у повномасштабній війні, також лунали питання гуманітарної допомоги, у тому числі й про те, що необхідно максимально сприяти звільненню всіх політичних в'язнів. Йдеться, в тому числі, і про громадянську журналістку Ірину Данилович, фрилансера Крим.Реалії Владислава Єсипенка. Прізвища багатьох людей, за свободу яких необхідно боротися, перераховані в одному з пунктів Спільної заяви учасників Третього Парламентського саміту «Кримської платформи».
Ось що відповів спікер українського парламенту Руслан Стефанчук на запитання журналіста Крим.Реалії про перспективи звільнення незаконно ув'язнених у Криму громадян України, зокрема Владислава Єсипенка.
«Хотілося б наголосити, що дуже важливо, що під час цього саміту «Кримської платформи» брав участь Наріман Джелял. Це яскравий приклад того, що Україна бореться за кожного громадянина. За кожного несправедливо поневоленого. І ми так і чинитимемо з кожним. З кожним прізвищем. Тому що за кожним прізвищем, за кожною цифрою стоїть людська доля», – заявив Руслан Стефанчук.
Основним інструментом впливу на Росію залишаються санкції, вважає Яблонський. Важливо їх не лише запроваджувати, а й стежити за їх виконанням, оскільки вони не завжди працюють, і Росія, КНДР та Іран навчаються їх обходити, каже експерт.
Для такої жорсткої політики санкцій у світі мають бути нові Рейгани, нові ТетчерВасиль Яблонський
«Для такої жорсткої політики санкцій у світі мають бути нові Рейгани, нові Маргарет Тетчер. З усією повагою до сучасних лідерів, ну, очевидно, таких поки що не спостерігається. Це моя особиста думка. Тому все це спирається і на політичну свободу західних лідерів, які дають стільки зброї, щоб Україна не загинула, але ніяк не здобула перемогу», – вважає Василь Яблонський.
У спільній заяві учасники третього Парламентського саміту «Кримської платформи» заявили про свої наміри – нарощувати підтримку України, сприяти імплементації формули миру Володимира Зеленського, допомагати у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних російською адміністрацією на окупованих територіях України. Учасники саміту також вимагали від Росії негайно припинити бойові дії та звільнити всі окуповані українські території.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
