Які з військових об'єктів Росії у Криму є ключовими та як РФ мілітаризувала Кримський півострів за дев'ять років? Крим.Реалії зібрали інтерактивну карту і попросили військових експертів відзначити найважливіші, на їхній погляд, об'єкти. У цій статті – про Севастополь, а також про східну та західну частини Криму.
Севастополь – найбільш щільно насичений військовими об'єктами регіону. Російські військові не лише створили нові підрозділи, зайняли території українських військових частин, запровадили законсервовані Україною чи ще Радянським Союзом об'єкти.
«Коли прилітає штабом ЧФ, вони їдуть у Верхньосадове, в запасний командний пункт»
У Сухарній балці у 2019 році ввели в експлуатацію та почали використовувати підземне сховище ПММ, побудоване у 70-х роках ХХ століття. У чотирьох нафтових резервуарах висотою 32 метри – ПММ для кораблів, авіації, берегових частин Чорноморського флоту.
До повномасштабного вторгнення в Україну Міністерство оборони Росії не приховувало своїх дій у Криму. Про ремонт сховища розповідали кримські ЗМІ. Так виглядає вхід у сховище, його місцезнаходження відмічено на карті значком ліворуч.
Це не єдина нафтобаза в Севастополі, що забезпечує російські війська. На карті військових об'єктів показані інші сховища в цьому місті.
29 квітня цього року безпілотники атакували нафтоперевалочний портовий термінал, який забезпечує російський флот. Загальний обсяг, який вміщує цей термінал, становить 135 тис. кубічних метрів ПММ.
«Бавовна» в Козачці – це було очевидно. Рано чи пізно «Югторсан» мав вибухнути. І не тільки тому, що він живить половину Чорноморського флоту, але це ще й такий сильний удар по всій ФСБшній банді, що годується від цього», – вважає військовий експерт, керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Частину військових об'єктів Росія у Севастополі оновила та відремонтувала. Ще один приклад: другий дивізіон радянського ракетного берегового комплексу «Утьос» у Байдарському заказнику. Перший дивізіон у Балаклаві зруйнувався, другий дивізіон законсервували українські військові.
2016 року Росія ввела його до складу берегової оборони ЧФ. Поруч із комплексом – військова частина з його обслуговування.
2-й дивізіон «Утеса» ввели до складу 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту Росії. Окрім «Кутини» бригада оснащена комплексами «Бал» та «Бастіон», перекинутими до Криму з Дагестану. Також у бригади – береговий комплекс розвідки повітряної та надводної обстановки «Моноліт-Б», РЛС виявлення цілей, пускові установки ракет «Онікс». У Севастополі російська бригада зайняла територію 37-го полку зв'язку військово-морських сил України. До повномасштабного вторгнення тут влаштовували дні відчинених дверей, показували техніку. Це комплекс «Бал», таких у бригади чотири.
У Севастополі розташовані два військові аеродроми, «Бельбек» і «Кача».
Часто фіксують вибухи та роботу ППО біля авіабази «Бельбек», рідше – біля аеродрому в Качі.
«Про Качу не забули, Качу просто тримають на десерт і жоден льотчик не пояснить, що ми безпосередньо участі в нальотах на Україну не брали, ми тільки забезпечуємо безпеку ударних кораблів, які запускають ракети. Ви забезпечуєте безпеку, отримаєте небезпеку. Кача буде, її свій час чекає», – вважає військовий експерт, керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Схоже, що гелікоптери з Качі вже використовують у боях. У червні Росія перемістила 20 вертольотів до окупованого Бердянська. У тому числі 13 гелікоптерів Ка-29. На думку OSINT-аналітиків Defense Express, ці машини відносяться до 318-го змішаного авіаполку морської авіації Чорноморського флоту з Качі.
Ка-29 – це рідкісний десантно-штурмовий гелікоптер морської авіації. Про них йшлося вперше з моменту повномасштабного вторгнення. Раніше, як зазначали самі російські військові, був лише один та короткочасний епізод бойового застосування Ка-29 за всю його історію – 2001 року під час війни у Чечні.
Об'єктом атаки безпілотників уже неодноразово був штаб Чорноморського флоту РФ. Експерти називають важливим об'єктом і запасний командний пункт ЧФ Росії. Знаходиться у Верхньосадовому. Це захоплений Росією запасний командний центр ВМС України.
«По штабу Чорноморського флоту прилітало? Прилітало. Прилетить ще. А коли прилітає штабу Чорноморського флоту, всі вони їдуть до Верхньосадового, до запасного командного пункту. Він що, збереже? Можливо, він до певного часу міг їх зберегти, не дарма вони і поставили та підігнали ЗРК «300», чекають. Але Україна отримала Storm Shadow, яка не просто пробиває, але ще й може здійснювати поразку поглиблених об'єктів», – зазначає військовий експерт, керівник проектів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Поряд із командними пунктами, важливі і бази розвідників. На хуторі Лукомський базуються третій морський радіозагін спеціального призначення ЧФ та 519-й окремий дивізіон розвідувальних кораблів. До складу дивізіону входять середні розвідувальні кораблі (СРК) «Іван Хурс», «Приазов'я», «Екватор», «Кільдін» (самі кораблі базуються трохи на південь від Мінної стінки в Севастополі).
Наприкінці травня «Іван Хурс» був атакований безпілотниками в Чорному морі, 11 червня Міноборони Росії заявило про атаку на корабель «Приазов'я».
Корабель «Іван Хурс», на думку українських експертів, отримав деякі пошкодження, хоча російські військові це заперечують. «Екватор» раніше постраждав під час бойових дій на Зміїному.
