З часу вторгнення РФ в Україну Захід та Сполучені Штати почали активно запроваджувати різного роду санкції проти Росії, передусім – економічні. Вони зачепили й російських олігархів. Іноземні активи їхній компаній заморожують, а нерухомість, літаки та яхти – арештовують. Видання Forbes повідомило, що лише за перші дні війни великі російські бізнесмени втратили близько 126 мільярдів доларів.
Це змусило окремих російських олігархів уперше публічно заговорити про війну. Деякі з них виступили категорично проти війни з Україною, інші обережно натякають, що протистояння краще вирішувати дипломатичним шляхом.
Чи здатні ці олігархи вплинути на дії Путіна? Чи не є це лише спробою дистанціюватися від політики Кремля та врятувати свої іноземні активи від конфіскації?
Приклад Ходорковського
Бен Джуда, старший науковий співробітник Атлантичної ради і автор книги «Fragile Empire: How Russia Fell In and Of Love with Vladimir Putin», – вважає версію про те, що окремі олігархи здатні впливати на Путіна, хибною для розуміння сучасної Росії.
Джуда нагадує про засідання Ради безпеки РФ, яке Путін скликав 21 лютого, незадовго до вторгнення в Україну, і звертає увагу на нервову реакцію директора російської Служби зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна, коли президент РФ запитав, чи підтримує той визнання так званих республік на території ОРДЛО.
«Те, як з ним розмовляв Путін, так налякало його, що він забув, яку тему обговорювали. Тож якщо Наришкін настільки боїться Путіна, що навіть забув тему, яку обговорювали, то який шанс у цих бізнесменів зупинити його?», – сказав Джуда.
Британський журналіст Олівер Буллоу наводить приклад з арештом та ув’язненням у 2003 році російського олігарха Михайла Ходорковського, який володів 78% акцій великої російської нафтової компанії ЮКОС і був на той час найбагатшою людиною Росії. Ходорковського офіційно звинуватили у фінансових злочинах – ймовірно, тому що він давав гроші опозиційній до Путіна партії.
«Приклад, який Путін подав, заарештувавши Ходорковського, був очевидним. Олігархи по суті усвідомили, що володіють своїм багатством лише доти, доки Путін хоче, щоб вони ними володіли. Це змінило весь їхній підхід до політики. Це також посилило їхню мотивацію отримати більше багатства за межами Росії, отримати якомога більше офшорів, де було б безпечно вести бізнес», – написав Буллоу.
Олексій Мордашов
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №1 ($29,1 млрд)
Олексій Мордашов, основний акціонер «Северсталі» (російської сталеливарної і гірничодобувної компанії) та номер один у списку 200 найбагатших російських підприємців за версією Forbes, висловився за «припинення кровопролиття в Україні». Він назвав те, що відбувається, «трагедією двох братніх народів».
«Жахливо, що гинуть українці та росіяни, люди зазнають поневірянь, руйнується економіка. Потрібно зробити все необхідне, щоб вихід із цього конфлікту було знайдено найближчим часом, і кровопролиття припинилося, щоб допомогти постраждалим людям відновити нормальне життя», — вважає бізнесмен.
Також він висловив нерозуміння того, чому 28 лютого Євросоюз запровадив проти нього особисті санкції, які заморожують його активи за кордоном та забороняють в’їзд і транзит країнами ЄС. До того ж, правоохоронці Італії заарештували його 65-метрову яхту Lady M.
«Мордашов потрапив під дуже жорсткі санкції, він взагалі може позбутися бізнесу, тому що йому більше куди постачати ресурси. Його основні активи – це російські видобувні компанії. Бізнес російський, але орієнтований на експорт. Тому вибору, як реагувати, у нього особливого не було. Але чи можуть його слова вплинути на Путіна? Малоймовірно», – коментує слова Мордашова журналіст The Insider Роман Доброхотов.
Олег Дерипаска
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №37 ($3,8 млрд)
Олег Дерипаска одним із перших російських олігархів наголосив, що внаслідок війни проти України та санкцій Росію очікує нечувана фінансова криза. Про це він заявив 3-го березня на Красноярському економічному форумі.
«Мене дуже просять не говорити на цю тему... Я дуже хотів би, щоб спочатку встановився мир. Усе ж таки це важливо, коли це відбувається щодня, це безумовна втрата», – розповідає Олег Дерипаска.
Санкції проти олігарха наразі вже запровадили у США, Японії та більшості країн Європи. До війни у деяких з цих країн в олігарха були нерухомість та бізнес. За інформацією видання Bloomberg, основний актив олігарха – компанія «Rusal», що спеціалізується на виготовленні алюмінію – з початку вторгнення Росії до України втратила 47% вартості своїх акцій, а це приблизно 6,7 мільярда доларів. При цьому сама компанія, як і фірма «En+», також пов’язана з Дерипаскою напряму, під нові санкції не потрапила.
«Мені здається, що ми з таким викликом ще ніколи не стикалися. Коли люди вам кажуть, опустять залізну завісу чи не опустять – її вже опустили, це вже факт», – каже Дерипаска.
Колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов вважає, що попри певну наближеність Дерипаски до Путіна, вона не трансформується у вплив.
«Я вважаю, що у Дерипаски немає великого бажання телефонувати Путіну і запитувати: «Володю, що ти робиш?». Він може звернутися до когось зі своїх кураторів у «ближньому колі» Путіна і, можливо, його прохання передадуть. Але якось конкретно впливати на рішення Путіна він неспроможний», – розповідає Пономарьов.
«Що стосується силового блоку, то олігархи тут теж не такі впливові, як може здатися. Вони залежні від силовиків і впливати на них можуть лише грошима у певних випадках, не більше», – додає російський ексдепутат.
14 березня у Лондоні невідомі захопили будинок, що нібито належить Дерипасці, та повідомили, що розмістять там біженців з України.
Того ж дня Олег Дерипаска у своєму телеграм-каналі виклав відео каналу «Популярная политика», створеного членами команди опозиційного російського політика Олексія Навального. Сам Навальний зараз у колонії за рішенням московського суду. Йому загрожує ще 13 додаткових років ув’язнення.
У власному телеграм-каналі Дерипаска напряму закликає припинити війну проти України.
«Мир дуже важливий! Затягувати переговори – безумство. Україна вже давно ядерна держава, на її території, окрім законсервованої Чорнобильської АЕС, ще 15 атомних енергоблоків та 3 сховища відпрацьованого ядерного палива. Для тих, хто не розуміє, – будь-який інцидент на цих об’єктах наші нащадки на території європейської Росії, України та Європи згадуватимуть нам усім ще років 200 із прокльонами», – написав він.
«Його сміливість пояснюється тим, що його втрати ще з початку 2014-го були дуже суттєві. Я не впевнений, що його позиція сильно допоможе, тому що Путін поводиться вже не дуже адекватно. Якщо 10 років тому він був трохи більш прагматичним і уважно ставився до тих збитків, яких може завдати економіці своїми діями, то вже за всіма прогнозами дефолту видно, що нині він явно на це не зважає», – каже журналіст видання The Insider Роман Доброхотов.
Роман Абрамович
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №12 ($14,5 млрд)
Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України порахував, що після початку вторгнення російський олігарх Роман Абрамович втратив близько 2 мільярдів доларів. А акції його компанії «Євраз» упали удвічі.
24-го лютого, у день початку війни Росії проти України, Абрамович переписав свої активи на бізнес-партнера Давіда Давідовича, повідомило 16 березня видання The Wall Street Journal з посиланням на дані фінансових регуляторів.
За даними видання, Абрамович довгі роки контролював офшорну компанію Norma Investments Ltd. (Британські Віргінські острови). Проте 24 лютого, того дня, коли РФ напала на Україну, її повноцінним власником став близький діловий партнер Абрамовича Давід Давідовіч.
Незабаром, 10 березня, Сполучене Королівство наклало на Абрамовича санкції. Кілька днів потому до британців долучився Євросоюз, що означало заморожування активів та заборону на поїздки до Британії та ЄС. Утім, на Давідовича санкції не поширювалися.
Публічно російський олігарх війну Росії проти України та санкції не коментував. У своїй заяві від 2 березня Абрамович зазначив, що ухвалив рішення продати лондонський клуб «Челсі».
«Я доручив своїй команді створити благодійний фонд, куди буде передано всі чисті кошти від продажу. Фонд працюватиме на благо всіх постраждалих від війни в Україні. Це включає надання критично важливих коштів на нагальні та невідкладні потреби жертв, а також підтримку довгострокової роботи з відновлення», – повідомив Абрамович на сайті «Челсі».