«Третій розвідзагін є такий на хуторі Лукомського. «Прилетіло» туди один раз поки. Але «прилетить» туди, зрозуміло, що не один раз. Тому що ці хлопці, які вважають себе такими «білими пальто», вони насправді дуже небезпечні. На їхніх руках крові, можливо, набагато більше, ніж у тих же льотчиків чи артилеристів, які стріляють безпосередньо по Україні», – каже Лакійчук.
«Ми повинні зруйнувати систему очей та ракет ППО, які там базуються»
На сході Криму головний логістичний вузол – Керченський міст. Тут постійно фіксують переміщення техніки та військових вантажів.
«Якщо ми говоримо про Керч, то це насамперед Керченський міст. Він має бути зруйнований. Це не новина, по ньому вже працювали та працюватимуть. Ще я відзначив би портову інфраструктуру, в тому числі інфраструктуру поромів разом з поромною переправою. Щоб максимально ускладнити росіянам постачання цього ізольованого угруповання на півострові. Крім того, майже в самій Керчі, на 9-му кілометрі, здається, розташовані позиції С-400 3-го радіотехнічного полку, в одному комплексі з ними знаходяться системи радіолокації. Тобто ми повинні зруйнувати систему очей та ракет ППО, які там базуються», – зазначає Євген Лешан, офіцер ЗСУ, який раніше працював журналістом-розслідувачем у Криму.
Після окупації в Криму з'явилися підрозділи повітрянодесантних військ, яких там раніше не було. Місце базування – місто Феодосія, колишня територія 1-го окремого батальйону морських піхотинців Військово-Морських Сил України.
У 2017 році Росія створила окремий 171-й десантно-штурмовий батальйон 7-ї гірської десантно-штурмової дивізії ВДВ.
2021 року на цю ж базу з російського Камишина передислокували 56-й десантно-штурмовий полк. Обіцяли збудувати нові казарми, але все ще не закінчили. За даними ЗСУ, багатьох розслідувачів та свідчення екс-десантника 56-го дшп Павла Філатьєва, 56-й полк робив вторгнення до Херсонської області з території Криму, вів бої у Херсонській, Миколаївській областях.
Саме шеврона десантника 56-го дшп було впізнано білоруськими розслідувачами на кадрах відправки російськими військовими награбоване поштою з Мозиря до Білорусі.
«Ось те, що має бути знищено насамперед»
У східному Криму також розташовані аеродроми та ціла мережа полігонів.
Зокрема, військовий аеродром неподалік Феодосії, об'єкти на території полігонів Чауда та Опук – росіяни ці території зараз використовують для військово-навчальних центрів для підготовки сил і засобів, які згодом братимуть участь у бойових діях. Військовий аеродром «Кіровське» також використовується, в тому числі, за деякими оцінками, як база, де російські військові спільно з представниками Ірану проводять підготовку операторів пілотів дронів-камікадзе типу Shahed 136 та Shahed 139», – зазначає військовий експерт, полковник Збройних сил України, кримчанин Владислав Селезньов.
«У Феодосії я не назву жодних об'єктів, крім того ж 3-го ракетно-зенітного полку і станції радіолокації, вони на південь від міста розташовані, на висоті, їх видно і не важко буде знищити. Якщо вони будуть вражені, то потім можна завдавати ударів по менш важливих об'єктах», – говорить про важливість об'єктів офіцер ЗСУ Євген Лешан.
Військовий аеродром на заході Криму, у Новофедорівці, добре відомий після вибухів 9 серпня 2022 року. На авіабазі «Саки» з 2014 року базується 43-й окремий морський штурмовий авіаполк Чорноморського флоту, на озброєнні якого стоять бомбардувальники Су-24 та винищувачі Су-30. 9 серпня 2022 року, за даними ЗСУ, там було знищено дев'ять літаків РФ.
Але ще більшу важливість, на думку експертів, на заході Криму мають системи ППО та зенітно-ракетні комплекси.
«ППО та радіолокаційні об'єкти розташовані на Тарханкуті та під Євпаторією, цілі радіолокаційні комплекси, там об'єкти зенітно-ракетної батареї стоять, 12-го зенітно-ракетного полку. Ось те, що має бути знищено насамперед», – зазначає Євген Лешан.
Кількість вибухів у Криму збільшується, більш як за рік повномасштабної війни було близько 50 різних інцидентів, про які у відкритих джерелах з'являлася інформація. Всі ці випадки ви можете переглянути на мапі військових об'єктів, яку зібрали журналісти Крим.Реалії. Але не всі вибухи призводили до пошкоджень військових об'єктів Росії.
«Вони не завжди досягають цілей, а це означає, що російське ППО працює. Тому я говорю: насамперед має бути придушене ППО. Звичайно, коли я говорив про удари по цих об'єктах, то малися на увазі, в першу чергу, Storm Shadow - як найефективніша зброя в цьому напрямку. Потім, коли буде знищено систему ППО – на заході, сході, у центрі – тоді вже зможе працювати наша авіація. Тоді це буде не лише Storm Shadow, а й робота значної кількості інших засобів поразки», – каже офіцер ЗСУ Євген Лешан.
Переміщення російських ППО у Криму постійно відстежується і за допомогою відкритих джерел, наприклад, фото у соцмережах. Журналісти Крим.Реалії та проекту «Схеми» знаходили їх за допомогою супутникових знімків. Кримчани передають інформацію і групі «Атеш», яка називає себе партизанським рухом. Так нещодавно з'явилися фото та відео ППО у Сімферопольському районі та дані про зміну локації біля села Молочне біля Євпаторії.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