Утім, саме непублічні дії можуть свідчити про намагання олігарха шукати дипломатичні шляхи припинення війни.
28 лютого з'явилася інформація, що Абрамович проводить консультації про можливість припинення вогню між Росією та Україною. Спочатку про це повідомило BBC із посиланням на представника Абрамовича. Аналогічна інформація з'явилася в ізраїльській газеті Jerusalem Post.
Український режисер і продюсер Олександр Роднянський, посилаючись на свої контакти з оточенням президента Володимира Зеленського, повідомив BBC, що Абрамович відгукнувся на прохання неназваних представників України використати свій можливий вплив у Москві, але «важко сказати, чи будуть його зусилля успішні».
За даними джерел Радіо Свобода, близьких до Офісу президента України, Абрамович брав участь у другому раунді переговорів між РФ та Україною, який відбувся у Білорусі.
«Абрамович сьогодні вже точно не може впливати на жодні рішення Кремля, хоча в нульових роках він дуже активно використовував державу для вирішення завдань. Але зараз він по суті давно вже відсторонений від цього вузького кола, як і багато інших олігархів 90-х, тому вплив з точки зору доступу до тіла і якогось прямого впливу на адміністрацію в олігархів сьогодні вкрай мало», – розповідає журналіст Роман Доброхотов.
«Абрамович якраз приїжджав з боку України, яка цілком готова його визнати людиною, яка надає велику допомогу в переговорах. Я думаю, з російськими активами він уже морально попрощався. У цій ситуації він якраз намагається завоювати довіру України та Заходу, щоб допомогти зберегти свої іноземні активи», – додає Доброхотов.
«Те, що Абрамович намагається вчинити якісь дії, як із Челсі, гроші з продажу якого він пообіцяв віддати на допомогу жертвам війни в Україні, можна вважати способом захисту бізнесу на Заході. Проте не думаю, що російським олігархам вдасться швидко зняти із себе хоча б частину санкцій. Для цього мають бути реальні та дуже дієві кроки як з їхнього боку, так і з боку Кремля», – каже ексдепутат держдуми РФ Пономарьов.
Вагіт Алекперов
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №4 ($24,9 млрд)
Третього березня на офіційному сайті компанії «Лукойл», головним акціонером якого є російських олігарх Вагіт Алекпетов, було оприлюднено пресреліз, в якому рада директорів закликала до «якнайшвидшого припинення збройного конфлікту» в Україні. Керівництво компанії, до якого входить і Вагіт Алекперов, виступило за розв’язання ситуації шляхом переговорів.
До початку російського вторгнення в Україну російський Forbes оцінював статки олігарха Алекперова у 24,9 мільярда доларів. А вже за першу добу військового вторгнення, за даними видання Bloomberg, його статки скоротилися більш ніж на $5 млрд. Акції ж компанії «Лукойл», якими торгують у Лондоні, впали більш ніж на 99%. За даними агентства, саме Алекперов втратив найбільше з російських олігархів.
Сам Алекперов під санкції Євросоюзу та Великої Британії не потрапив. «Лукойл» перебуває під секторальними санкціями США з січня цього року. Його нафтова компанія «Лукойл» – у санкційних списках РНБО України.
Олігарх неодноразово «світився» на фотографіях разом із Путіним. У 2020-му році Алекперов побував на зустрічі у Кремлі, де розповів про успіхи «Лукойлу». Під час розмови президент РФ акцентував увагу на сумі податків, сплачених компанією, і похвалив одне із регіональних філій підприємства. «Ми постійно про це говоримо. Те, що ви це впроваджуєте, це чудово», – резюмував Путін.
Але чи означає це, що олігарх може впливати на рішення, які ухвалюють у Кремлі? Російський журналіст Доброхотов називає зустрічі Алекперова з Путіним «ритуалом лояльності», а вплив олігарха на рішення в Кремлі «нікчемним».
«Ми можемо згадати, як Ходорковський безпосередньо перед арештом зустрічався теж із Путіним. Йому дали премію податкової служби як почесному платнику податків за те, що його підприємства були рекордсменами зі сплати податків. Буквально за рік його посадили за ті ж самі податки, і ніхто нічого не зміг зробити. Тому незрозуміло, кому більше потрібні були ці зустрічі», – каже Доброхотов.
За даними російських ЗМІ, Алекперов залишив Росію.
Михайло Фрідман
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №11 ($15,5 млрд)
Народжений в Україні російський олігарх Михайло Фрідман, чиї статки російський Forbes оцінював у 15,5 млрд доларів, озвучив свою позицію вже на другий день війни Росії проти України. За інформацією видання Financial Times, у своєму листі співробітникам компанії LetterOne, якою він володіє разом з іншим підсанкційним російським олігархом Петром Авеном, він закликав припинити кровопролиття в Україні. За даними РНБО, після початку військового вторгнення Фрідман втратив близько 2 мільярдів доларів.
«Я не роблю політичних заяв. Я – бізнесмен, який несе відповідальність перед тисячами співробітників у Росії та Україні. Але я переконаний, що війна ніколи не може бути рішенням. Ціною цієї кризи будуть життя та шкода двом націям, які були братськими сотні років», – висловився Михайло Фрідман.
Санкції проти Фрідмана запровадили США, ЄС та Велика Британія.
Водночас син олігарха Олександр Фрідман не такий стриманий у своїх висловлюваннях. На своїх сторінках у соцмережах він активно підтримує Україну і виступає проти війни, яку розв’язала Росія.
«Учора я декілька годин стояв під дощем і кричав «Слава Україні!» не тому, що мої батьки, рідні та численні друзі з України. Я кричав тому, що пишаюсь своєю нацією, яка згуртувалась і бореться за свою свободу», – повідомив Олександр Фрідман в Instagram.
Російські експерти, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, називають наближеним до Владіміра Путіна радше бізнес-партнера Фрідмана, Петра Авена. Той, у свою чергу, проти війни публічно не висловлювався. Але Авен розповів, що для уникнення санкцій проти їхніх компаній вони з Фрідманом зменшили свої контрольні пакети до межі, коли їхня частка не перевищує половини від загальної кількості.
«Ми не отримуватимемо дивіденди і не керуватимемо компанією, але частки в LetterOne — це наша власність, на оцінку нашого стану це не впливає», – розказав Авен.
В Україні найбільшими активами Михайла Фрідмана є «Альфа-Банк» та оператор мобільного зв’язку «Київстар». Зараз олігарх вийшов з ради директорів обох цих компаній.
Володимир Потанін
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №2 ($27 млрд)
Володимир Потанін, друга найбагатша людина Росії за рейтингом Forbes Russia та «найбагатший громадянин РФ» за інформацією іноземних видань, також прогнозує негативні наслідки для економіки РФ внаслідок військової агресії в Україні.
«Це поверне нас на сто років, у 1917 рік, і наслідки такого кроку – глобальну недовіру до Росії з боку інвесторів – ми відчуватимемо багато десятиліть», – переказала слова Володимира Потаніна пресслужба його компанії «Норільський нікель».
Санкції не запровадили особисто проти Потаніна або його бізнесу, але повномасштабна військова агресія РФ вже призвела до виключення олігарха зі складу глобальної консультативної Ради з міжнародних відносин. За даними американського видання Business Insider та агенції Bloomberg, cтатки Потаніна станом на 1 березня впали на 6,2 мільярда доларів, тоді як курс акцій «Норільського нікеля» на Лондонській біржі впав на 56%.
Це може бути однією із причин, чому Володимир Потанін не підтримав ідею Кремля щодо націоналізації майна іноземних компаній, які вирішили частково або повністю припинити свою діяльність на території Росії, вважають опитані Радіо Свобода експерти. За словами самого Потаніна, держава не зможе підтримувати ці підприємства за власний кошт, а охочих придбати таке майно знайти буде важко.
«Для того, щоб знайшлися приватні інвестори, наші чи закордонні, які захотіли б такого роду власність придбати, це придбання має бути абсолютно легітимним. Інакше це більше віддаватиме рекетом або рейдерством», – заявив Потанін в інтерв’ю виданню РБК.
«Норільський нікель» є містоутворюючим підприємством і ключовим роботодавцем для Красноярського краю. Його ймовірне банкрутство може призвести до заворушень у регіоні, розповідає журналіст Роман Доброхотов.
«Питання в тому, що на федеральному рівні це може бути не дуже помітно, але на регіональному рівні ситуація може сильно загостритися. Такі видобувні регіони автоматично опиняються під ударом. Перебудуватися та знайти іншу роботу на ринку таким людям не вдасться, тому можна цілком очікувати соціальних вибухів. У цьому контексті спілкування влади з олігархами може бути важливим, бо таких регіонів з мономіст досить багато, і вони зараз найбільш вибухонебезпечні з економічного погляду», – каже Доброхотов.
Геннадій Тимченко
Місце у російському рейтингу Forbes (2021): №6 ($22 млрд)
Олігарх Геннадій Тимченко (23,49%) та його бізнес-партнер Леонід Міхельсон (24,76%) є власниками найбільшої частки газовидобувної компанії «Новатек». Обидва публічно ніяк про війну Росії проти України не висловлювалися, але в одному з останніх пресрелізів компанія закликала до припинення бойових дій.
«Ми підтримуємо будь-які дипломатичні заходи для відновлення миру, сподіваємося на якнайшвидше вирішення трагічної ситуації, що склалася, і висловлюємо щире співчуття всім, кого торкнулися ці події», – йдеться в заяві на сайті компанії «Новатек».
Cтатки Геннадія Тимченка на тлі повномасштабного військового вторгнення Росії до України, за даними агентства Bloomberg, впали з 22 до 16 мільярдів доларів. Вартість акцій компанії Тимченка «Новатек», за даними аналітичної платформи MarketWatch, після 24 лютого впала у понад 5 разів – з 213 до 38 доларів за акцію.
Нові санкції проти цього олігарха почали запроваджувати ще до початку вторгнення. Після початку війни і додаткових санкцій стало відомо, що Тимченко не увійде в оновлений склад ради директорів компанії «Новатек».
Що далі?
Журналіст The Insider Роман Доброхотов вважає, що зараз усі більш-менш великі олігархи, які мають західні бізнеси, активно намагаються використати свої важелі на Заході, щоб урятуватися від санкцій.
«Хтось це робить публічно, хтось – ні. Питання лише у тому, що у демократичних країнах можливість такого прихованого лобіювання дуже обмежена», – каже Доброхотов.
Тепер, за словами ексдепутата Держдуми Росії Пономарьова, олігархам в Росії доведеться переорієнтуватися на інші ринки, але це – тривалий процес.
«Переорієнтуватися з експорту в європейські країни на Азію швидко не вийде, а в деяких випадках зовсім не вийде. А ось імпортний ринок Росії може наповнитися китайськими замінниками європейських товарів дуже швидко, але якість заміни може бути дуже сумнівною», – підкреслює він.
Його думку поділяє і журналіст Роман Доброхотов.
«Переорієнтація бізнесу завдасть олігархам великих фінансових втрат. І проблема посилюється тим, що більшість цих олігархів, вони не мають бажання будувати новий Радянський Союз, як того хоче Путін. Схоже, план полягав у тому, щоб відібрати всю власність західних брендів, які пішли, умовно інфраструктуру Макдональдса, і віддати їх якимось російським брендам, щоб ті далі його використовували. Але навряд чи великі російські бізнес-гравці захочуть брати в цьому участь», – каже журналіст.
«Нахрапом нас узяти вже не вийшло. І навіть якщо тиск найближчим часом буде посилено, Росія, її громадяни та економіка впораються з труднощами та адаптуються до нових реалій», – сказав Путін під час виступу 16 березня, який стосувався «заходів соціально-економічної підтримки регіонів».
Він також заявив про «п’яту колону, яка живе і заробляє в Росії, але думками живе в Майамі та не може обійтися без фуа-гра, устриць та гендерних свобод».
Схоже, говорячи про «п’яту колону», Путін натякає на тих олігархів, чия риторика про війну проти України не збігається з кремлівською. І, судячи з тональності виступу, їхні заяви мають абсолютно протилежний ефект.
Утім, санкції проти російських олігархів та їхніх активів уже мають серйозний вплив на внутрішню соціально-економічну ситуацію в Росії. Недарма виступ Путіна стосувався саме підтримки регіонів. Адже там сконцентрована чимала кількість олігархічних підприємств, де працюють тисячі людей. Якщо під тиском санкцій ці підприємства збанкрутують і люди втратять роботу, це призведе до соціального вибуху на місцях.
І тоді страх перед невдоволенням, масовими заворушеннями і дестабілізацією може змусити Путіна нарешті піти на поступки в Україні.
